14 лютого — Міжнародний день дарування книг. Кожного року Бібліотека газети «День» поповнюється новими виданнями, які здатні змінити життя. Адже книга формує світогляд людини, розширює уявлення про Всесвіт, стає своєрідним дороговказом на її шляху. Однак для того, щоб це сталося, важливе поєднання двох факторів: інтелектуальної цінності книги та готовності читача до її сприйняття.
Газета «День» вже 16 років робить неймовірну справу, виховуючи молодь і наступні покоління через Літню школу журналістики. Осередок людей, який вчить тебе не боятися змінювати себе та свою країну, надихає та доводить, що все можливе. Лише від тебе залежить: залишатися у цій правильній системі координат чи ні. Один з найважливіших інструментів навчання літньошколярів — це безперечно книги «Дня», які виконують справжню просвітницьку роль, підсвічуючи твій майбутній шлях.
Тож «День» вирішив поцікавитися у випускників різних років Літньої школи журналістики, які емоції у них викликає дарування книжок з бібліотеки нашої газети!
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
«ДАРУВАТИ КНИЖКИ ВІД «ДНЯ» — ЦЕ УДВІЧІ ПРИЄМНІШЕ»
Ірина ЛАДИКА, випускниця Літньої школи журналістики газети «День» -2018:
«Дарувати книжки — це завжди особливо трепетно та приємно. Дарувати книжки від «Дня» — це удвічі приємніше. Найперше ти роздумуєш над тим, яке ж видання підібрати, щоб воно уповні відповідало інтересам та зацікавленням людини. Потім — дбайливо загортаєш у подарунковий папір, пишеш кілька слів та листівці та, наймагічніший момент, — вручаєш подарунок. Бачиш сяючі очі людини і розумієш: «Не прогадала». Приємно усвідомлювати, що книжки «Дня» я можу сміливо вручати кожному зі свого близького оточення — у нас схожі погляди, цінності, інтереси та переконання. На щастя, під покровом газети вийшло уже багато видань, тому є з чого вибрати. Приміром, «Котел» варто дарувати тим, хто цікавиться політикою, «Сестра моя, Софіє» тим, хто любить мандрувати, відкривати для себе нові країни та культури, «Сила м'якого знака» — для тих, хто цікавиться українською мовою, новинку «Аве» — тим, хто любить досліджувати білі плями нашої історії. Звісно, такий розподіл доволі схематичний, та я найперше говорю про справжніх книголюбів, які прочитали уже багато, і з бібліотеки «Дня» зокрема. Книжки нашої газети — це завжди хороша ідея для презента. Адже вона засвідчує не лише літературний смак дарувальника, але й віддає належне інтелігентності та аристократизму обдаровуваного".
«ЕМОЦІЇ ВІД КОЖНОЇ КНИГИ «ДНЯ» — РІЗНІ, АЛЕ ЇХ ОБ'ЄДНУЄ ВІДЧУТТЯ, ЩО ЦЕ ТОЧНО БУДЕ МЕНІ КОРИСНЕ»
Христина Петренко, випускниця Літньої школи журналістики газети «День» -2016:
«Я дарувала книжки Дня — собі. Спочатку, коли ще була на літній школі — придбала публіцистичний триптих, щоб глибше розібратись у темах, про які говорили на школі, а пізніше на Форумі видавців у Львові — «Сестра моя, Софія». Емоції від кожної книги — різні. Але об‘єднує їх відчуття, що це точно буде мені корисне. Це дає змогу мені розширити світогляд і, можливо, навіть змінити погляд на якісь речі. Дарувати книжки — круто! І собі теж!»
«КНИГИ БІБЛІОТЕКИ ГАЗЕТИ "ДЕНЬ" - ЦЕ СПРАВЖНЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА РОЗКІШ»
Юлія Яручик, випускниця Літньої школи журналістики газети «День» -2011:
«Для мене книга була і буде найкращим подарунком до будь-якого свята. Подарувати книгу означає подарувати шанс стати кращими, пережити враження, емоції, досвід, який змінить назавжди. Як на мене, після прочитання книги, немає значення художньої чи наукової, ми стаємо іншими, починаємо жити іншим життям. Чи може ще якийсь подарунок мати такі ж функції? А книги бібліотеки газети "День" — це справжня інтелектуальна розкіш. Вони вчать виховувати у собі вимогливого читача, який відбирає найцінніше і найвагоміше в літературно-інформаційному світі. Книги Дня — це must-have і must-read для усіх українських шкіл, бібліотек і домашніх бібліотечок. Я щаслива, що в моїй родині і серед друзів прийнято дарувати книги. Хотілося б, щоб книгарні стали для українців головними подарунковими магазинами».
«КНИГИ «ДНЯ» МАЮТЬ ГРУНТОВНИЙ КОНТЕНТ І СТИЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ»
Юліана Лавриш, випускниця Літньої школи журналістики газети «День» -2009, 2012:
«Я маю практично всю «Бібліотеку «Дня». «Україну Incognita» мені подарували на День народження у 2007 році. Пригадую, як комусь з друзів дарувала «Силу м'якого знака». Загалом книги «Дня» є дуже цінними подарунками. Вони мають ґрунтовний контент і стильне оформлення - зі смаком і мудро. Тому обмінюйтесь і даруйте книги, ніби частинки серця».
«КНИГИ «ДНЯ» МОЖНА ДАРУВАТИ З ГАСЛОМ «ГОТУЄМО ДО МАЙБУТНЬОГО»
Марія Чадюк, випускниця Літньої школи журналістики газети «День» -2016:
«Не раз стояла біля стендів «Дня» на книжкових ярмарках, збираючи коментарі, і помічала: є таки в читачів «Дня» щось особливе, спільне, завдяки чому їх можна розпізнати. Ніби читачі формують щось на зразок «братства Дня», ще в тому, давньому розумінні (зокрема як Київське братство, школа якого стала одною з основ Могилянки). Тож для мене дарувати книги «Дня» - це як своєрідне долучення до спільноти, знак наявності або співтворення спільних цінностей. Раціональності, аристократизму, стратегічного бачення і національної ідентичності. Пам'ятаю, як дарувала «Корону» українській письменниці, яка живе в Парижі. І знала, що ця книга на тамтешніх полицях опиниться на своєму місці, не буде відчуття екзотичності, чужого. А ще книги «Дня» можна дарувати з гаслом «Готуємо до майбутнього». Чудовий приклад - значення книги «Повернення у Царгород».
«КНИГИ НАШОЇ ГАЗЕТИ НЕ ПОДАРУЄШ АБИ-КОМУ ТА НЕ ВИКОРИСТАЄШ В ЯКОСТІ ЗАПАСНОГО ВАРІАНТУ ДЛЯ ПРЕЗЕНТА НЕ СВЯТО»
Олександра Кльосова, випускниця Літньої школи журналістики газети «День» -2017:
«Часом здається, що список моїх книжкових бажань розростається швидше, ніж я встигаю збирати на то гроші. Тому, мабуть, я більше люблю отримувати книги в подарунок, ніж дарувати. Втім, з книгами газети «День» все інакше. Їх не подаруєш аби-кому та не використаєш в якості запасного варіанту для презента на свято. Книги «Дня» я люблю дарувати без приводу і тільки особливим для мене людям. Я обов’язково маю знати, що вони попадуть у правильні руки, що їх прочитають. Ці книги надто важливі, аби просто стояти на поличках та прикрашати чиюсь колекцію. Тож, якщо людина готова до знайомства одними з найголовніших книг в сучасній українській історії, то я готова дарувати їх, позичати, давати ксерити чи навіть переказувати вголос».
«Я БИ ПОРІВНЯЛА ЧИТАННЯ «КОТЛА» ТА СЕРІЙ «ПІДРИВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ» І «БРОНЕБІЙНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ» ЗІ СТИРАННЯ СКРЕТЧ-КАРТИ»
Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, випускниця Літньої школи журналістики газети «День» -2015:
- «Книжки «Дня» я дарувала поки що тільки собі. У цьому випадку процес не викликає аж надто бурхливих емоцій. Зате їх викликає читання. Я би порівняла читання «Котла» та серій «Підривної літератури» і «Бронебійної публіцистики» зі стиранням скретч-карти. Досліджуєш історію власного народу, знайомишся з ідеями та висновками найсвітліших українських умів і прямо-таки відчуваєш, як заповнюються кольором лакуни ментальних ландшафтів. Із задоволенням би подарувала кілька книг своїй рідній школі. Можливо, вдасться це зробити у майбутньому, якщо моє рідне місто знову стане українським».
