Наріжним каменем споконвічної боротьби українців за право мати свою державу з усіма її атрибутами завжди була мова. Можемо, без перебільшення, назвати сотні визначних імен, які долучилися до цих змагань в той чи інший спосіб. Значна кількість із них були в’язнями тюрем, таборів, гулагів, багато знищені фізично. Досить згадати Биківню, Сандармох, 80-річні сумні роковини якого цьогоріч ми відзначаємо. А скільки ще незаслужено забутих імен на мовному полі звитяги! І сьогоднішня війна на сході України значною мірою зумовлена мовним питанням. Баталії, що розгорнулися в деяких країнах Європи щодо сьомої статті нещодавно ухваленого освітянського закону України, свідчать про зростаючу актуальність мовного питання, особливо на політичному полі.
Саме тому актуальною є ініціатива Національного радіо провести 9 листопада XVII Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Таку практику українське радіо запровадило після встановлення державного свята — Дня української писемності та мови 9 листопада на честь вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця (Указ Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови». Ім’я Нестора Літописця (Київ, ім.1056 р. — ім.+1114 р.) — письменника-агіографа, основоположника давньоукраїнської (давньоруської) історіографії, першого історика Київської Русі, вченого, мислителя, ченця Києво-Печерського монастиря — відоме, мабуть, усім. Насамперед, за його більш ніж двадцятирічну подвижницьку працю — «Повість временних літ».
Цей визначний літописний твір (1113 р.) є безцінним історичним документом не лише Київської Русі, а й однією з найвидатніших пам’яток світової культури. Ця титанічна праця охоплює історичні події на теренах Давньої Русі у контексті вселюдських історичних процесів, висвітлює загальнолюдські цінності й проблеми. Даний літопис, як і «Слово о полку Ігоревім», є беззаперечною візитівкою української європейської приналежності. Відомий письменник і критик Михайло Слабошпицький назвав Нестора-літописця «батьком української історії», а його творчість охарактеризував як літературну й історичну, художньо яскраву і конкретизовану. Особистість Нестора, за дослідженням істориків, вражає своєю освіченістю, працелюбством, моральністю, чистотою, чесністю, стійкістю, жертовністю і патріотизмом. Це була людина-стоїк, яка мужньо і непохитно досягала вершин духовності. Для нащадків він є взірцем справжньої Людини. До нього цілком можна застосувати формулу Цицерона «Людина живе, щоб стати Людиною». Варто дослухатися до його думок, зокрема: «Велика буває користь від учення книжного... від книжних слів набираємося мудрості і стриманості...»
Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі наприкінці XI — початку XII ст. Шануймося, що маємо приклад такого гуманіста. Намагаймося його наслідувати, зростати як монолітна освічена нація. Нестор-літописець ратував за єдність народу, докоряв князям за їхній необачний розбрат, попереджав про небезпеку. Був небайдужий до долі рідної землі. Тому виходьмо із тіні цього просвітителя, істинного сина землі української, і чинімо так, як чинив він у своєму многотрудному житті.
Радіодиктант — це унікальна нагода нам усім з’єднатися заради української мови...
