Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Взяти на себе відповідальність за країну»

Чергове засідання київського дискусійного клубу «Елітарна світлиця» було присвячено обговоренню теми «Еліта на народ» за книгою «Корона, або Спадщина Королівства Руського»
1 лютого, 2018 - 18:48

31 січня у Київському міському будинку вчителя відбулося чергове засідання дискусійного клубу «Елітарна світлиця». Організаторами зустрічі традиційно стали Український міжнародний комітет з питань науки і культури при НАН України та Київський міський будинок вчителя. Клуб проводить подібні заходи кожної останньої середи місяця впродовж понад 20 років.

Тема останнього засідання — «Еліта та народ. За матеріалами книги «Корона...» та власного погляду» (з циклу «Виклики часу: глобальні та національні»). Спеціальним гостем зустрічі був редактор відділу «Історія та «Я» газети «День» Ігор Сюндюков. Півтори години тривала жвава дискусія про еліту та її роль у розвитку нашої держави за участі науковців Національної академії наук України та університетів Києва.

На початку директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік Ярослав Яцків закликав всіх присутніх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять першого космонавта незалежної України — Леоніда Каденюка, який відійшов у вічність 31 січня на 68 році життя. «Сьогодні до нас долинула сумна звістка про смерть Леоніда Каденюка — першого українського космонавта. Людини, закоханої в небо. Людини, яка брала на обріту Шевченковий «Кобзар», — додав пан Яцків.

Головною частиною заходу стала промова Ігоря Сюндюкова, який розпочав свій виступ із визначення ролі еліти в процесі державотворення. Пан Ігор наголосив: «Досвід минулого вчить, що нація, позбавлена впродовж тривалого часу своєї еліти, не спроможна відвоювати й утримати своє неповторне місце в історії. Бо якщо людина не захоче виконувати обов’язки, пов’язані з її приналежністю до нації, — тоді нація, що в неї велика частина або більшість людей охоплена такими настроями, просто зникає з лиця землі. І тут винятковою є роль національної еліти, провідної політичної та духовної верстви — носія високої культури й історичного досвіду народу. Там, де вона є, нація, навіть втративши незалежність, має реальні шанси відновити її».

«Саме тому газета «День» уже впродовж понад 20 років системно, свідомо здійснює просвітницьку, історико-культурологічну та виховну роботу з плекання сьогоденної, а особливо майбутньої національної еліти. Ми прагнемо розширити «розумний простір» у нашій країні, транслювати як політичному класу, ще геть далекому від вимог доби, так і взагалі всім активним українцям історичний досвід минулого — з його перемогами, здобутками, величчю та прорахунками, поразками, помилками. Немислимо йти вперед, не знаючи історії; а для цього минуле треба дуже добре уявляти — не в «шкільному», спрощеному вигляді, а в усій складності і драматизмі. Це — єдиний реальний шлях до творення національної еліти», — продовжив Ігор Радикович.

Пан Ігор представив мультимедійне «Дерево пізнання газети «День», наголосивши, що це — в певному сенсі історія газети. Крім того, коротко схарактеризував громадський видавничий проект — Бібліотека газети «День», що реалізується з 2002 року. Втім, особливу увагу приділив представленню минулорічної новинки «Дня» — «Корона, або Спадщина Королівства Руського».

Редактор відділу історії «Дня» відзначив, що у книзі, ідея якої належить Ларисі Івшиній, а наповнення — колективу істориків, журналістів, науковців, ставиться винятково гостре питання про якість нашої еліти — і в історії, і в сучасності. «В Україні дуже довго панувала «класична» народницька історіографія, в її вкрай спрощеній примітивній версії: народ — це все, а аристократична освічена верства — це завжди ворог. Книга «Корона...» за загальною редакцією Лариси Івшиної ставить за мету подолати цей хибний стереотип. У такому систематизованому вигляді в Україні про це ще не писали», — додав пан Ігор.

А в ході дискусії після виступу Ігоря Сюндюкова пролунало найбільш чітке визначення терміна «еліта»: «Еліта — це частина нації, що готова взяти на себе відповідальність за країну».

Наостанок Ярослав Яцків зачитав уривок з передмови головного редактора «Дня» Лариси Івшиної до «Корони...»: «Слово «еліта» цілком прогнозовано викликає відразу у значної частини суспільства. Адже раніше відбулася підміна понять, внаслідок якої до еліти віднесли і номенклатуру, з якою народ справедливо пов’язує болючі травми й розчарування 25-річного «блукання». Насправді ж еліту ще треба роздивитися. «Виростити» і захистити».

ВРАЖЕННЯ

«ДЛЯ ПЕРЕМОГИ НАМ ПОТРІБНА ЯКІСНА ПРЕСА»

Юрій ШПУЛЬ, кореспондент:

— Я дуже поважаю газету «День», яка позиціонує себе як національна газета. На жаль, більшість ЗМІ в Україні є політично заангажовані. А сьогодні нам як ніколи потрібно відродити історичну правду. Якщо б українці говорили правду — ми були б непереможні. Для перемоги нам потрібна якісна преса і я думаю, що газета «День» саме така.

«ЩИРО ВДЯЧНИЙ, ЩО «День» ПОРУШУЄ ПРОБЛЕМУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ»

Ярослав ЯЦКIВ, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України:

— Я постійний читач і шанувальник газети «День». На мою думку, це одна з найкращих україноцентричних газет України. І я щиро вдячний виданню за те, що вона порушує такі складні питання, як-от проблема національної еліти. Я солідарний із «Днем» у багатьох питаннях, зокрема щодо Гетьманщини. Я вперше в Україну запросив пані Олену Скоропадську і вважаю, що газета правильно порушує питання щодо відзначення 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського.

«ШАНС ПОЗБУТИСЯ КОЛОНІАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ»

Андрій ЯНЧЕНКО, студент:

— Шляхетний бік нашої історії є тим, що має привернути увагу суспільства до нового осмислення власної Батьківщини. Саме актуалізація обговорення спадкоємності української держави, її величі стане живильним екстрактом, який пробудить справжнього українця. Новинка «Дня» призначена навчити українця пишатися своїм українством, чого часто не вистачає нашим співвітчизникам, з гордістю та повагою дивитися назад, гідно йдучи вперед. Популяризація цієї теми — це шанс пересічного українця позбутися колоніального мислення, пізнати Україну не у контексті Речі Посполитої, Великого князівства Литовського, Московії, а як окрему ланку всесвітнього історичного процесу.

Олександра КЛЬОСОВА. Фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: 
Рубрика: