Громада Львова сумує з приводу смерті відомої львів’янки, зв’язкової УПА Ольги Ільків, яка влітку відсвяткувала 101-річчя.
Львівський міський голова Андрій Садовий від імені громади висловив співчуття рідним і близьким пані Олі. «Легендарна жінка, що присвятила все своє довге, насичене життя служінню Україні. За її спиною – роки переслідувань, радянських тюрем та важкої щоденної боротьби. Незбагненна втрата для нашого міста і нашої країни», – цитує Андрія Садового пресслужба ЛМР.
Ольга Фаустинівна Ільків (псевдо «Роксоляна», «Звіробій») народилася 21 червня 1920 року у м. Стрий, що на Львівщині. Одна з п’яти зв'язкових Романа Шухевича. Політв'язень, 14 років провела в радянських тюрмах. Указом Президента України від 17 січня 2008 р. № 32 Ольгу Ільків нагородили Орденом княгині Ольги ІІІ-го ступеня.
Ольга Ільків, фото 1937 року
Член Всеукраїнського об'єднання «Свобода» з 2015 рокута Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби.
Згідно з інформацією, що її подає Вікіпедія, вступила в ОУН 1941 року. Після короткого вишколу була нелегально переправлена через «зелену границю» до Львова, де 24 липня1941-го скерована у похідну групу на Житомирщину. Однак після арештів гестапо членів ОУН у Львові похід скасували. Ільків працювала у Головній дирекції Львівської залізниці друкаркою. На свої документи діставала квитки для оунівців.
До окупації Львова більшовиками навчалася у Львівському медінституті. З 1942 р. – провідниця жіночої мережі ОУН Львова.
1943-го взяла шлюб із Володимиром Ликотою («Данилом»), керівником Стрийського Проводу ОУН (загинув 17 березня 1948 р.).
Із 1945 року Ольга Ільків – у підпіллі.
Мама двох діток – доньки і сина (1946 і 1947 рр. народження).
У 1952 року засуджена Особливою нарадою при МДБ у Києві на 25 років. Ув'язнення відбувала в Олександровській і Володимирській тюрмах та в Іркутській області. Звільнена 6 лютого 1964 року.
«На стінах камер писала дані своїх дітей – доньки та сина – на той випадок, коли хтось з побратимів чи посестер вийде раніше, – щоб відшукали», – зазначено на ФБ-сторінці пані Олі.
Від вересня 1964 р. працювала санітаркою у Львівській обласній лікарні, від 1966 р. – двірничкою, щоби отримати помешкання та забрати дітей з інтернату.
З 1972 р. і до виходу на пенсію (1976) працювала у Львівському історичному музеї. Згодом – у відділі фондів Музею народної архітектури та побуту.
Ольга Ільків брала участь в установчих зборах КУН у Києві (1992) та ОУН в Україні (1993). У 1995–2000 рр. – заступник голови Всеукраїнської ліги українських жінок.
Була учасницею багатьох наукових та виховних заходів, присвячених Визвольним змаганням. 2012-го за активну громадянську та життєву позицію відзначена у номінації «Львів'янин (львів'янка) року».
Ольга Ільків є однієї з героїнь фільму «Три історії Галичини». Написала кілька статей про Романа Шухевича.
І ще один допис пані Олі у соціальних мережах, з нагоди 95-ліття: «Мене питають: де секрет вашого довголіття? Секрет – у людяності і відзивчивості до всього живого. Бог постійно зі мною, весь час обмінююся з Ним думками. Дякую Богу, що досі зберігаю пам’ять і ясність думки. Зацікавлена прожити ще хоч рік. До останнього дихання я – за Україну, я – політик. Нема іншої роботи».
Віддати останню шану п. Олі можна 7 і 8 грудня.
У вівторок, 7 грудня, о 19.30 у храмі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (вул. Наукова, 19а), відбудеться парастас. У середу, 8 грудня, об 11.00 у цьому ж храмі розпочнеться прощання.
Поховають Ольгу Ільків на полі почесних поховань Меморіалу воїнів УПА – на вул. Мечникова.
Нагадаємо, «День» писав про Ольгу Ільків:
Минуле й теперішнє Ольги Iльків
Фото з Вікіпедії та ФБ-сторінки Ольги Ільків
