Майже рік урбаністи та архітектори шукали концептуальне рішення з оновлення території Вінницького літературно-меморіального музею-садиби Михайла Коцюбинського та дотичної площі з його пам’ятником. Спершу, щоб зрозуміти сильні та слабкі сторони ділянки, усвідомити, хто і як користується нею, серед містян зініціювали опитування «Коцюбинський вдома». Потім організували однойменний архітектурний конкурс, на який було подано 18 заявок від команд з усієї України. З квітня по червень 2021 року архітектори працювали над виконанням завдання не лише з оновлення території, а й змістовного її наповнення. Перший етап відбору подолали дев’ять проєктів із Києва, Львова, Запоріжжя та Вінниці. До фіналу потрапили три з них.
У День народження письменника, 17 вересня, на території музею Михайла Коцюбинського відбулася презентація фінальних проєктів. За рішенням журі перемогу в конкурсі «Коцюбинський вдома» здобула команда з Вінниці – «Архіклуб». Вони запропонували проєкт «Яблуневий сад Коцюбинського», який передбачає висадити на території музею 103 яблуні, а вздовж проспекту, що біля проїжджої частини, 68 кленів. Головний наратив проєкту – яблуневий сад у центрі 400-тисячного міста. Якщо його реалізовуватимуть, то сад музею Коцюбинського, площа з пам’ятником і дитячий майданчик, що розташовані поряд, отримають новий вигляд та будуть об’єднані єдиною концепцією.
ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНИЙ ПРОСТІР ІЗ ХОРОШИМ ОЗЕЛЕНЕННЯМ
Чому якщо? Як пояснив головний архітектор міста Євген СОВІНСЬКИЙ, конкурс – це інструмент якісної конкуренції серед найкращих фахівців із різних міст України. Він дав найкраще, осмислене рішення для реконструкції цієї території. Однак напрацювання команд конкурсу – це ще не робочий проєкт, а лише візія, пропозиція, ідейна розробка. На її втілення може піти від двох до п’яти років, враховуючи розробку проєктно-кошторисної документації, яка і стане фактичним початком реконструкції простору. А сам робочий проєкт покаже, чи вдасться реалізувати всі напрацьовані ідеї, чи від деяких доведеться відмовитися.
«Ми зацікавлені, щоб наше місто виходило на вищий рівень створення публічних просторів, щоб це був не просто оновлений благоустрій, а змістовний простір, людиноцентричний, з хорошим озелененням, комфортний для кожного користувача та користувачки. Отже, важливим акцентом при відборі робіт було, наскільки проєкт розкривав вирішення всіх цих завдань, – каже Євген Совінський. – Проєкт-переможець вразив членів журі охопленням тих питань, які ми підіймали в дослідженнях, завданнях, вимогах до конкурсу і новими відкритими можливостями для цієї території. Але перше місце ще не означає реалізацію. Конкурсні проєкти це проєктні візії, які виконані в стадії ескізного проєкту, але фінішним буде робоче проєктування. Ми маємо надію реалізувати його без тендеру, бо нинішнє законодавство дає можливість вважати архітектурний конкурс тендером. Це важчий шлях, ніж розіграти тендерну пропозицію, але ми спробуємо ним пройти, щоб не затягувати процес і не розгубити напрацьовані ідеї команди».
ПОВЕРНЕННЯ НА ХУТІР АБАЗІВКА
Вінницьку команду переможців «Архіклуб» представляли молоді урбаністи Максим Крамар, Ігор Надкерничний, Анна Куртак, Юлія Куцелепа, Марія Смірнова, Сергій Яківчук, Віталій Янковий на чолі з досвідченим архітектором Олександром КОРОТКИХ. За його словами, концепція їхнього проєкту передбачає кілька моментів. Це розширення території поряд із музеєм, облаштування сцени біля пам’ятника, який залишиться на колишньому місці. Висадку дерев, створення тематичного ігрового містечка для дітей подалі від дороги, облаштування додаткових входів та можливість закриття території, що буде зручно під час закритих фестивалів. До питання догляду та розведення рослин автори планують долучити до співпраці Вінницький аграрний університет та розплідник у селі Медвеже Вушко.
«Ми в своїй роботі визначили п’ять просторових рішень для перебування на цій території: музей, мистецькі події, нове сусідство, відпочинок у саду, дитячі ігри в саду. Тобто ми пропонуємо розширити територію саду музею й об’єднати її з площею, де встановлений пам’ятник Коцюбинського. Відтак вона стане доступнішою для мешканців, але контрольованою для закладу, – долучається до презентації представниця команди Юлія КУЦЕЛЕПА. – Озеленення передбачає висадку яблуневого саду, це ніби відновлення історичності цієї території, хутору Абазівки, де свого часу росли яблуні. 1400 квадратних метрів гранітної площі біля постаменту ми пропонуємо переорієнтувати на мистецьку локацію зі стаціонарним павільйоном, сценою та додатковим ландшафтом. У глибині саду пропонуємо розташувати дитячу зону, яка буде доступною мешканцям із сусідніх будинків, для цього створемо додаткові входи на територію. Залучення мешканців і власників довколишніх закладів до музею дасть можливість налагодити нове добросусідство, що позначиться на майбутній співпраці».
АРХІТЕКТУРНІ РІШЕННЯ ЗА ХУДОЖНІМИ ТВОРАМИ
Після презентації команді радили внести певні корективи до проєкту без зміни композиційного задуму. Якщо автори побажання не врахують, то журі голосуватиме за передання права реалізації проєкту команді з Києва, що посіла друге місце. А це Анастасія Пономарьова, Ірина Яковчук, Анастасія Стрижевська, Варвара Ягнишева, Єгор Штефан та Максим Кость. У своєму проєкті вони віддали перевагу рослинному ландшафтному дизайну і поділили територію на країни, які відвідував письменник. Лейтмотивом візії стала фраза «він любив привозити квіти з подорожей». Крім того, проєкт передбачає залучення бізнесу, який працює довкола, до оформлення терас і відкритих просторів у одному стилі з дизайном площі, що мало б досить гармонійний вигляд і сформувало б цілісність території.
Третій проєкт «Сад цитат» та літературний сад Intermezzo запропонувала вінницька команда в складі Тетяни Міщук, Ольги Білоус, Олега Матюхова та Ірини Ляпощенко. Їхнє архітектурне бачення базувалося на цитатах письменника, відтак територія зонально мала б нагадувати фрагмент із того чи того твору. До прикладу, вони планували розмістити човен, що нагадуватиме Intermezzo Коцюбинського, на музейні території посадити ялинку, яка відсилатиме до оповідання «Ялинка», підсвітити крони дерев, завдяки якій у вечірній час з’являтимуться голографічні герої з творів Коцюбинського тощо.
Кожна команда за виконану роботу отримала грошові винагороди: розмір премії за перше місце становив – 90 тис. грн, другої – 80 тис. грн, третьої – 70 тис. грн. Ці кошти виділили з міського бюджету. Загалом конкурс був організований КП «Інститут розвитку міст», профільними департаментами міськради і музеєм Михайла Коцюбинського. Підтримала його німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für іnternationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії.
ДВІ ЧЕРГИ ПОЗАДУ, ТРЕТЯ – ПОПЕРЕДУ
Як писав «День», ще минулого року у Вінниці розпочалася реставрація пам’ятки історії національного значення «Садиба письменника і громадського діяча М.М.Коцюбинського». Загалом проєкт поділений на три черги. Перша – це реставрація ключових об’єктів: хати, комори, сторожки. Друга черга – це капітальний ремонт адміністративної будівлі, третя – благоустрій території. Власне, для цього й зініціювали проведення архітектурного конкурсу.
«Музей-садиба Михайла Коцюбинського було відкрито 1927 року. Він є пам’яткою історії національного значення і своєрідною візитівкою Вінниці. Щороку цей музей відвідує понад 25 тисяч туристів не лише з різних міст України, а й із інших країн, – відзначає міський голова Вінниці Сергій Моргунов. – За останні пів століття серйозні відновлювальні роботи тут не проводилися. В лютому минулого року в музеї розпочався перший етап реставраційних робіт. Він включає ремонт хати, комори та сторожки. Цього року провели реконструкцію адмінбудівлі. Це головні об’єкти музейного комплексу. Тепер на черзі третій етап – територія. Маю надію, ми не лише збережемо історичний вигляд садиби письменника, де він народився і жив з перервами 33 роки, а й надамо цій території нового змісту».
До слова, Вінницький літературно-меморіальний музей складається з садиби, де жили Коцюбинські, на території збереглися комора, сторожка, є садок, де ростуть липи, груші-глеки, посаджені ще дідом письменника Максимом Абазою, а також привезені Коцюбинським із Криму тамариск і магонія падуболиста, ростуть і субтропічні агави, які так любив письменник. Загалом територія комплексу займає понад 60 соток у центрі Вінниці.
