Оголошення попереднього замовлення нової книги з Бібліотеки «Дня» «Сестра моя, Софія...» для нашої редакції — це не лише важливий інструмент «вимірювання реакції», тобто готовності читачів до такого серйозного чтива, а й сигнал про суттєву підтримку нашою аудиторією проектів «Дня».
Минулого року першим покупцем книги «Повернення в Царгород» став адвокат з Луцька Вадим Матвіїв. Після нього — сотні людей інвестували у книгу ще до її виходу у світ. Як результат — видання швидко стало бестселером і лише за рік удостоїлося трьох (!) перевидань! Цього року — новий рекорд. За першу годину після оголошення попередньої передоплати книгу «Сестра моя, Софія...» придбали четверо читачів!
«У мене багато ваших книг, зокрема залюбки прочитав попереднє видання «Повернення в Царгород», люблю перечитувати «Україна Incognita». Словом, маю більшість, якщо не всі, книжок з Бібліотеки «Дня», — прокоментував перший покупець книги, киянин Дмитро ВІЗІР. — Нещодавно читав цікаву статтю про Болгарію у «Дні». Матеріал мене дуже зацікавив, тому щойно побачив оголошення про передоплату видання — одразу придбав. Наші історичні зв’язки ще за часів Київської Русі були дуже тісні. І сьогодні Болгарія підтримує Україну. Можна сказати, що це наша «родичка». Їм вже багато чого вдалося досягнути. А нам? Що ми знаємо про українсько-болгарську історію? Можна сказати, що це певне «темне місце» в свідомості українців. Знайти відповіді на всі ці питання і очікую в книзі «Сестра моя, Софія...». За доброю традицією, перший читач отримає видання з автографом головного редактора «Дня» Лариси Івшиної.
«Кожного разу згадую, що Ярослав Мудрий не лише добудував Софію, зробив центром своєї імперії — духовним, політичним, культурним. Він одразу заклав бібліотеку і школу. Бо премудрість Божа — велика сама по собі, але вона потребує «інструментарію», — зауважила Лариса Івшина.
Таким «інструментарієм», «відкритою школою» всі ці роки були книги «Дня». Після першого видання «Україна Incognita», яке вийшло друком у 2002 році, з’явилося понад 20 книг, і навіть окремі серії «Підривна література» та «Бронебійна публіцистика». Вже виросло покоління українців, що пішло в школу з «Днем» і отримало якісні знання.
Відтак після безпрецедентного «Повернення в Царгород» стало зрозуміло, що нам треба вивчити цей напрям, бо в ньому криється не лише історія, а важливі знання для пізнання самих себе. «Сестра моя, Софія...» «народилася» з усіх попередніх задумів. Це системна робота редакції, яка, на жаль, не стала складником гуманітарної політики держави, але «малими зусиллями» редакції та однодумців стимулювала тисячі українців читати, думати і діяти.
Тож чому книгу треба обов’язково прочитати?
Як написала у «Фейсбуці» головний редактор «Дня» Лариса Івшина, «Історичні паралелі України — Болгарії — фантастичні! Вони виявляють не стільки «простір незнання», а ще складніший випадок — хибного «знання» про близький народ. Можна сміливо стверджувати — крім нашої історії, яка спеціально спотворювалася, перекручувалася, обкрадалася, є ще одна така ж... Пам’ятаєте: «курица — не птица, Болгария — не заграница...», «Хороша страна Болгария , а Россия лучше всех...».
Байки про «хохлів», малоросію, з тієї ж опери творців «руцкоміра». Після багатьох катастроф (про які мало знають у нас) Болгарія — вирвалася! Зараз в Євросоюзі і НАТО. Так, не без проблем. Але все ж це великий історичний здвиг — птах Фенікс постав з попелу. А ми?.. Як відновитися? Де джерела сили? Про це — нова книга. А смислів стільки — скільки кожен зможе видобути».
Читачі цієї книги дізнаються про те, що:
• без благотворного впливу болгарської культури не було б духовного піднесення Київської Русі. Цей процес, звісно, був обопільним: духовний світ Давньої Русі-України був важливим для болгар;
• болгарська державність, культура, національна ідентичність, так само як і українська, безліч разів відроджувалась у, здавалося б, безнадійних, катастрофічних ситуаціях, буквально з небуття. Завдяки чому — ось головне питання;
• Михайло Драгоманов та Іван Шишманов, Іван Вазов та «кирило-мефодіївці» — ось той духовний «ланцюг свободи» українців та болгар, цілком актуальний і в XXI столітті;
• ніколи наші народи не воювали один з одним, натомість плідно вчились й засвоювали здобутки сусідів;
• навчаючись досвіду Болгарії, її багатющій історії, такої щедрої на блискучі перемоги й важкі, але згодом подолані народом катастрофи, ми пізнаємо самих себе. Пізнаємо Болгарію!
Зробити попереднє замовлення книжки можна за посиланням: http://day.kyiv.ua/uk/library/books/sestra-moya-sofiya-poperednye-zamovlennya
