Конкурс проектів реконструкції майдану Незалежності почався близько року тому. Тоді під час громадського обговорення всі небайдужі могли висловитися щодо того, яким вони бажають бачити центр столиці та монумент, що увіковічить пам’ять Героїв Небесної Сотні. Обговорення тривало протягом шести місяців, і за його результатами активісти визначили вимоги, яким мають відповідати конкурсні роботи. На адресу журі надійшло 149 робіт у чотирьох номінаціях: громадський простір Майдану та центрального ядра міста Києва; меморіалізація подій Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні; міжнародний культурний центр «Український дім на Європейській площі»; багатофункціональний музейний комплекс «Музей Майдану/Музей Свободи». У голосуванні на сайті конкурсу взяло участь близько 10 тисяч людей. Професійне журі з 8 експертів працювало над визначенням результатів протягом трьох днів.
«Комісія обрала ті проекти, які, на нашу думку, найкраще підійдуть для втілення в життя, —розповів головний архітектор Києва, член журі Сергій Целовальник. —Незважаючи на це, проекти, які перемогли, мають повторно пройти через громадське обговорення. Люди мусять вирішити, що вони хочуть бачити на вулицях рідного міста».
До складу журі увійшли імениті архітектори, професор Технічного університету у Дармштадті (Швейцарія) Карл Фінгерхут, а також небайдужі громадяни: журналіст Микола Вересень, автор сатиричних п’єс Лесь Подерв’янський та представник ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» Ігор Кульчицький. «Журі складалося з представників різних фахових рівнів, що становило певну небезпеку, —розповідає член ради громадських експертів Владислава Осьмак. —Утім, вдалося організувати ефективну роботу, і у підсумку приймали якщо не єдино правильне, то одне з найкращих рішень. Експерти обрали те, що не нашкодить людям, не призведе до розколу в суспільстві й не буде роздряпувати душевні рани. А навпаки —буде гоїти, лікувати та робити місто кращим».
Першу премію за створення проекту громадського простору столиці здобув колектив із Тайваню. Їхня ідея включає міст, що сполучає два боки Майдану, а також гальку, якою має бути засипаний весь Майдан на знак єдності народу. Авторами кращої ідеї з увічнення пам’яті героїв став колектив з Італії, який запропонував висадити алею з дерев. Перше місце у номінації, що стосувалася реконструкції Українського дому, вибороли кияни: Антон Олійник, Андрій Шуляр, Марія Пахомова, Сергій Ферлей, Олена Орап, Олексій Пахомов, Дмитро Спєсівцев, Денис Матвієнко та Юрій Ігнатенко. Автори зосередили свою увагу на заповненні вільного простору будівлі колишнього Музею Леніна всередині та ззовні. Найскладніша ситуація з музеєм Майдану. У цій номінації журі не відзначило жодного автора першим чи другим призом, але виділили два третіх місця, що дісталися авторам із Росії та Ірландії. До слова, журі наголошує, що втілити у житті можуть і проекти, що посіли другі та треті місця. Все залежить від можливостей фінансування та спонсорів, пошуками яких займуться найближчим часом.
