У громадській організації «Мольфар» Володимира Цвілодуба називають «Його величність волонтер». І недаремно. Кілька років поспіль, незважаючи на свій поважний вік, він працює по 12 годин на день, щоб задовольнити потреби військових у пошитті спецвиробів. Лише за останній рік він пошив кілька сотень спальних мішків і понад 1900 похідних солдатських «шаф» у вигляді 120-літрових баулів. Вони зручні у використанні, виготовлені зі щільного водостійкого матеріалу та призначені для зберігання особистих речей бійців.
Оцінили вироби Володимира Цвілодуба і фронтові медики, для яких він постійно відшиває безкаркасні ноші. У спокійній обстановці — це сидушка, на ній можна зручно посидіти або прилягти і трохи перепочити, а під час бою — перші помічники, щоб урятувати життя поранених бійців на лінії вогню.
«Лише таких нош ми доставили на фронт уже 750 штук, а ще спальні мішки, похідні шафи, палатки. Не знаю, як пан Володимир у свої 80 років все встигає, — розповідає голова ГО «Мольфар» Юлія ВОТЧЕР. — Жодного разу він не сказав, що втомився чи не може виконати замовлення із фронту. От наприкінці березня із Вінниці на передову ми відправили чотири тонни вантажу для бійців. Крім звичних напівфабрикатів та саморобних наборів для швидкого приготування їжі, захисники отримали 200 баулів і 120 нош. А загалом за шість років війни вже й не злічити, скільки «добра» він відшив».
Сам Володимир Цвілодуб за фахом радіоінженер, 35 років він працював конструктором на заводі «Арсенал». Зараз мешкає в Києві, але тісно співпрацює з вінницькими волонтерами. Свою квартиру переобладнав під швейний цех. Використовує швейну машинку своєї дружини, котру поховав уже більш ніж десять років тому. Раніше він багато часу проводив у мандрах, на його рахунку не одна підкорена вершина. Коли роки взяли своє, зайнявся пошиттям туристичних наметів, а з початком війни почав допомагати військовослужбовцям, причому безпосередньо тим, які тримають першу лінію оборони.
