Через карантинні обмеження з інтернатів додому повернулися 42 тисячі дітей. Це стало випробуванням для родин, які розучилися спілкуватися зі своїми дітьми, та й для системи соціального супроводу (не було фізичної можливості відвідувати родини). Але найбільше — для самих дітей, для яких життя в інтернаті — не мед, але не мед, очевидно, і в рідній сім’ї, якщо їх віддають в соціальні заклади.
Протягом останніх місяців Міністерство соціальної політики провело обстеження 90% всіх дітей, які повернулися з інтернатів, і фахівці прийшли до невтішного висновку: 3,5 тисячі дітей перебувають у складних життєвих обставинах, кілька десятків довелося вилучити з родин і передати в інші інтернати (це крайні випадки, коли батьки перебували у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, були незадовільні умови проживання, відсутність кошів на продукти і ліки). У планах Мінсоцполітики та громадських і міжнародних організацій — зробити так, аби до 1 вересня максимальна кількість дітей залишилася жити в сім’ях.
З цією метою в Україні стартував спільний проєкт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Міністерства соціальної політики та громадської організації «Українська мережа за права дітей» — «Оцінка та реагування на виклики у сфері захисту дітей на виклики Covid-19», який має на меті вивчити реальний стан родин, які раніше віддали дітей в інтернати, вивчити їхні потреби, запити — чому, власне, вони не хочуть (можуть), аби їхні діти жили з ними. Обрали п’ять областей, де виявили найбільшу кількість дітей, котрі повернулися з інтернатів, — Волинську, Дніпропетровську, Харківську, Миколаївську та Полтавську.
— Планується надання допомоги родинам, проведення низки навчальних вебінарів для співробітників соціальних служб щодо особливості роботи в умовах карантину та інші заходи, — сказав заступник міністра соціальної політики Борис ЛЕБЕДЦОВ. — У результаті ми маємо отримати рекомендації ЮНІСЕФ щодо подальших наших дій напередодні нового навчального року. Також увага буде приділена вивченню потреб родин у матеріальній, соціальній та психологічній допомозі, буде проведена робота з підготовки соціальних служб для роботи з такими сім’ями.
Як додала заступниця голови представництва ЮНІСЕФ в Україні Лора БІЛЛ, діти повернулися у свої родини без попередньої перевірки, а що ж відбувається у них вдома. Соціальні і медичні працівники не могли здійснювати моніторинг умов їхнього проживання через брак засобів індивідуального захисту. Експерти сподіваються, що новий проєкт допоможе глибше виявити проблеми дітей — чому, як і навіщо батьки віддають їх в інтернати.
За словами експертів, велика робота проводитиметься з представниками місцевої влади, яка має відповідати за потрапляння чи не потрапляння дитини в інтернат. Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послух Мінсоцполітики Руслан КОЛБАСА наголошує, що часто буває так, що місцевій владі вигідно відправити дитину в інтернат, тоді знімається відповідальність із служб патронату та соціального супроводу: «Відтепер кожен випадок з дитиною, яка направлятиметься в який-небудь державний заклад, буде розглянуто на комісії з захисту прав дітей. Мета комісій — дізнатися мотив батьків віддати дитину, можливо, вони на заробітках, можливо, немає роботи, і треба допомогти їм у цій потребі. Голови районів та ОТГ мають піклуватися про кожну таку родину і дитину».
