Херсонський міський суд притягнув до адміністративної відповідальності двох жінок, які поширювали неправдиві чутки про коронавірус на своїх сторінках у Facebook. Таке правопорушення передбачено ст. 173-1 КУпАП. Про це повідомили на сайті суду.
Згідно з матеріалами справи, жінка поширювала інформацію про проведення Департаментом охорони здоров’я безкоштовного обстеження населення та видачі тестів на «коронавірус», медичних масок. У судовому засіданні жінка пояснила, що зазначену інформацію вона знайшла в інтеренет месенджері «Viber» в групі «Щаслива оселя», однак правдивість цього повідомлення не перевірила.
Інша жінка розмістила на особистій сторінці «Facebook» неправдиву інформацію про відсутність у лікарнях м. Херсона апаратів ШВЛ, ліків та захисту для медиків, що могло викликати паніку серед населення, повідомляють у суді.
Згідно з постановою суду обидві жінки вимушені будуть заплатити штрафи у розмірі 170 та 255 гривень. Також з них стягнуть судовий збір у розмірі 420 грн. Ще дві справи про поширення неправдивих чуток знаходяться на розгляді суду.
За словами медіаюриста Інституту масової інформації Алі САФАРОВА, стаття 173-1 КУпАП стала активно застосовуватись після введення карантину у зв’язку з поширенням коронавірусу, хоча в адміністративному кодексі вона існує давно.
«Вже є багато протоколів і рішень. Але варто відзначити, що часто рішення за цією статтею судами не приймаються через протоколи, складені з порушеннями», — коментує «Дню» Алі Сафаров.
За словами експерта, і Конституція України, і Європейська конвенція з прав людини передбачають випадки, у яких може бути обмежена свобода слова, зокрема, коли це стосується здоров’я населення чи безпеки держави. Як розцінювати ці випадки — має вирішувати суд, який вивчає всі обставини і докази: чи є в діях певної особи порушення. Тобто чи людина поширює завідомо неправдиву інформацію і чи вона може призвести до паніки.
«В цьому випадку конспірологічні теорії про виникнення і поширення коронавірусу або применшення кількості жертв від COVID-19 не є завідомо неправдивими і не призводять до поширення паніки. Але в кожному разі треба шукати баланс, бо свобода слова часом входить у конфлікт з іншими свободами і правом на захист у тому числі. Засоби впливу держави у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності мають відповідати рівню порушення і не перевищувати його», — говорить Алі Сафаров.
За інформацією Національної поліції, з початку карантину правоохоронці заблокували понад 5 тисяч інтернет-посилань, пов’язаних із шахрайствами та поширенням неправдивих чуток про коронавірус.
«Під час моніторингу мережі Інтернет кіберполіція виявила 460 фактів щодо розміщення на інформаційних ресурсах неправдивої чи провокаційної інформації щодо пандемії коронавірусу. Наразі вже ідентифіковано 284 особи, які розповсюджували цю інформацію», — йдеться на сайті Нацполіції.
