Громадська організація «Екодія» спільно з активістами чеської організації «Арніка» за підтримки експертів Хіміко-технологічного інституту в Празі (VSCHT) провела два унікальних дослідження, щоб відстежити вплив забруднення повітря на здоров’я населення та довкілля.
У межах першого дослідження було взято 88 проб піску із дитячих майданчиків та річкових осадів. Чеські спеціалісти аналізували їх на вміст важких металів, нафтових вуглеводнів, поліциклічних ароматичних вуглеводнів і хлорорганічних пестицидів. Звісно, ніхто не очікував, що у промислових містах України повітря буде чистим чи відповідатиме європейським нормам, але деякі показники вразили ініціаторів дослідження.
Як зауважив Марек ШИР, автор дослідження, експерт Хіміко-технологічного інституту, багато відібраних зразків перевищили допустимі параметри чеської агенції захисту навколишнього середовища у десять разів. Найбільше нафтових вуглеводнів виявили в Харкові й Запоріжжі.
Загалом у містах найпоширенішими важкими металами виявились кадмій та цинк. Деякі проби піску із Дніпра та Маріуполя містили стільки цинку та свинцю, що взагалі не відповідали чеським гігієнічним стандартам якості піску на дитмайданчиках. У річкових осадах виявлено підвищений рівень вмісту цинку, кадмію, міді, нікелю, свинцю, хрому та миш’яку. До речі, миш’як навіть у малих дозах може спричинити онкозахворювання.
Друге дослідження стосувалося виявлення діоксинів у яйцях домашньої птиці в Кривому Розі, Маріуполі та Харкові. За даними дослідження, їхній вміст перевищує нормативи безпеки для продуктів харчування у сім разів для дорослих та у дванадцять разів для дітей. Діоксини накопичуються в організмі, тож, приміром, якщо мама, яка годує груддю, вживає такі яйця, то з молоком передає діоксини дитині.
«Ми хотіли дізнатися, наскільки безпечне міське середовище, — пояснює Максим СОРОКА, співавтор дослідження, представник науково-дослідної лабораторії в Дніпрі «Охорона навколишнього середовища на залізничному транспорті». — Це дослідження не ставить за мету шукати винуватців. Ми закликаємо до діалогу промисловців, громадськість, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, щоб разом розв’язувати цю складну екологічну проблему».
