Ця класифікація уніфікує описи станів здоров’я та обмежень для життєдіяльності. Країни, які її використовують, зосереджуються на визначенні компонентів здоров’я, а не на змінах у ньому внаслідок різних захворювань. Відповідно, користуючись цією класифікацію, українські медики змінять підхід до визначення стану людини і його покращення.
Як зазначила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, відтепер лікарі розглядатимуть не міру втрати людиною здоров’я, а можливості продовжувати повноцінне насичене життя, незважаючи на наявні труднощі. Використання класифікації дозволить повніше описувати стан людини, що дозволить пристосовувати зовнішнє середовище та надавати допомогу відповідно до її потреб.
Очікується, що впровадження Україною цього документа матиме великий вплив на розвиток реабілітаційної галузі. Міністерство охорони здоров’я вже розробило концепцію реформи реабілітації, що ґрунтовно описує усі етапи — від початку захворювання чи набуття певного стану до моменту визначення статусу.
Класифікацію використовуватимуть і в системі раннього втручання для своєчасного виявлення порушень розвитку у немовлят.
З інших важливих для реформи реабілітації заходів — положення про паліативно-реабілітаційні центри для дітей, наступники інтернатних закладів, що має затвердити уряд, а також створення відділення для психологічної допомоги ветеранам АТО та ООС.
У МОЗ наголошують: над змінами в цій галузі працює команда з різних міністерств. Завдяки цьому ухвалюються необхідні нормативно-правові акти, зокрема про інклюзію та допомогу тим, хто пережив насильство. Декілька університетів почали готувати фахівців за спеціальностями «лікар фізичної та реабілітаційної медицини», «ерготерапевт» і «фізичний терапевт».
