У липні-серпні 2019-го «День» розповідав про варварські знищені мозаїчні панно на фасаді будинку №26А, що на вулиці Володимира Великого (магазин «Океан») і в подвір’ї колишнього заводу «Кінескоп», що на вулиці Героїв УПА у Львові. Обидві художні композиції створені орієнтовно 40 років тому за ескізами народного художника України, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка, почесного громадянина Львова Володимира Патика.
Наступний погром — інакше й не назвеш — струсонув громадськість у жовтні, коли стало відомо про знищення під час ремонтних робіт у церкві Успіння Пресвятої Богородиці, що у Славському Львівської області, щонайменше столітньої давнини розписів Модеста Сосенка та Юліана Бацманюка.
Минуло п’ять місяців, і знову скандал — цього разу через помічені на смітнику залишки вітражів із будинку №10, що на вулиці Митрополита Андрея. Про це 3 березня зазначила у дописі в соціальних мережах Марія Шумська-Барвінок: «Там було 11 рядів по дев’ять вітражів у кожному блоці, тобто 99 фрагментів. На око кожен фрагмент десь по 0,5—0,7 кв. м. Приблизно 50—70 кв. м. Буквально 30 блоків побитих забрали зі смітника... Хотілось би дізнатися, як це отак вийшло, бо з того, що переказують, то їх просто «списали». Хоча мені не вкладається в голову, як можна було «списати» отакий вітраж...» — зазначає Марія Шумська-Барвінок у дописі й ілюструє його фото, зробленими кілька років тому.
Будівлі — років, кажуть, зо п’ятдесят, і там міститься управління праці та соціального захисту населення ЛОДА, а також управління пенсійного фонду ЛОДА. А знищили вітражі для того, щоб замінити їх на пластикові вікна. От і все. І, панове, ніхто чомусь не бачив і не чув, як ті вікна розмонтовували, ставили нові, а тривав цей процес точно не один день...
Тепер-от у ЗМІ поширюється інформація, що й автор цих вітражів невідомий. Тож історичної цінності вони не мають. Хіба що мистецьку. І все виглядає на те, що віз, як і в попередніх випадках, так і залишатиметься на місці. А це означає, що руйнували, руйнують і будуть руйнувати. Серед білого дня. На очах у всіх. А ви потім, небайдужі, покричіть! І тихенько розійдіться.
Хоча одну справу, можливо, й вдасться довести до логічного завершення, себто — відновлення. Йдеться про панно «Море і риби» Володимира Йосиповича Патика. Роботи розпочали оперативно — ще у вересні. Коштом руйнівника.
Перервали на зимовий період.
Обіцяють відновити невдовзі. Навіть дату конкретну оголосили: 26 березня. Поживемо — побачимо.
