2016-й — рік 20-річчя газети «День». І не лише газети, а й її читачів. Адже вони — наше головне «досягнення». Багато з тих, хто всі ці роки був поряд із «Днем», виявили бажання поділитися власними міркуваннями щодо ролі газети в їхньому житті та її суспільної ваги. Ми вже публікували рефлексії кандидата філософських наук Юрія Килимника («День» №118—119 від 8 липня 2016 року), а днями отримали статтю пані Наталі Гумницької зі Львова.
Саме культурі в широкому визначенні цього поняття: мистецькому, суспільному, політичному, комунікативному, релігійному, тобто універсальному. З перших кроків газета чітко окреслила провідну ідею свого видання — сприяння розбудові інтелектуальної модерної України, комфортної для своїх громадян та цікавої для світу. Тому своїм гаслом «День» обрав максиму: «українське — завжди інтелектуальне!» в розумінні високих стандартів на виріст, а не примітивної пихатості.
Цій амбітній меті підпорядкована креативна діяльність газети впродовж 20 років. Під керівництвом пасіонарного головного редактора Лариси Івшиної «День» став найавторитетнішим інтелектуальним щоденним продуктом, яким із задоволенням живляться всі соціальні прошарки суспільства: від селянина до академіка чи від студента до пенсіонера.
Своєю демократичною позицією газета досягає такого важливого завдання: стати всенародним дискусійним майданчиком для коректних, обґрунтованих дискусій із важливих для суспільства проблем. Саме тому газета дає можливість висловитися на своїх шпальтах не лише відомим авторитетам, аналітикам, експертам, а й звичайним громадянам країни. У такий спосіб колектив «Дня» сприяє формуванню суспільного порозуміння, утвердженню національно свідомих індивідів, які відчувають свою особисту відповідальність за долю України.
У чому секрет цього успіху? Безперечно, у щоденній творчій праці як керівника, так і всього колективу газети, які вмотивовані любов’ю до своєї професії, до рідної Батьківщини (хоч як би пафосно це не звучало). А ще — у таланті Лариси Івшиної та її колег, які беззастережно, самовіддано віддають його служінню улюбленій справі. Тому — такий потужний феєрверк ініціатив, проектів, який не зникає, а, навпаки, спалахує широким спектром інновацій, охоплюючи гострі проблеми суспільства, часто випереджуючи їх, застерігаючи від хибних рішень. По суті, видання стало своєрідним університетом, що створив живу модель виховання, формування мислячих індивідуумів, які усвідомлюють свою українську ідентичність і відповідальність за майбутнє своєї країни, за збереження її фундаментальних основ: історичної пам’яті, мови, глибинних традицій. Тобто особистостей, об’єднаних кредо: Dum spiro, spero.... Фактично «День» став потужним гуманітарним сектором освіти і просвіти українського суспільства різного соціального та вікового статусу, моделлю реалізації проблем утвердження національної ідентичності й українського соціокультурного феномену, викладених у праці Лариси Івшиної «Мої університети».
Структурний каркас цієї гуманітарної державотворчої моделі — веб-портал «Україна Incognita», серія «Бібліотека газети «День», Міжнародний фотоконкурс та пересувні фотовиставки «Дня», «Дерево пізнання газети «День», Літня школа журналістики «Дня», глянцевий щомісячник «Маршрут», щорічна премія «Дня» імені Джеймса Мейса... Три крапки, тому що ця модель жива, вона пульсує, оновлюється, збагачується і б’ється в унісон із серцем нашої України. Через те вона успішна і наближає шляхетний Чин — утвердження, збереження і розбудову цілісної, соборної європейської держави на ймення «Україна».
Мимоволі виникає бажання порівняти Чин газети «День» на нинішньому непростому етапі нашого державотворення із Чином часопису «Культура», заснованим Єжи Гедройцом в уже далекому минулому столітті. Їхні споріднені концептуальні ідеї газета вже успішно розпочала розвивати з українською діаспорою, зокрема Республіки Польща. Попереду велика перспектива творення глобального українського простору (українського світу) в тісній співпраці з активістами української діаспори, які відкриті до співпраці й вважають Україну своєю кровною Батьківщиною.
Тож з нагоди двадцятиліття побажаймо Ларисі Івшиній і всьому колективу «Дня» творчих перемог, залучення до своєї соціокультурної, інтелектуальної орбіти якнайширше коло активістів як з України, так і з діаспори! Успіху в осягненні софійності українського суспільства!
