Інвестори доволі холодно ставляться до українських ринків і не поспішають вкладати в них гроші. Такі висновки зробили фахівці Європейської Бізнес Асоціації за результатом дослідження 20-ї хвилі Індексу інвестиційної привабливості. Він показав, що рівень довіри бізнес-спільноти до української економіки в другому кварталі 2013 року залишається стабільно низьким.
Бізнесмени, які взяли участь у дослідженні ЄБА, до позитивних змін, які поліпшили інвестиційний клімат, віднесли окремі законодавчі зміни, плідну кооперацію з урядом, відбувся Міжнародний форум АВС: Ukraine&Partners, послаблення податкового тиску. А от до негативних — позапланові перевірки, неповернення ПДВ, тиск з боку державних органів влади та корупцію.
Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко зазначила: є декілька проблем, вирішення яких могло б поліпшити інвестиційний клімат у країні. По-перше, це — визначення стратегічних орієнтирів. «Куди йде Україна, в Європейський чи Митний союз?» — ставить далеко нериторичне запитання Дерев’янко. По-друге, за її словами, бізнесу важливо знати, як уряд боротиметься з корупцією. «Чи готовий він почати з себе, чи готовий він змінювати державне управління, щоб воно в процесі будувалося більш прозоро?» — запитує експерт. Третє питання — реформа судової системи. Четверте — забезпечення рівних прозорих умов для всіх гравців. Головною цінністю новостворених умов, навіть якщо вони будуть жорсткими, має залишатися рівність, відзначає експерт. Тільки тоді, переконана пані Дерев’янко, можна говорити про нормальне конкурентне середовище й притік інвестицій, відповідно.
Про наближення критичного часу, коли державі потрібно визначитися з напрямом руху в економічно-політичному плані, говорить також Кшиштов Сідлєцкі, голова представництва AstellasPharmaEurope BV в Україні. Він переконаний, що на сьогоднішній день ситуація в країні залишається стабільно невизначеною, й це гальмує процес зростання Індексу інвестиційної привабливості. «Щодо погляду на майбутнє, то тут стабільності немає. І приєднання до ЄС, і спрямованість на російський ринок мають свої переваги та недоліки. Річ у тім, що бізнесмени, які сьогодні будують плани, хотіли б знати, де Україна буде наступного року», — зазначає експерт.
Серед інших факторів, які показують Україну як неблагонадійну, з погляду вкладення капіталу, виділяють проблеми з МВФ та у відносинах із Росією. Натомість в уряді, переконаний президент Бізнес асоціації, превалюють передвиборчі інтереси. Він прогнозує, що уряд навряд чи буде готовий працювати над поліпшенням інвестиційного клімату до президентських виборів. «Я не оптиміст в цих напрямах. На співпрацю з МВФ до 2015 року не надіявся б. Що стосується Росії, то ми всі бачимо ці переговори, як вони проходять останні два роки. Тому тут я б також не сподівався на якийсь прорив».
Не сприяє позитивній зміні інвестиційного клімату й сьогоднішній стан законодавства. Як зазначає Анна Дерев’янко, від чіткості та якості формулювання законів залежить, чи говорять бізнес та уряд однією мовою: «У цьому «танго» є двоє: уряд, який встановлює правила та умови ведення бізнесу, та бізнес, який пристосовується до них. В українському «танго» більш важливу роль відіграє уряд». На думку пані Дерев’янко, саме уряд має показати, що ті речі, які є необхідними для реальних позитивних зрушень у сфері інвестицій, мають втілення в реальному житті.
Проте експерти ЄБА наголошують, що який-не-який прогрес все ж таки є. Але відчути його на собі компанії, які працюють на українському ринку, поки що не можуть. Можливо, більше довіри в нових гравців. Адже минулого року в українську економіку прийшло майже 4% від ВВП прямих іноземних інвестицій. Щоправда, цього року, зазначають в ЄБА, сума буде меншою. За їхніми прогнозами, обсяг прямих іноземних інвестицій 2013-го не перевищить 3,4% ВВП. Наступного року результат заморозиться, тобто й 2014-го Україні не вдасться залучити іноземного капіталу більше, ніж на 3,4% ВВП. Президент Європейської Бізнес Асоціації Томаш Фіала запевняє, що й ця цифра, в цілому, є непоганою. Хоча, каже експерт, вона чи не в половину менша від докризового показника. «Тоді результат доходив до більш ніж 6%», — зазначає Фіала.
