Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Жнива під кулями

Окремі галузі агрокомплексу Донеччини демонструють... зростання
24 липня, 2014 - 10:41
ФОТО СЕРГІЯ ХАРЧЕНКА

Воєнна операція на території Донецької та Луганської областей завдала зрозумілих, але від того не менш болючих руйнувань економіці краю. Вимушені «зміни» в сільському господарстві як галузі особливо відчутні. Хоча за офіційною інформацією Держ— та Облстату показники агрокомплексу Донецької області не надто відрізняються від цифр відповідного минулорічного періоду. Ба більше: деякі галузі демонструють певне зростання. Так обсяги виробництва м’яса на 1 липня сягнули 80,6 тис. т (99,4% до відповідної дати 2013 року), молока — 167,5 тис. т (101,8%), яєць — 1068,6 млн шт. (117%).

Найвідчутніші проблеми в секторі рослинництва. Донецький Облстат повідомляє, що обсяги виробництва зернових і зернобобових культур у порівнянні з відповідним періодом 2013 року впали на 90,7%, а овочів відкритого грунту — на 9,1%. Картоплі аграрії Донеччини зібрали на 82,2% більш, ніж у січні-липні минулого року. На інші продукти показників немає. Державне управління статистики також повідомляє про невтішну тенденцію: із січня по травень, коли служба проводила розрахунки індексу обсягу сільськогосподарського виробництва лише на основі даних про тваринництво, показники щодо 2013 року були вищими в середньому на 4-5%. Із червня до розрахунків додалися дані із сектору рослинництва: індекс впав на 8 — 10% і став меншими, у порівнянні із минулим роком.

Голова правління ПАТ «ДПЗКУ» Петро Вовчук не вбачає у такій різниці між виробничими показниками галузей сільського господарства Донецької області нічого надприродного та закликає не панікувати: «Аграрії Донбасу перебувають у непростому становищі, оскільки на окремих ділянках зони проведення АТО зруйновано інфраструктуру, підірвано мости. Сам факт ведення бойових дій під час збирання урожаю створює для людей стресову ситуацію. Аграрії та працівники зберігальних підприємств працюють за близької наявності військ, зброї, блокпостів на окремих маршрутах.

Отже, ситуація є стресовою для людей, які обробляють поля, а не для посівів. Зараз планується чергова фаза АТО саме в тій частині області, де теж уже збирають урожай.

Найбільших проблем АТО завдала саме жниварям: на початку липня Мінагрополітики зверталося до власників приватних елеваторів (їх, за розрахунками відомства, близько 50 у Донецькій, Луганській та частково Харківській області) із проханням на певний час організувати безплатний прийом зерна у фермерів.

Міністр агрополітики Ігор Швайка на брифінгу 9 липня заявив, що вже у Донецькій області ранні зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 88 тис. га; намолочено 293,7 тис. т зерна нового врожаю. Для порівняння, минулого року під посіви цих культур було відведено 795,9 тис. га. Але жнива тільки розпочалися.

Також, зважаючи на складну ситуацію, діє й державна допомога жниварям: «Усі підприємства ПАТ «ДПЗКУ» у Донецькій області працюють у штатному режимі і почали приймати ранні зернові. Згідно із наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України, ми приймаємо збіжжя безплатно, на всіх філіях Донеччини. Вантажі збіжжя з районів, які межують у Донецькій із Харківською областю, зараз узагалі перенаправлено на філії корпорації у Харківську область. Інші підприємства приймають щодня від 500 до 800 тонн нового урожаю. Наводити підсумкові цифри зарано, бо приймання зернових тільки почалося. Втім, за умови швидкого завершення АТО підприємства в цілому справляться із планом заготівель», — зазначив Петро Вовчук.

Постраждали також і потужності провідних аграрних компаній області. Так в місцевому сільськогосподарському гіганті «АПК-Інвест» ще наприкінці червня заявили про переведення своїх підприємств у режим автономного водозабезпечення через аварію на каналі «Сіверський Донець — Донбас». А вже 7 липня у Макіївці був захоплений і заблокований логістичний термінал компанії, який, до того ж, виконував ще й накопичення готової продукції. Як наслідок: нестача 1,5 тонн м’яса та переривання постачання товарів місцевим та закордонним реалізаторам.

Із огляду на «жнива під кулями» (як їх назвав Ігор Швайка), а також завдяки стереотипній спадщині попередніх 23 років, у багатьох склалося враження, що «задимлений, забудований заводами, порізаний залізницею» Донбас апріорі не може бути успішною базою для розвитку сільського господарства. Можливо й, завдячюючи місцевим можновладцям, агрокомплекс Донецької області не сягнув належного рівня. Але це не перекреслює перспективності розвитку цього сектору економіки регіону. За даними Агентства інвестиційного розвитку Донецької області, загальна площа тутешніх чорноземних ділянок становить 1,6 млн га — 5% сільськогосподарських земель України. Із них — 1,4 млн 2013 року було виділено під посів різних культур (Державна служба статистики). Продукти ж сільськогосподарського виробництва із Донецької області становлять питому частку в харчовому виробництві всієї України: від 26% — свіжа свинина — до 4,4% — оброблене молоко (дані Держінвестпроекту). Той-таки Держінвестпроект назвав агрокомплекс привабливим сектором для інвестицій. Але це було  2013 року.

Наразі ж, говорячи про сільське господарство Донецької області в контексті повоєнної відбудови, маємо відповісти на два запитання: «Як усе відбудувати зараз?» та «Яким чином можна забезпечити зростання можливостей сфери?»

Такі завдання навіть не видаються нездійсненними. Адже інфраструктура сільського господарства майже не постраждала: ми не отримували жодних повідомлень про значні аварії на елеваторах, оброблювальних підприємствах, заводах виготовлення продуктів харчування.

Минулого тижня у четвер Президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками ділових та економічних кіл Донбасу заявив про розробку програми створення та збереження робочих місць у регіоні, для реалізації якої країни ЄС погодилися створити фонд у 1,5 млрд євро. Днем пізніше міністр соцполітики Людмила Денисова заявила про реструктурізацію вугільної та іншої промисловості краю та переорієнтування економіки області на інші галузі. Серед перспективних напрямів — і сільське господарство.

Чималі сподівання у справі відбудови країни та зрушення її з мертвої точки економічної стагнації українці покладають на ЄС. Так, друзі із Заходу обіцяють нам допомогу і в сфері сільського господарства.

Михайло ДРАПАК, Літня школа журналістики «Дня»
Газета: