Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

10 ноу-хау від українських винахідників

Упродовж шести місяців в Києві працюватиме унікальна ІТ-лабораторія, в якій, зокрема, розроблять спеціальний пристрій для людей із проблемами зору
18 грудня, 2015 - 12:12
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Мета нашого проекту — створення носимого пристрою для людей з інвалідністю з вадами зору для допомоги їм у просторовій орієнтації. Ми всі знаємо, що ця проблема досить актуальна на сьогоднішній день, й існує дуже мало речей, здатних замінити або хоч якось компенсувати людям зір. Ідея народилася ще в школі, там я і почав розробляти перші прототипи. Завдяки лабораторії ми з командою сподіваємося розробити кінцевий прототип, що задовольняє всі бажання незрячих людей, і випустити його в масове виробництво», — коментує автор проекту TechnoEyes Іван Селезньов.

Іван Селезньов — представник однієї з десяти команд-щасливчиків, яких компанія «Майкрософт Україна» відібрала в рамках проекту «IT-лабораторія» в Києві.

У рамках проекту впродовж шести місяців відібрані команди винахідників отримають стаціонарне робоче місце в лабораторії, можливість використовувати технології Microsoft у своїх проектах, тестувати ідеї на унікальних пристроях Intel, навчитися досліджувати ринок за допомогою фахівців Playtestix, використовувати 3G-інтернет і M2M-сервіси «Київстар», а також дізнатися у White Sales School, як правильно продати свої рішення. Крім того, у всіх команд буде можливість познайомитися з компаніями, які допоможуть їм налагодити серійний випуск IT-пристроїв, і замовниками, які шукають готові IT-рішення.

«Оптимізація міського середовища, створення ефективної системи управління міською інфраструктурою, вдосконалення систем виробництва, розподілу та споживання електроенергії — ось лише мала частина тих можливостей, які надають сучасні розробки із сегменту IT. Для налагодження зв’язків з екосистемою розробників ПЗ і системних інтеграторів, що розширяється, необхідна участь не однієї, а кількох технологічних компаній, які в ході спільної роботи можуть запропонувати ринку комплексні рішення, покликані уніфікувати і спростити можливості для підключення та забезпечення безпеки Інтернету речей. Саме тому Intel, безумовно, підтримує ініціативу по створенню лабораторії Інтернету речей спільно з Microsoft», — зазначив директор Intel в Україні, Білорусі та Молдові Дмитро Калита.

Усього в лабораторії на постійній основі працюватиме 10 команд. За підсумками відбору журі резидентами проекту стали:

1. Mechatronics — системи моніторингу та управління веб-інтерфейсами;

2. Onlizer — платформа для розробки і виконання додатків у хмарі;

3. EPAM Systems — створення системи для моніторингу та аналітики якості повітря в офісних приміщеннях;

4. Horos robotics — спеціалізований медичний браслет для відстеження фізичних показників людини для побудови обгрунтованих з медичної точки зору рекомендацій щодо харчування та способу життя;

5. ЕлектроСіС — автоматизований модульний щит обліку й розподілу електроенергії для багатоквартирних будинків;

6. UA-Robotics — автоматизована екологічна система з віддаленим управлінням через Інтернет;

7. eNaturr — комплексне рішення з надання користувачам інформації про якість навколишнього середовища, його безпеку і можливі екологічні загрози;

8. Мельниченко Олександр — система електронних цінників для роздрібної торгівлі;

9. TechnoEyes — носимий пристрій для людей із проблемами зору для допомоги у просторової орієнтації;

10. Space Reality Experience — мікросупутник типу CubeSat, укомплектований широкоформатними камерами.

«Згідно з дослідженнями IDC, 2020 року обсяг світового ринку IT-пристроїв складе 7,1 трильйонів доларів. Ми вважаємо, що Україна може використати свій потенціал у цьому напрямку. Відкриття лабораторії — ще одна з наших ініціатив у сфері підтримки ІТ-фахівців, підприємців та розробників. Ми прагнемо створити більше можливостей для їхньої професійної реалізації в Україні», — коментує генеральний директор «Майкрософт Україна» Надія Васильєва.

Для тих команд, які не змогли стати постійними учасниками проекту (а претендентів було майже 100), компанія передбачила можливість провести кілька годин за роботою над своїми рішеннями після попереднього узгодження часу з розкладом лабораторії.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: