Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

100 днів... «непрофесіоналізму». Або...

Експерти «Дня» оцінили роботу Валерії Гонтаревої на посаді глави НБУ
2 жовтня, 2014 - 12:12
100 днів... «непрофесіоналізму»
ПРИЗНАЧЕННЯ. 100 ДНІВ ТОМУ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Перші сто днів свого перебування на посту глави Національного банку України Валерія Гонтарева відзначила відразу двома постановами — про заходи щодо забезпечення повернення кредитів, наданих НБУ, і про внесення змін до положення про кредитування НБУ Фонду гарантування вкладів. Які головні висновки може зробити для себе звичайний громадянин, ознайомившись із цими документами?

Виявляється, банківська система країни неспроможна повертати кредити, видані їй Нацбанком. І ситуація настільки серйозна, що регулювальник готовий їх відстрочити і послабити деякі умови, на яких банкам була надана підтримка. У той же час для таких банків запроваджується режим контролю, для чого призначаються куратори. Цікаво, що другий із названих документів закінчується словами «контроль за вказаною постановою залишаю за собою», тобто роль того, хто наглядає за Фондом гарантування вкладів (ФГВ), Гонтарева бере на себе. Але чи означає це, що в результаті «хворі» банки одужають, «погані» стануть добрими, а банківська система в цілому знову користуватиметься довірою українців?

В експертів, які у вівторок підбивали підсумок ста днів роботи Гонтаревої, такого враження не склалося. Того ж дня, згідно з повідомленням ФГВ, у чергові два банки було запроваджено тимчасову адміністрацію, оскільки НБУ визнав їх неплатоспроможними. Колишній заступник глави НБУ Сергій ЯРЕМЕНКО зазначає, що щомісячно, а то й кожного тижня один-два неплатоспроможні українські банки отримують куратора. А президент Українського аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО наводить ряд цифр, які показують, куди йде під керівництвом Нацбанку і його глави фінансова система України. «За сто днів ми спостерігали девальвацію гривні офіційно на 8,9%, а на чорному ринку — на 20%. Населення забрало за цей час депозитів із банківської системи майже на п’ять мільярдів гривень. Дуже шкода, що забирають. Краще б несли, — говорить Охріменко. — Окрім того, з депозитів забрали майже мільярд доларів. Золотовалютні резерви НБУ скоротилися фактично на $1,7 мільярда. НБУ викупило на 80 мільярдів гривень облігацій внутрішньої державної позики».

Яременко підкреслює, що на фінансовому ринку України не просто падіння — він стає некерованим. На його думку, валютна політика Нацбанку не дозволяє зараз застосовувати в рамках плаваючого курсу інструменти, необхідні для фіксації курсу гривні і можливі при політиці фіксованого, а не плаваючого курсу. Проголосивши плаваючий курс, Нацбанк, як вважає експерт, проводить зараз прямо протилежну політику. «Це — своєрідне роздвоєння свідомості, — зазначає Яременко, — коли офіційно у нас плаваючий курс, а використовуються бюрократичні адміністративні заходи, які в Україні вже давно не застосовувалися».

Зміна цінового якоря, яким раніше була стабільність гривні, на інфляційне таргетування, упевнений Яременко, і стала тією базовою помилкою, яка не дає вийти з нинішньої ситуації (без зміни валютно-курсової та монетарної політики НБУ). Сьогоднішні реалії, говорить фінансист, змушують центробанк фіксувати курс, і пропонує оголосити політику плаваючого курсу Нацбанку неспроможною і неможливою в Україні. Чинний декрет про валютне регулювання взагалі, за словами Яременка, не передбачає плаваючого курсу гривні. Бо на українському ринку досі немає вільних гравців, ні «биків», ні «ведмедів». Гравець лише один — Нацбанк. А коли він іде з ринку, то виходить хаос, переконаний експерт. Окрім того, на оздоровлення курсу, на його думку, повинні працювати стримуючі інструменти, яких у нас теж немає, — фондовий ринок, пенсійні та інвестиційні фонди.

Ще один колишній заступник глави Нацбанку Олександр САВЧЕНКО зазначає, що професійний рівень фахівців нацбанку зараз, на жаль, приблизно такий же, як на початку 90-х років. Їм потрібно пояснювати ази. «Але чи можливо це в ситуації кризи?», — запитує він і розповідає ще про один якір, за допомогою якого можна забезпечити фінансову стабільність у країні. «Потрібно контролювати емісію, — переконаний Савченко. Він нагадує: — Коли Міжнародний валютний фонд входить у примітивну економіку, він вимагає, щоб контролювали емісію і гарантує, що тоді все буде гаразд». «Наш Нацбанк разом із економічним блоком уряду примудрився не контролювати цей якір, — зазначає банкір, — причому заявляв про це з гордістю — ми не контролюємо ні курс, ні інфляцію, ні емісію». А крім того, констатує Савченко, виконувалися і виконуються будь-які капризи уряду, вони вирішувалися і вирішуються за допомогою Нацбанку. «Емісія зараз виробляється не через купівлю валюти, а шляхом рефінансування банків і уряду, — продовжує експерт, — Всі його проблеми і проблеми «Нафтогазу» вирішуються за рахунок друкарського верстата».

«Мене дивує, що багато фахівців НБУ, які двічі проходили кризу в 1998 і 2008 роках, не зробили жодних висновків, — зазначає глава правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій ГУЛЕЙ, — всі інструкції і постанови Нацбанку йдуть із запізненням від двох до чотирьох місяців. І хаос, який б’є по імпортерах і експортерах, дуже тісно пов’язаний з відсутністю чітких вказівок НБУ, його стратегії і бачення ситуації, в якій перебуває Україна». Експерт підкреслює, що країні потрібно знайти компенсатори тієї валютної виручки, яка приходила раніше з підприємств Донбасу. Дивує його також «відсутність політичної волі провести ревізію всіх валютних контрактів, які, починаючи з лютого, дали можливість капіталу вийти з України.

Саме у цьому причина сьогоднішньої ситуації, а ті заходи, які майже щодня пропонує Нацбанк, і той же індикативний курс гривні (12,95 грн./$1), свідчить про те, що між урядом і Нацбанком немає погоджених дій». «З початку року девальвація в Україні досягла 66%, — обурюється Гулей, — тоді як у Гані — 62%, а в Сирії, де війна йде більш масштабно, ніж в Україні, — лише 20%». Керівник біржі стверджує, що процес люстрації потрібно починати саме в банківському середовищі і нагадує про існування такого терміну, як економічний колабораціонізм. «Нам потрібно зрозуміти, хто працює на економіку держави, а хто — проти», — пропонує він і називає міфічно-мафіозними тих нікому не відомих 200 агентів ФСБ, які сидять і розгойдують курс гривні. Гулей вважає за необхідне прибрати з Нацбанку тих людей, які довели економіку до стану погано керованої.

«У нас ще немає статистики за вересень, — говорить колишній член Ради Нацбанку Володимир ГОРБАЛЬ, — але сама Гонтарева інформувала, що за півмісяця відтік депозитів із банків становив 6,4 мільярда гривень. Це більше, ніж за попередній місяць. Вересень вийшов чомусь надзвичайно трагічним для банків, хоча цього місяця почалося перемир’я, і все стало спокійніше». Для цього в Горбаля є пояснення: повідомлення про запровадження до будь-якого банку тимчасової адміністрації збуджує людей, і всі тут же кидаються перевіряти, чи добре йдуть справи в тому банку, де обслуговуються. Він засуджує прихід до банків адміністрацій з великим запізненням і зазначає, що «рятувальники» констатують лише ті події, які відбувалися раніше.

Банкір стверджує, що тимчасові адміністрації не забезпечують оновлення. Тому, за словами Горбаля, їх уже прозвали похоронними командами. Та все ж він вважає, що в листопаді Україна могла б підійти до конкретних кроків зі стабілізації. «Проте аналіз кроків Нацбанку, — зазначає Горбаль, — свідчить про якесь кидання в різні боки. Щось приймають, потім скасовують». «Можливо, в цьому позначається імпульсивність характеру голови Нацбанку і впливає на ухвали», — говорить він.

Тим часом керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний капітал Україна» Олександр ВАЛЬЧИШЕН (у цій компанії раніше працювала Гонтарева) в розмові з «Днем» зазначив: «На мою думку, вона справляється зі своїми завданнями. Зараз для української економіки найважливіше — макроекономічна стабільність. А домогтися її не можна інакше, як реалізовуючи програму Міжнародного валютного фонду. І те, що МВФ проінспектував хід виконання цієї програми і продовжив співпрацю з Україною, говорить саме про те, що Національний банк разом з іншими гілками влади робить свою роботу відповідно до вимог нинішньої ситуації і прагне вийти на макроекономічну стабільність. А поспішні оцінки можуть бути помилковими».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: