У парламенті створили міжфракційне об’єднання народних депутатів «За вітчизняних промисловців і підприємців — працедавців України». Його основне завдання — представлення й захист інтересів української промисловості й бізнесу. Де-факто це перше офіційне об’єднання депутатів-лобістів від бізнесу, де-юре — чергове об’єднання. Формат групи бізнес-лобістів «у законі» обговорювався в Раді останні кілька місяців, хоча задумка її створення виникла ще на початку парламентських виборів. Головою міжфракційного об’єднання обрали заступника голови парламентського комітету з питань інформації й інформаційних технологій, главу Харківської обласної організації працедавців «Граніт» Анатолія Гіршфельда. Загалом до об’єднання увійшло 15 депутатів (члени фракцій Партії регіонів, «Батьківщини» й парламентарії, які не входять до жодної з фракцій): В’ячеслав Богуслаєв, Тарієл Васадзе, Валерій Дубіль, Сергій Дунаєв, Олександр Єдін, Ігор Еремєєв, Віктор Жеребнюк, Юлій Йоффе, Сергій Кальцев, Володимир Кацуба, Анжеліка Лабунська, Ярослав Москаленко і Олександр Нечаєв.
Першочерговим завданням для них є ухвалення закону про промисловість. Він стане базовим для промисловців, бо дасть чітке визначення, що таке «національний виробник», «технологічний устрій виробництва», «високотехнологічна продукція», «інноваційний продукт». «Цей фундаментальний закон має стати основою для внесення змін до законодавства, що стосується держпідтримки реального сектора. Йдеться про стимулювання експорту, імпортозаміщення, про відповідність імпортної продукції вітчизняним стандартам і технічним вимогам, а також про створення умов для модернізації технологічних процесів і основних фондів підприємств, випуск високотехнологічної й енергозберігаючої продукції для внутрішнього й зовнішнього ринку, про законодавчу підтримку інноваційного розвитку», — розповідає Гіршфельд.
Крім того, за його словами, необхідно внести зміни до законодавства про держзакупівлі: визначити критерії, за якими національний товаровиробник матиме преференції. Одним з таких критеріїв має стати облік сплати податків, зокрема з операцій держзакупівель. «Національний товаровиробник може показати, скільки податків він сплатив до бюджету України. Безумовно, пріоритет мусить мати той, хто платить податки тут», — розповів про плани нардеп.
Промисловці підтримують створення такого об’єднання.
«Від цього лише виграє вся країна», — так прокоментував «Дню» ефект від появи нового об’єднання в Раді генеральний директор ВАТ «Металургійний комбінат «Запоріжсталь» Ростислав Шурма. Голова правління ПАО «Запорізький завод феросплавів» Павло Кравченко вважає, що за допомогою цієї групи можна впливати на вирішення деяких питань. При цьому йому важко відповісти, наскільки ефективно вона працюватиме: «Усе залежить від того, як ця група себе поставить і наскільки істотним буде ступінь її впливу на процеси, що відбуваються, та на посадових осіб».
Серед першочергових дій промисловці чекають від депутатів, що об’єдналися, кількох ініціатив. За словами Шурми, для металургії найактуальнішим є сильний клієнт. «У нас в Україні немає сильних клієнтів. 70% металургії на сьогоднішній день йде на експорт, відповідно, ми шукаємо їх десь за кордоном. А хочемо, щоб був масивний внутрішній споживач. Тому чекаємо законодавчих ініціатив, що стимулюватимуть внутрішнє споживання», — зазначає він.
«Потрібна передбачуваність у країні... Дайте доступну ціну електроенергії на наступні три роки. Дали знижку з 1 березня, але лише до 31 грудня. А потім не знаєш, що відбуватиметься: зупинятися, далі працювати, укладати чи ні довгострокові контакти», — резюмує Кравченко.
Словом, питань і пропозицій в бізнесу багато. Але чи знайдуть вони практичне застосування в парламенті, що працює з постійними перебоями? А якщо врахувати, що ще немає й закону про лобізм, який вже давно узаконив усі ці явища в розвинених країнах (наприклад США), то побоювання як мінімум подвоюються.
