Учора стартував перший етап із відбору кандидатів на посади детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Він триватиме до 17 липня і передбачає здачу тестів на знання українського законодавства. Тестування проводяться на двох майданчиках Києва: у Державному управлінні справами при Президентові та в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. На 100 посад детективів претендує 2233 (!) кандидати. Успішне складання іспиту на знання законодавства — перепустка до подальших етапів конкурсу. Другий рівень перевірки передбачає тестування на загальні здібності (general skils, триватиме три дні), третій — психологічне тестування (один день) і четвертий — співбесіда. Тільки за підсумками останнього етапу конкурсна комісія відбере тих, хто працюватиме детективами в Антикорупційному бюро.
«Я ухвалив рішення не висувати дуже високих кваліфікаційних вимог до детективів, щоб дати можливість проявити себе молодим перспективним людям. Тобто кваліфікаційні вимоги до детективів — це вища юридична освіта і два роки юридичного стажу, не обов’язково у правоохоронних органах», — розповідає про критерії директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. Хоча серед кандидатів є й колишні співробітники правоохоронних органів, прокуратури, адвокати, а також — учасники АТО, додає він. Пріоритет надаватимуть кандидатам зі знанням англійської мови і учасникам АТО. Зарплата антикорупційних детективів складатиме 21 мінімальну зарплата, тобто близько 30 тисяч гривень.
Один із колишніх кандидатів на посаду голови НАБУ, адвокат Микола Сірий вважає, що професійний відбір — надзвичайно складна і тривала справа. «Немає набору критеріїв, які б у такій сфері, як правоохоронна, дали швидкий позитивний ефект. Відкритий конкурс дає можливість широкого представлення кандидатур і вибору. Але на конкурсі можна тільки частково відібрати таких кандидатів. Якщо говорити ґрунтовно про формування нової системи боротьби з корупцією, то нею треба займатися системно. Треба створювати спеціальну школу підготовки», — пояснює він «Дню». На думку Сірого, членам конкурсної комісії особливу увагу треба звернути на оцінку попередньої роботи претендента, вивчати, чи приймав він відповідальні й принципові рішення, чи підлаштовувався під систему. Як це перевірити? Треба проаналізувати справи такого кандидата, говорить адвокат, поставити професійні й нестандартні запитання, щоб також бачити, чи може людина приймати рішення у складних юридичних ситуаціях.
Як пояснив «Дню» член комісії з відбору кандидатів голова правління ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін, до другого туру вийдуть ті, хто дасть відповідь у першому турі на 70% поставлених запитань (загальна їх кількість — тисяча). Наразі, розповідає він, комісія думає над тим, щоб підняти прохідний бал на другий рівень тестування. «Якщо багато конкурсантів пройде першу хвилю, то не можна з усіма проводити співбесіду. Треба ще якийсь фактор відбору. Тому звузимо кількість кандидатів, піднявши бал по general skils. Це логічно: детектив має добре мислити і розуміти причинно-наслідкові зв’язки», — пояснив він «Дню».
На третьому етапі нікого не відсіюватимуть, продовжує Шабунін. «Він допомагає конкурсній комісії глибше побачити кандидата, зорієнтуватися, що у нього запитувати на співбесіді. Тобто для того, щоб побачити потенційно сильні й слабкі його сторони», — говорить він. При цьому, додає експерт, не факт, що всі 100 вакансій будуть заповнені. «В підсумку відібрати можуть 20 — 30 осіб. Все залежить від якості кандидатів», — пояснив Шабунін.
Чи застраховані учасники конкурсу від підробки результатів? Шабунін переконує, що так. Найперше, пояснює він, усі результати рахує комп’ютерна програма, до якої не має доступу людина. «Крім того, конкурсанти можуть отримати роздрукованими всі свої відповіді. Більше того, один із членів конкурсної комісії підписує результати кожного кандидата, щойно вони закінчили своє тестування. Тобто підробити результати тестів нереально складно. І технологічно не можна відсіяти всіх «хороших», щоб підвищити шанси «поганих» пройти цей конкурс», — каже він.
Не має претензій і до роботи конкурсної комісії з відбору детективів, яка вже добирає кадри в НАБУ. «Протестовано більше тисячі осіб, проведено співбесіди, певні люди вже призначені, певні особи проходять спецперевірку перед призначенням», — розповідає про роботу бюро Ситник. Нагадаємо, ця комісія складається з восьми людей: троє — від громадськості (Ради громадського контролю при НАБУ) і п’ятеро — від НАБУ. Тільки відібравши детективів, Бюро зможе нормально запрацювати. За словами Артема Ситника, це станеться з 1 жовтня 2015 року.
Чим займатимуться детективи? Розслідуватимуть корупцію у вищих ешелонах влади. В Бюро вже звертаються бізнесмени зі своїми проблемами, і «деякі люди навіть готові чекати, коли ми запустимося», говорить Ситник, щоб бути впевненими в об’єктивному розслідуванні фактів корупції. Чи буде Національне антикорупційне бюро брати до свого провадження розслідування корупційного скандалу в Генеральній прокуратурі? Ситник не виключає цього, бо «ці факти підслідні Антикорупційному бюро». Він припустив, що, можливо, до того моменту, коли бюро почне працювати повною мірою, ці справи вже не розслідуватимуть. «Але якщо не зашкодить слідству, то, можливо, буде передано. Але я не виключаю, що Генпрокуратура сама це розслідуватиме», — додав він.
