Компанія «Укрнафта», яка вже не перший рік очолює список «блакитних фішок» на фондовому ринку України, без жодних перебільшень, живе за ринковими законами. В цьому відразу ж переконуєшся, зайшовши до її центрального офісу. На початку кожного робочого дня тут поновлюють дані про ціну нафти на міжнародному ринку, а також про котирування акцій компанії на фондовому ринку України. На момент інтерв’ю з першим заступником голови правління — комерційним директором ВАТ «Укрнафти» Валентином ФРАНЧУКОМ (минулої середи) ціна продажу акцій становила 160 грн., купівлі — 145 грн., а вже в понеділок ціни зросли відповідно до 175 грн. і 150 грн. за акцію. Що в першу чергу впливає на таку високу оцінку «Укрнафти» ринковим середовищем? На думку Франчука, це — підсумки роботи компанії у 2004 році.
ОРІЄНТИРИ
— Рік ми відпрацювали непогано. До речі, те ж саме я говорив і позаминулого року. Видобуток нафти з конденсатом зріс на 4,5% і становив 3 мільйони 25 тисяч тонн. Така тенденція зберігатиметься: цього року є намір перевищити цей показник. Природного газу видобуто на 2,3% більше, ніж у 2003 році (3,350 млрд. куб. м), і цього року також буде не менше... Зрідженого газу виробили на 13% більше, ніж попереднього року (158,9 тис. т) і плануємо цього року довести цей показник до 159,5 тисячі тонн. Виробництво стабільного газового бензину збільшено на 12% (222,9 тис. т) і цього року буде доведено до 226,5 тисячі тонн. Введено в експлуатацію 60 нових свердловин (43 нафтових і 17 газових), тоді як 2003 року — 57. Наступного року стане до ладу ще 60 свердловин. Щоправда, обсяги буріння торік дещо зменшилися. Це можна пояснити тим, що процес землевідведення, як правило, затягується на роки. Ми сподіваємося, що з приходом нового уряду стануться позитивні зміни, і цього року плануємо надолужити згаяний час.
— Але ж буріння свердловин хоча й важлива, але не єдина складова здійснюваного вашою компанією капітального будівництва?
— Так, «Укрнафта» ввела в дію трубопровід Микуличин — «Нафтохімік Прикарпаття» (Івано-Франківська область) довжиною близько 38 км. Він розв’язує екологічну проблему (ліквідовано факел), через яку ми отримували чимало скарг місцевого населення, і дозволяє збільшити видобуток і реалізацію нафтового газу. В Полтавській області став ло ладу нафтопровід «Чижівка» — Глинсько-Розбишівське родовище (протяжність 6 км). Це дозволяє збільшити добовий видобуток на 10—15 тонн, а також стабілізувати роботу свердловин і покращити утилізацію газу низького тиску. Введено в дію вузол обліку нафти на Талалаївській дотискній насосній станції та нафтопровід Талалаївка — Гнідинці довжиною 19 кілометрів (Чернігівська область). Завдяки цьому вдалося розвантажити мережу транспортування сирої нафти, що надходить до Гнідинцівського газопереробного заводу. В Сумській області споруджено трубопровід-перемичку до Анастасіївки. Відтак маємо підвищення видобутку нафти на 10—20 тонн, а газу на 15—20 тисяч кубометрів щодоби. Торік також було введено в промислову експлуатацію установку стабілізації нафти для виробництва широких фракцій легких вуглеводнів на Качанівському газопереробному заводі. Як наслідок, зменшилися втрати нафти при її підготовці та збільшилося виробництво продукції на цьому підприємстві.
— Є, мабуть, і якісь перспективні плани подальшого розвитку?
— Найбільшим об’єктом капітального будівництва у нас буде Гамаліївський газопереробний завод. Його річна потужність два мільярди кубометрів газу на рік. Він вироблятиме близько 200 тисяч тонн зрідженого газу і 40 тисяч тонн стабільного газового бензину. Нині проводяться переговори як iз українськими виробниками відповідного обладнання, так і з канадською фірмою «Пропак», яка запропонувала змонтувати своє блочне устаткування, як мовиться, під ключ. Технічні умови вже готові. Загальна вартість цього проекту — 0 мільйонів. Зате окупність також дуже висока — приблизно півтора-два роки.
А ще в наших планах будівництво і введення в дію газопроводу Великі Бубни — Глинськ. Завдяки цьому можна буде збільшити виробництво продукції на Глинсько-Розбишівському газопереробному заводі. Також розгорнеться будівництво компресорної станції на Ярошинському родовищі. Це дозволить утилізувати низьконапірний газ (4 млн. куб. м) і транспортувати його на переробку. У Полтавському нафтогазовидобувному управлінні планується збудувати чотири резервуари місткістю 2 тисячі кубометрів. Будівництво газопроводу Червонозаводське — Руда дозволить нормалізувати роботу свердловин з різними робочими тисками і забезпечить додатковий видобуток газу і конденсату. В рамках облаштування Бугруватівського родовища почнеться розширення та будівництво кінцевого збірного пункту цього родовища.
Відзначу, що на всю програму розвитку наступного року, включаючи придбання нових автозаправних станцій, нам потрібно 0 млн.
ЗАМАНЛИВА ВЕРТИКАЛЬ
— Розкажіть про перебіг процесу вертикальної інтеграції компанії.
— «Укрнафта» впевнено крокує в цьому стратегічному напрямі. 2005 року плануємо завершити створення вертикально інтегрованої компанії міжнародного рівня в рамках ВАТ «Укрнафта» з завершеним циклом виробництва — від буріння, видобування і до реалізації нафтопродуктів. Це сприятиме розширенню асортименту продукції, зниженню залежності від коливання світових нафтових цін, підвищенню ефективності виробничо- господарської діяльності всіх підрозділів за рахунок наскрізного управління, концентрації товарних і фінансових потоків, розширенню присутності компанії на вітчизняному ринку. Для цього компанія, зокрема, купує автозаправні станції в усіх регіонах України. Нині вже маємо 391 такий комплекс, тобто ми впритул наблизилися до встановленого на минулий рік рубежу — 400 АЗС. Щоправда, працює поки що лише 297 АЗС. Решта (94) почнуть діяти, як тільки ми отримаємо дозвіл Антимонопольного комітету (відносно цього у нас немає жодних сумнівів). Наші АЗС вже надають послуги в 23 областях, і, залежно від сезону, реалізують у середньому за добу, як і планувалося, від 8 до 10 тонн нафтопродуктів. У багатьох місцевостях АЗС «Укрнафти» вже почали називати народними. Бо відповідне обслуговування та висока якість нафтопродуктів приваблюють сюди автомобілістів. Як правило, усі придбані нами АЗС підвищили рівень реалізації порівняно з минулим періодом, а це, в умовах досить жорсткої конкуренції на цьому ринку, може свідчити про належну якість наших послуг та нафтопродуктів. До кінця цього року плануємо розширити мережу до 800 АЗС. І, звичайно, у нас є дуже велике бажання стати акціонером одного з нафтопереробних заводів. Та тільки одного бажання, як усі розуміють, недостатньо. Поки діє лише угода про переробку між «Укрнафтою» і НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття», і подібних компромісних рішень з іншими підприємствами цієї галузі у нас немає, хоча всі вони отримали від нас відповідні пропозиції. Можливо, щось зміниться цього року, можливо, нам вдасться домовитись з акціонерами «Нафтохіміка Прикарпаття» про купівлю акцій... І тоді у нас будуть власні потужності для переробки нафти. Також ми співпрацюємо з НАК «Нафтогаз України». У нас є багато спільних проектів, спільних справ. Зокрема, НАК реалізує населенню видобутий нами природний газ. У Шебелинського заводу, який належить ДП «Укргазвидобування», ми купуємо 92-й і 95-й бензин для наших АЗС. І, разом з НАК «Нафтогаз України», з АЗС, що належать цій компанії, ми спільно працюємо на те, щоб утримувати на українському ринку нафтопродуктів стабільні ціни, щоб виключити різкі стрибки інфляції. Крім того, ми повністю продаємо НАК «Нафтогаз» (і лише йому) видобутий нами нафтовий конденсат. Це робиться для того, щоб запобігти його крадіжкам з трубопроводів. Адже після того, як зроблено злочинну врізку, конденсат треба кудись відвезти для реалізації. Раніше крадії застосовували для цього фальсифіковані документи (купив на аукціоні п’ять кубометрів і використовує відповідні документи протягом п’яти років), які пред’являли при затриманні працівникам ДАІ. Тепер це вже не проходить.
Звичайно, нам хотілося б мати в управлінні державні акції Кременчуцького нафтопереробного заводу (ЗАТ «Укртатнафта»), який нині, згідно з установчими докуметами, не приймає в переробку давальницьку нафту. В цьому разі ми могли б частково завантажити цей завод власною нафтою, і це дозволило б змешити витрати на транспортування нафтопродуктів із Заходу на Схід, могли б попрацювати над купівлею російської нафти для повного завантаження цього підприємства. Адже в будь-якому разі ми не зможемо повністю забезпечити нафтопродуктами власного виготовлення ту кількість АЗС, яку будемо мати найближчим часом. Та я не маю права коментувати рішення органів державної влади щодо державного пакета акцій цього підприємства... Сподіватимемося на те, що це рішення буде переглянуте.
ПРОДАЖ І ЦІНИ
— Нині відновлюються аукціони з продажу української нафти?
— Вчора у нас був спеціалізований аукціон з продажу зрідженого газу для облгазів. Звичайно, ми б хотіли продати на ньому весь виставлений обсяг, та реалізовано було лише близько половини. Решту газу будемо виставляти на аукціон для всіх бажаючих. Таким чином можна буде зрушити з місця також і справу економії нафтопродуктів та охорони навколишнього середовища, розширивши мережу автомобільних газозаправних станцій.
Сьогодні ми проводимо аукціон з продажу нафти, і про його результати можна буде дізнатися згодом. Та в будь-якому разі такі аукціони нам дуже вигідні. Адже на них складається ринкова ціна, яка завдяки конкуренції зазвичай зростає. При цьому оплата за нафту на аукціонах, без винятків, попередня, тому ми вчасно отримуємо кошти і вже потім відвантажуємо нафту, конденсат, стабільний газовий бензин чи зріджений газ. І навіть тоді, коли не діяла постанова уряду про обов’язковість аукціонів, ми цієї справи не полишали. Проблема тут лише в тому, що вартість проведення таких аукціонів на Українській міжбанківській валютній біржі, де ми нині вимушені працювати, сягає до мільйона гривень. В той час як на Українській аграрній біржі аукціони нам вартували 11 тисяч гривень, хоча витрати на їх організацію та проведення однакові. Тож, на мою думку, між біржами слід влаштувати тендер на право проведення наших аукціонів. Переможе та біржа, яка надаватиме найкращі умови. А ми не будемо закладати такі неспівставні суми (мільйон — за годину чи півтори) до собівартості видобутої нами нафти.
— Як ви ставитесь до намірів НАК «Нафтогаз» підвищити ціну газу в Україні? Чи задовольняє вашу компанію рівень цін, які діють сьогодні, виходячи з собівартості?
— Сьогодні компанія продає газ населенню нижче нашої собівартості — це факт. І це зрозуміло чому — бо майже п’ять років ціни на газ не переглядалися, хоча різноманітне обладнання та матеріали, які ми використовуємо для виробничих потреб, дуже подорожчали. Тому ми вважаємо, що великих цінових стрибків робити не треба, але поступово ціни на газ слід також підвищувати.
САМОДОСТАТНІ
— Свого часу йшлося про деякі розбіжності з однією з канадських фірм, з якою «Укрнафта» пов’язана спільною діяльністю на теренах України.
— Хочу вам нагадати про те, що саме в дискусіях народжується істина. Комітети зi спільної діяльності проходять у нас не менше, ніж двічі на тиждень. Тож знаходимо певні компроміси. Однак ми — менеджери компанії — отримуємо зарплату за те, що відстоюємо її фінансові інтереси, підвищуємо доходи. У разі якщо виникають певні розбіжності, завжди намагаємося відшукати компромісні рішення. Ми захищаємо інтереси ВАТ «Укрнафта», а отже і держави, яка є власником контрольного пакета акцій компанії. А взагалі, спільна діяльність «Укрнафті» зовсім не вигідна. Компанія вже «доросла», має значні власні кошти, а коли їх не вистачає, то може залучити кредити або інвестиції. Тож може самостійно вести й експлуатацію, й буріння нових свердловин, і капітальне будівництво.
— Є й ще одне джерело — випуск корпоративних облігацій. Ви плануєте цим займатися?
— В ході спільної діяльності з НАК «Нафтогаз» компанія пройшла міжнародний аудит, за яким визначено економічно обгрунтований рівень видобування запасів — на період до 2023 року. За підсумками аудиту висновок такий: видобуток вуглеводнів на родовищах ВАТ «Укрнафта» буде здійснюватися протягом 75 років. Це дозволяє нам виступити позичальниками. Але сьогодні це питання гостро не стоїть. Можливо, у майбутньому таке рішення відповідними органами управління компанії й буде ухвалене. Але сьогодні про це поки що не йдеться. Так само і про вторинну емісію акцій — питання про це на жодних зборах акціонерів ще не ставилося. Не виключаю, що така пропозиція може від когось iз акціонерів і надійти. Вирішуватимуть збори.
— Які фінансові результати компанії?
— Торік «Укрнафтою», мабуть першою і єдиною в Україні, було прийнято рішення виплатити дивіденди за 2003 рік в розмірі понад 100 мільйонів гривень. Вони сплачуються з 1 грудня минулого року по 1 травня цьогоріч. На одну акцію припадає 1,85 гривні. Минулого року двічi підвищували зарплату працівникам компанії. Нині я ще не можу оперувати офіційними даними, але з оперативних можна зробити висновок про те, що у 2004 році наше підприємство було і залишається нині прибутковим, платоспроможним, фінансово стабільним і незалежним. Очікуваний чистий прибуток за 2004 рік становить 1,35 мільярда гривень.
Слід зазначити, що ВАТ «Укрнафта» — бюджетонаповнююче підприємство. За підсумками 2004 року компанія сплатила 1,354 мільярда гривень (на 26 % або 278,9 мільйонів гривень більше, ніж за 2003 рік) до бюджетів усіх рівнів — не маємо перед державою жодних заборгованостей.
