Україна посіла 139-е місце серед 178 країн світу в глобальному рейтенгу простоти ведення бізнесу, який днями оприлюднив Світовий банк (СБ) та Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Поряд у рейтингу Узбекистан, Болівія, Судан, Зімбабве... Що й казати, «хороше» сусідство для країни, яка прагне європейського визнання. Для порівняння: більшість країн пострадянського простору — вже у першій півсотні.
Головними критеріями при рейтингуванні послугували кількість витраченого часу та вартість дотримання вимог держави щодо оформлення нового підприємства та його діяльності, ведення зовнішньоторговельних операцій, оподаткування та закриття підприємств. Найнижчі показники Україна отримала у двох категоріях: оподаткування та отримання ліцензій.
Про ліцензійні огріхи на прикладі будівельного сектору розповіла керівник операцій МФК в Україні Олена Волошина: «У нас формально 28 процедур, а документів може бути й більше, і для отримання потрібно 429 днів. Це досить шокуючий показник. Я взагалі дивуюся, як у нас може спостерігатися будівельний бум при такому показнику». Тільки для будівництва одного готелю у місті Києві потрібно було зібрати понад 600 підписів. Тож керівник української служби МФК радить шукати причини нестачі інвестицій саме у наведених «прозорих процедурах».
Підтримує такі експертні погляди і Президент України Віктор Ющенко. На нещодавній зустрічі з представниками малого та середнього бізнесу він назвав дозвільну процедуру надто «бюрократизованою та обтяжливою» і висловився за те, що дозволи повинні видаватися тільки для небезпечних для життя людини видів діяльності. Для решти ж — їх потрібно або скасувати, або обмежитися інформуванням про початок роботи таких підприємств.
Проте, як свідчить практика, самих слів замало. Сьогодні у кожного українського бізнесмена від слова «ліцензія» виникає гіркий присмак і негативні спомини. Занадто багато дублюючих погоджень, неефективний механізм «єдиного вікна» і практично відсутній принцип «мовчазної згоди» призвели до того, що Україна опинилася серед десятки найгірших за цим показником країн.
Але головний негатив, як показує рейтинг, у нашій країні створюється дуже обтяжливою податковою системою, яка зайняла в цьому рейтингу «почесне» 177-е місце. З одного боку, податкові ставки в Україні нібито й непогані. То в чому ж проблема? «В результаті підрахунку всіх 99 платежів, які належать до сфери оподаткування, виходить, що ставка, яку сплачує бізнес, насправді набагато більша від тієї, про яку йдеться в законодавстві. За підрахунками експертів, вона сьогодні становить 57,3 вiдсотка», — вказує Волошина і називає втраченими фінансовими можливостями бізнес-витрати на процедури підрахунку, заповнення і оформлення документації при сплаті податків. Крім того, річні витрати часу на паперову податкову тяганину (2086 годин!) також не роблять честі такій системі.
Краща ситуація з виконанням контрактів та отриманням кредитів. Але це не рятує ситуацію. Аналітики Світового банку та МФК для підтримки конкурентоспроможності України рекомендують нашому новому урядові стати на шлях реформ. На їхню думку, він повинен передбачати якнайшвидше ухвалення Податкового кодексу (до речі, у середу його було схвалено Кабміном), законів про акціонерні товариства та дозвільну систему, а також про реформування системи технічних правил.
Предстваники міжнародних фінансових організацій говорили також про свої плани фінансової допомоги Україні на 2008 рік. Так, за словами головного економіста представництва СБ в Україні Мартіна Райзера, вже до кінця року рада директорів банку може затвердити стратегію партнерства з Україною на 2008— 2011 роки. Цей документ передбачає щорічні фінансові вкладення у розмірі до одного мільярда доларів. З них $300—400 мільйонів становитимуть позики на стратегію розвитку, решта надходитиме у вигляді інвестиційних кредитів. Фінансові пріоритети, на думку Райзера, будуть пов’язані з проектами, які стосуватимуться розвитку інфраструктури та удосконаленню системи управління державними фінансами.
Говорячи про внесок МФК, Волошина повідомила, що все залежатиме від попиту на фінансові ресурси. «Що стосується банківського сектору — дивитимося на те, що можемо зробити з точки зору довгих кредитів, тобто довгострокове фінансування, яке б дозволило банкам ефективніше управляти своїми активами та пасивами і фінансувати іпотеку. Ми також розглядатимемо можливість надання гривневого фінансування», — додає вона. Звертатиметься увага на підприємства з виробництва продуктів харчування та інфраструктурні проекти.
