Служба автомобільних шляхів у Донецькій області разом з регіональним департаментом розвитку базових галузей промисловості порахувала, що тільки відновлення і розвиток дорожньої інфраструктури регіону, за наявності постійного фінансування протягом 2016—2025 років, потребуватиме близько 25 мільярдів гривень. Для виконання відповідних завдань передбачається створити близько 10 тисяч робочих місць у дорожній та суміжних галузях. Отже, Україна думає про відновлення Донбасу і вже навіть вишукує фінансові джерела і необхідний ресурсний потенціал.
Однак ініціатива «Відновлення Донбасу» вважає, що відповідними проблемами має опікуватися не лише держава, а й громадськість, і що між ними має відбуватися діалог з цих питань. Ще в жовтні 2014 року активісти та експерти створили документ «Відновлюючи Донбас і Україну». Як розповідає керівник цієї ініціативи Олена Петряєва, «Донбас — це невід’ємна частина України, і питання відновлення Донбасу — це також розв’язання багатьох проблем українського суспільства». Вона вважає, що зараз, коли на Донбасі не чути пострілів, усі, хто відчувають відповідальність за Донбас і за Україну, мають об’єднатися і розробити план дій щодо реінтеграції Донбасу в Україну та його відновлення.
Лідер активістів розповідає про сім кроків, завдяки яким можна досягти поставленої мети: зробити Донбас мирним, подолати гуманітарну катастрофу, нормалізувати життя, визначити статус регіону в Україні, залучити інвестиції у промисловість, сільське господарство та інфраструктуру, у малий та середній бізнес, який, на її думку, має стати основою новітньої економіки Донбасу. А сам відновлений Донбас, наголошує Петряєва, відіграватиме для України роль своєрідного економічного хабу.
«Найперше завдання — це політична реінтеграція всього цього регіону до складу України», — вважає директор Українського інституту аналізу та менеджменту Руслан Бортник. Наскільки воно актуальне, на думку експерта, свідчить те, що під час місцевих виборів навіть у районах, що перебувають під контролем України, голосування частково не відбулося, а частково було зірване. Якщо не розв’язати ці проблеми, вважає він, то нам буде дуже важко налагоджувати демократичний процес на нині окупованих територіях.
«НА ДОНБАСІ Є ЧОТИРИ ПЛАСТИ, ЯКІ МОЖНА ШВИДКО Й ЕФЕКТИВНО ВІДНОВИТИ»
Бортник вважає, що на Донбасі є чотири пласти, які можна швидко й ефективно відновлювати. Це спільне економічне поле Донбасу та України, тобто спільні банківська система і торгівля. Він наголошує, що блокада шкідлива хоча б тим, що втрачаються робочі місця і товарообіг, ринки збуту в 10 мільярдів гривень, які тим часом захоплюють російські підприємці. А головне, що блокада веде до програшу у боротьбі за людей Донбасу, за їхні думки.
Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту: Блокада шкідлива хоча б тим, що втрачаються робочі місця і товарообіг, ринки збуту в 10 мільярдів гривень, які тим часом захоплюють російські підприємці
Він пропонує ввести окремий податок чи акциз на товари при торгівлі з цими територіями, причому отримані кошти мали б спрямовуватися на відновлення Донбасу, розробку та здійснення спеціальних державних програм з інтеграції цих територій. Необхідне, на його думку, також спільні соціальне та гуманітарне поле, починаючи з відновлення повноцінного транспортного обслуговування. «Якщо люди мають можливість їздити один до одного в гості — це найкраща гарантія від відновлення військових дій», — наголошує експерт. Він вважає, що держава має створити програму підтримки випускників шкіл Донбасу, щоб вони не орієнтувалися на російські виші, а мали можливість вчитися перш за все в українських навчальних закладах. Це, на його думку, запорука майбутньої єдності людей і територій.
