В українських банківських колах небагато людей, до думки і порад яких дослухаються. Двічі заступник голови НБУ (1991—1992 і 2005—2009), заступник міністра фінансів, а нині — ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко — один із них. У нього за плечима керівництво і контроль за діяльністю департаменту валютного контролю та ліцензування, управління контролю ризиків і керування проектами міжнародних кредитних ліній при НБУ. Саме він розробляв основи нової монетарної політики на зорі України. 2009 року його звільнили через незгоду з валютно-курсовою, монетарною і кредитною політикою, яку проводив тодішній голова Нацбанку Володимир Стельмах. Утім, як показав час, тодішній курс нацрегулятора зрештою призвів до валютної дестабілізації та гальмування економіки. Що відбувається сьогодні в українській банківській системі? Як погасити валютну «пожежу» на міжбанківському ринку? Та як витягнути країну з передкризового стану? Про це та інше «Дню» розповів в ексклюзивному інтерв’ю Олександр САВЧЕНКО.
* * *
— Як ви оцінюєте призначення на посаду голови НБУ Степана Кубіва?
— Зазвичай керівники центробанків — це відомі професори з економіки, які мають практичний досвід роботи в ролі радників президентів, прем’єрів чи голів нацбанків. Адже вони повинні глибо розумітися в макроекономіці. Зокрема, таке негласне правило діє у США та Великобританії.
В Україні на посаду голови Нацбанку призначили менеджера, який, сподіваюся, може зрозуміти за короткий час загальноекономічну теорію та реалізовувати її на практиці. Аби ж його діяльність була успішною, він має оточити себе тими людьми, які більше розуміються на фінансах, теорії та практиці проведення монетарної політики. Водночас, він своєю громадською діяльністю протягом останніх трьох місяців довів, що має високі морально-етичні якості. Я думаю, що зараз не треба його критикувати, а слід дати шанс реалізуватися і по можливості допомагати.
— Кубів — технічний керівник?
— Це якраз приклад не технічного, а більше політичного керівника. Він — член партії «Батьківщина» та один з керівників Майдану.
— Якщо вам запропонують повернутися в НБУ, погодитесь?
— Заступником — не погоджусь, але міг би працювати головою Ради НБУ чи радником голови. Зараз моральний обов’язок усіх розумних людей: менше критикувати, а більше допомагати.
— Наскільки мені відомо, найближчим часом ви зустрічатиметесь з очільником НБУ. Яких заходів порадите йому вжити в даній ситуації?
— По-перше, в суботу та неділю треба попрацювати з провідними практиками банківської справи та дати на понеділок нову концепцію діяльності НБУ, бо зараз її немає. Зрозуміло, що за інших (не революційних) обставин не можна було іти на посаду голови нацрегулятора без такого плану на перші 2—3 тижні та рік. Але маємо те, що маємо. І зараз мають допомогти фахові банківські експерти. Так робив Рональд Рейган, Маргарет Тетчер та інші визначні фігури. По-друге, порадив би Кубіву в понеділок закрити міжбанківський ринок, щоб зупинити спекуляції з готівкою.
— Як вважаєте, значні валютні коливання — це цілком очікувано і є результатом відпускання курсу гривні у вільне плавання чи небезпечний сигнал, бо причини в іншому?
— Економічні явища — завжди комбінація чинників. В даному випадку поєдналася безвідповідальність адміністративних заходів, відсутність політики НБУ в кризових умовах та «вакуум» в Кабміні. Коливання на валютному ринку — це очікуване ослаблення гривні, а не плаваючий курс. До плаваючого курсу гривні ще ой як далеко.
ПОТРІБЕН УРЯД ТЕХНОКРАТІВ
— Тобто причина зниження курсу гривні — це девальвація?
— Курс 9 гривень за 1 долар — це результат неправильної політики «попередників», а показник вище дев’яти — бездіяльності, чи відсутності адекватної макроекономічної політики нової влади. Найперше, що треба було зробити новій більшості — задекларувати абсолютно чітко базові принципи монетарної, бюджетної та зовнішньоекономічної політки. Іншими словами, створити уряд технократів. Його відсутність — величезна помилка, за яку будемо платити всі.
УЧОРА ТОРГИ ГРИВНЕЮ НА МІЖБАНКУ ПЕРЕТНУЛИ ПОЗНАЧКУ 11 грн/$. ЯК ПОВІДОМЛЯЛИ «Дню» ЧИТАЧІ, ДОЛАРІВ В ОБМІННИКАХ НЕМАЄ, А ОКРЕМІ СПЕКУЛЯНТИ ПРОДАВАЛИ АМЕРИКАНСЬКУ ВАЛЮТУ ПО 15 ГРИВЕНЬ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
— Чому ви кажете, що національна валюта не «плаває», адже в НБУ, навпаки, стверджують, що відпустили гривню?
— Плаваючий курс — це елемент політики інфляційного тагетування. Лише невтручання НБУ в торги на міжбанку недостатньо. Тобто Нацбанк має брати на себе відповідальність за регулювання цін і стимулювання кредитування економіки шляхом правильного визначення відсоткової облікової ставки. Тільки тоді можливий плаваючий курс.
— Як порадите діяти НБУ в таких умовах, аби послабити тиск на курс гривні?
— По-перше, — переходити до жорсткішого регулювання попиту гривні та доларів на ринку. Це проміжний етап, який треба пройти за допомогою політики адекватного рефінансування комерційних банків. Адже зараз головне навіть не курс, а те, що у багатьох банків почався відтік депозитів, платити клієнтам нічим і є ознаки передкризової ситуації. Тож НБУ має забезпечити їх ліквідністю, але прослідкувати, щоб ці гривні на міжбанку не витрачалися на придбання доларів і курс «не задирався». Для банків-отримувачів рефінансування слід ввести 100% контроль за всіма заявками на купівлю валютою. Зробити це — справжнє мистецтво. І керівник Нацбанку, як дерижер: має розуміти, де взяти високу, а де низьку ноту, де дати звук оркестру сильніше, а де — тихіше. І цей період триватиме 2-3 тижні.
По-друге — відмінити цю жахливу постанову №49, яка і стала одним із факторів валютної паніки.
ПОТРІБНІ ГАРАНТІЇ ОЛІГАРХАМ
По-третє — треба провести переговори з усіма фінансово-промисловими групами та олігархами, які загальмували притік валютної виручки за експортними контрактами в Україну. Вони не розуміють, що буде далі, чи буде націоналізація їхнього майна, чи будуть вони жити спокійно в Україні. На мій погляд, слід чітко сказати: грубо і незаконно награбоване в держави майно за останні 2—3 роки заберуть, але більше нічого не чіпатимуть. Має бути такий мораторій. Ні в якому разі не можна оголошувати полювання на відьом, в іншому випадку Україна не побачить капіталів олігархів у вигляді інвестицій. Вони лишаться там, куди їх встигли вивести їхні господарі.
Втім, це тільки превентивні заходи. Головне, що заспокоїть населення та бізнес, — авторитет НБУ, який сформує новий глава з міцною командою фахівців.
РЕФІНАНСУВАННЯ ЗУПИНИТЬ БАНКРОТСТВО БАНКІВ
— Ви називаєте одним із рятівних інструментів для НБУ рефінансування, але ж це спровокує девальвацію...
— Чим більше рефінансування — тим більша девальвація. Але рефінансування в даному випадку має зупинити банкротство українських банків. Це головне. Кожен день зволікання з запровадженням чіткої монетарної політики — це мільярдні втрати, які списати на «попередників» уже дуже важко. Час на стабілізацію ситуації з гривнею ще є. Якщо його використають неефективно, тоді з’явиться МВФ, європейські експерти, які «викручуватимуть» руки керівництву НБУ і курс буде не в межах 9-ти гривень за 1 долар, а може сягнути 10 чи, навіть, 12.
— В умовах обмежених надходжень до держбюджету і скорочення притоку інвестицій чи є альтернатива НБУ не ввімкнути друкарський станок, аби Кабмін виконав покладені на нього фінансові забов’язання?
— Іншого виходу — немає. Думаю, на жаль, протягом тижня НБУ доведеться надрукувати 10—15 мільярдів гривень. Але я не відношуся до тих критиків, які кажуть, що емісія — це суцільне зло і подразник інфляції. Якщо сьогодні в людей не вистачає грошей на елементарне (аби купити їсти, одягнутися), то не думаю, що ринок дуже відреагує ціновим зростанням, якщо попит на товари трохи пожвавішає. Є інфляційна і не інфляційна емісія. В даному випадку мова іде про другий варіант. Якщо зважено провести емісію, то цінове зростання взагалі буде мінімальним.
