Якби в Україні була така ж щільність населення, як у Нідерландах, то на її території мешкало б 200 мільйонів осіб. Однак, незважаючи на дефіцит земельних ресурсів, Голландія посідає друге після США місце у світі щодо експорту сільськогосподарської продукції. А Україна, яка славиться своїми чорноземами, на світовому сільськогосподарському ринку ще не дуже помітна. Добре було б використати нам голландський досвід. Схоже, що така можливість у нас незабаром з’явиться. Як повідомив «Дню» перед початком цього інтерв’ю радник Посольства Королівства Нідерланди в Києві Тон Фергахен, на початку червня до нашої країни прибуде торговельна місія Нідерландів, до складу якої увійдуть представники десяти великих голландських компаній, які працюють у аграрній сфері. Чи не за землею прибувають до України заморські гості? Адже противники аграрної реформи в Україні й, зокрема, її стрижневого питання про свободу продажу/купівлі землі як основний свій аргумент висувають тезу про можливу її масову скупку іноземцями. «День» спробував з’ясувати це питання у пана Фергахена.
— У Голландії завжди бракувало землі. Чи не мають наміру ваші компанії набувати її в Україні?
— У короткотерміновій перспективі такі бажання навряд чи з’являться. Це пов’язане з тим, що при купівлі землі необхідно відразу вносити великі суми грошей. Можливо, це питання може вирішитися у зв’язку з поширенням іпотеки... І взагалі, фінансування будь-якого проекту проходить легше, якщо ви володієте якоюсь власністю. У будь-якому разi, консультуючи наших підприємців, ми радимо їм приїжджати до України і починати тут свій бізнес. Але, природно, починати їм доведеться з якихось невеликих проектів, щоб побачити, як розвивається справа, а вже потім перейти до інвестування великих фірм. Місія, яка незабаром приїде в Україну, спочатку вивчатиме можливості для того, щоб привнести щось у сільське господарство України, а лише потім наші підприємці можуть займатися тут виробництвом продукції.
— Наскільки я розумію, на першому етапі ви маєте намір постачати в Україну свою технологію.
— Дійсно, Голландія відома в усьому світі високим рівнем розвитку сільськогосподарських технологій. Але наші успіхи полягають саме в тому, що високий рівень зберігається в усьому технологічному ланцюжку — від початку до самого кінця.
— Тобто ви націлені на те, щоб постачати не окремі компоненти, а комплексні технологічні процеси.
— Безперечно, ми зацікавлені в тому, щоб удосконалювався весь сільськогосподарський комплекс України. Це означає, що тут мають використовуватися добре насіння, сучасні технології обробки грунту i сівби, догляду за рослинами та збору врожаю. Треба навчитися добре, без втрат, зберігати зібрану продукцію. Природно, щоб вийти на ринок, треба володіти також найкращими технологіями переробки сільгосппродукції та її упаковки. У Нідерландах всі ці технології співвідносяться з високими вимогами споживача. І ми із задоволенням спостерігаємо, що і в супермаркетах України також посилюються вимоги до якості. Тому дуже важливо, щоб українські виробники виходили на рівень міжнародних стандартів. І ми б дуже хотіли допомогти Україні в цьому процесі. Чим вище тут рівень сільськогосподарського виробництва, тим вищі його прибутки і тим більше ми тут зможемо продати наших технологій. Адже ми, звичайно, від цього чекаємо якихось прибутків.
— Як ви оцінюєте рівень розвитку українського сільського господарства?
— Я пробув в Україні 15 місяців і вже знаю, що деякі виробники працюють тут у правильному напрямі. Вони навіть можуть конкурувати із західними колегами. Але я також бачу, що більшості виробників не вистачає фінансування, щоб досягти таких результатів.
— В Україні діє мораторій на продаж землі. Що б ви порадили: скасувати його чи продовжити?
— Мені відомо, що Президент України не збирається продовжувати мораторій. Я не хочу втручатися у ваші справи, але знаю, що було б краще, якби з’явилася можливість продавати і купувати землю. Рух землі, праці та капіталу — без цих чинників ніяка економіка жити не зможе. Всі ці чинники притаманні нормальному ринковому механізмові. А земля — це його частина.
— В Україні ухвалено закон про іпотеку, хоча його ще не доведено до необхідної кондиції.
— Я не знаю деталей цього закону. Я лише читав про нього. І вважаю його дуже важливим. Візьмімо Польщу та Голландію. У першій лише чотири відсотки будинків куплено за іпотечним кредитуванням. А скільки в Голландії? Шістдесят! Іпотека дозволяє будувати помешкання і будинки набагато швидше. І це не лише в житловій сфері, але й у сільському господарстві. Наприклад, я хочу купити дорогу машину для обробки землі. Щоб накопичити на неї гроші, мені потрібно працювати два роки. А за допомогою іпотеки я можу її використовувати вже завтра... Тому все відбувається набагато швидше.
— У Голландії широко розвинені й іпотека, й лізинг, що дозволяє постійно переозброювати сільгоспвиробництво. Чи не мають наміру ваші компанії надавати відповідні послуги в Україні?
— Я знаю, що міжнародна компанія IMC вже здійснює лізингові послуги в Україні. У цьому разі вона працює з Голландією, а фінансування здійснюється через Світовий банк. А ще можна назвати компанію Ferslis, яка починає працювати в Україні. Я чекаю від неї тут добрих результатів хоча б тому, що в неї доволі позитивний досвід роботи в Росії. Досить сказати, що її річний обiг там становив 100 мільйонів доларів.
— А чи є у ваших компаній намір зайнятися іпотекою, тобто надавати сучасну технологію і новітню техніку під заставу землі?
— Я не впевнений, що найближчим часом цей вид діяльності в Україні викличе інтерес у голландських компаній.
— А в перспективі?
— Я не думаю, що це можливо в найближчому майбутньому, бо в Голландії цим займаються лише банки.
