Чехія, як відомо, є країною, де спробували запровадити «соціалізм із людським обличчям». А ось нещодавно, під час чергового наукового візиту до цієї країни, автору випала нагода відвідати місцевий аграрний холдинг. Виявляється, що планомірний і поступовий (а значить органічний) розвиток сільськогосподарського підприємства на основі ринкової мотивації та чіткої стратегії може принести бажані результати. А саме аграрне виробництво, навіть у тваринницькій галузі, може бути успішним і прибутковим.
Сільськогосподарський кооператив «Тргови Штєпанов» (ZD Trhovy Љtмpanov) був добре відомим ще в роки соціалістичного господарювання на чеській землі. Доволі успішний і тоді ще середній за розмірами кооператив, керівництво якого свято вірило у дієвість та ефективність кооперативних принципів, мав доволі добрі виробничі та економічні показники. Тож коли настала обов’язкова за чеським законом трансформація сільськогосподарських підприємств — одразу перетворили колишній «соціалістичний» кооператив у новий, але вже «ринковий».
Перші кроки нового-старого кооперативу на ринковому шляху були доволі вдалими. Не лише зберегли виробничий потенціал, але, зорієнтувавшись в новому середовищі агробізнесу, впроваджували все нове і ефективне, скориставшись тим, що тепер без проблем можна було залучити усе від розвинутих європейських сусідів. Попит на сільськогосподарську продукцію був стабільним, а ціни — прийнятними. Тож з’явились перші прибутки, що стали основою внутрішніх інвестицій.
Коли запроваджували нові технології у тваринництві, а особливо вирощування тварин, — з’явились значні прибутки. І зараз можна здивувати вітчизняного виробника виробничими показниками: урожайність пшениці — понад 65 ц/га, кукурудзи — 80 ц/га, ріпаку — 40 ц/га і навіть... маку — 11 ц/га. В середньому усі 3,5 тисячі корів дають по 10 тисяч літрів молока на рік. Прирости ВРХ і свиней (відповідно 980 та 900 грамів/добу) наближаються до найвищих європейських показників.
Прибуток став стабільним. Що ж робити з вільними коштами? Розвиток власного виробництва мав не лише економічні, а й просторові межі. Але не тільки логіка сільського укладу, а й чеська державна аграрна політика не заохочує надмірної концентрації виробництва. Вихід підказала... економічна криза. Коли значна частина сільськогосподарських виробників під тиском економічної кризи потрапила під загрозу банкрутства — вартість їх активів упала до мінімуму. І саме тоді кооператив «Тргови Штєпанов» скупив майже за 1/10 вартості акції або паї багатьох аграрних виробників. А водночас у самому кооперативі зазнавав справжнього і неочікуваного успіху відносно новий бізнес — сучасна, високотехнологічна ферма з вирощування кроликів. М’ясо кроля завойовувало симпатії у європейських покупців. Однак ця продукція вимагала не лише кроликів та технологічно нових рішень, але й зовсім нової організації бізнесу. З’явилась практика доволі складних корпоративних відносин. Кооператив переростав у корпорацію.
Ще одним прикладом раціональної господарської поведінки кооперативу, а тепер уже холдингу, є навіть вміле поводження з відходами виробництва. Хто знає специфіку великомасштабного тваринництва, той уявляє собі усю його складність, особливо в екологічному плані. Відходи виробництва, а ще в умовах густонаселеної Європи, стають суттєвим обмежуючим фактором. Але й на тому, що пахне не дуже і виглядає не найпривабливіше, навчились заробляти гроші. Гній, гноївка та м’які органічні відходи стали основою для виробництва біогазу. На виході: економія коштів на енергію, тепло та вже безпечне для природи органічне добриво. Щось із нього на власні поля, а найкраще — садівникам і городникам. Все що можна — продається.
Або ще приклад. Жорсткі ветеринарні вимоги Європейського Союзу, за словами Зденка Яндейшека, вимагали значних, здавалося б, непотрібних інвестицій. Але сьогодні холдинг має власні ветеринарну, агрохімічну і продовольчі лабораторії з усіма необхідними сертифікатами. Опосередковано холдинг оплачує роботу семи державних ветеринарних лікарів. Це відкриває шлях не лише у супермаркети, але й на привабливий зовнішній ринок. Водночас багато зовнішніх клієнтів, навіть місцеві жителі, підприємці, теж користуються послугами цих лабораторій.
Яка роль людини в сучасному бізнесі? На це запитання керівник холдингу Зденек Яндейшек відповідає прикладами. Скажімо, він вважає, що більшість бізнес-контактів мали тривалий час під собою основу особистих знайомств. Зараз опановано сучасніші способи бізнес-комунікацій. Але все грунтується на людях.
По-друге, успішні проекти кооперативу та холдингу завжди базувалися на промоутерах, які відповідали майже за все, а потім також пожинали плоди досягнутого. Третя думка і приклад взагалі з розряду несподіваних — раз у місяць в усіх підприємствах і підрозділах відбуваються дні теоретичної підготовки, дискусій і навчання. Тому найбільше у підприємствах цінують високоосвічених фахівців та досвідчених працівників. Не шкодують грошей на навчання, культурний відпочинок, дозвілля та безпеку праці. Але й дбають про партнерство та почуття єдиної команди. І треба це бачити, як суворо ієрарховані за службовою позицією люди увечері разом сидять у традиційній чеській господі та розмовляють за пивом про футбол, погоду, риболовлю. Керівники об’єднання не є далекими олігархами, які прилітають гвинтокрилом, вони живуть поряд, їх сім’ї є частиною громади містечка.
Аграрні холдинги — одна з особливостей сучасного розвитку аграрного виробництва. І хоча Європа твердо заявила, що опиратиметься в стратегічному розвитку на ферми сімейного або родинного типу, у ній є чимало прикладів своєрідного бізнес-прориву великомасштабних компаній. Така вимога інноваційного розвитку. Малі виробники сприятливіші для розвитку села, а великі — для впровадження інновацій. Очевидно, європейці усвідомлюють, що успішна економіка — це ще не все, а важливими в стратегічному вимірі стають соціальні, екологічні та культурозберігаючі чинники.
