15 українських страховиків об’єдналися й створили Агрострахове бюро, повідомляє Національний прес-клуб «Українська перспектива». Метою новоствореної організації, зазначають там, є впорядкувати страхування аграріїв, об’єднавши зусилля в створенні нових, більш досконалих страхових продуктів, що відповідають потребам аграріїв.
Необхідність створення такого об’єднання вже не перший рік обговорюється, як на бізнесовому, так і на державному рівнях. Адже у системі агрострахування є багато функцій, які окремим страховим компаніям, кажуть експерти, важко «потягнути» самотужки. Мова йде про актуарні розрахунки, розробку нових продуктів (адже останніх потрібна сила-силенна: сільськогосподарських культур багато, кожна має свою специфіку та ще й регіональні особливості вирощування), спільну роботу з перестрахування...
За задумом засновників, членство в бюро має стати свого роду гарантією якісного страхування, що відповідає кращим світовим стандартам. Крім того, вважають страховики, це може полегшити лобіювання їхніх інтересів та одержання державної підтримки. Очікується, що новостворене бюро слугуватиме стимулом для відродження програми державного субсидування, що є вкрай необхідним для стабілізації доходів аграріїв, забезпечення доступу до кредитних ресурсів та ритмічної роботи всієї сільськогосподарської галузі, зазначають експерти. За їхніми оцінками, без субсидування лише невелика частка сільгоспвиробників (3—5%) матиме можливість застрахуватися, тоді як при наявності субсидій ця частка може зрости до 30—40%, а при реалізації найбільш оптимістичного сценарію — до 70 % українських аграріїв одержать якісний страховий захист.
Відкриваючи установчі збори новоствореного бюро, керівник Проекту IFC, який свого часу був одним із ініціаторів створення фахового агрострахового об’єднання, Гарі Роше зазначив: «Україні треба рішуче рухатися вперед у розвитку агрострахування, адже всі країни світу, які роблять ставку на аграрний сектор, сприяють розвитку агрострахування. Без останнього українські аграрії втрачають конкурентну перевагу в порівнянні з аграріями цих країн».
В свою чергу, підкреслив Роше, Проект IFC всіляко сприятиме роботі цього бюро та тих страхових компаній, які ввійдуть до його складу. «Це буде нашою інвестицією», — зауважив експерт.
Про перспективи діяльності Агрострахового бюро та користь від нього для сільгоспвиробника і страховика «День» запитав у голови правління страхової компанії «Брокбізнес», яка є одним із співзасновників об’єднання, члена правління Ліги страхових організацій України Вадима ЗАГРЕБНОГО:
— Бюро створювалось з метою займатися дійсно складними аграрними питаннями. Адже в аграрному страхуванні важко спрогнозувати ризики. Коли, наприклад, в автострахуванні ми знаємо, що кожні 10 автомобілів із ста застрахованих потраплять в аварію, то можемо визначити скільки потрібно коштів страховику, аби погасити збитки. А в агрострахуванні все набагато складніше: може бути один рік сприятливий, другий, третій..., а потім «гряне грім» — і відшкодувати треба усі застраховані збитки. Тому страховик, який займається агрохеджуванням, повинен мати надійну фінансову міцність.
На жаль, офіційних даних про нинішні об’єми та динаміку страхування фермерів за останні два роки немає. Ні Міністерство аграрної політики, ні Держфінпослуг не веде такої статистики. Є лише не зовсім коректна (бо надходить не від усіх страховиків) інформація, яку готує Проект розвитку агрострахування в Україні IFC. Відповідно до неї, страхування озимини та ярих культур у 2009—2010 роках становило трохи більше 400 гектарів. Зрозуміло, — це всього лише частка відсотка можливого потенціалу. А все через те, що ось уже два роки держава припинила фінансово підтримувати агрострахування, переставши відшкодовувати сільгоспвиробникам 50% страхової премії. Хоча ринок агрострахування дуже затребуваний через численні природні катаклізми, які спостерігаємо останніми роками. Вітчизняні аграрії ж не страхуються власним коштом, бо не можуть знайти достатньо грошей, аби оплатити страховку.
Безумовно, питання ціни субсидій агрострахового ринку повинна вирішувати держава: які культури вона хоче страхувати, від яких ризиків, в яких регіонах... Історія ж вітчизняного агрострахового ринку не знала суми більше ніж 100 мільйонів гривень державних дотацій. Саме стільки сьогодні реально готовий освоїти ринок. В Україні все ще недостатньо спеціалістів та страхових компаній, які здатні не лише фінансово, але й кваліфікаційно освоїти більші об’єми аграрного хеджування.
