У світі енергопасивне будівництво впроваджується активно. Нещодавно американська газета The Wall Street Journal склала перелік з п’яти технологій, які у разі успіху зможуть радикальним чином змінити енергетичну картину світу. У свою чергу, європейська спільнота будівельників приймає суворі «зелені» енергетичні й водні стандарти Green Building. За підрахункам світових експертів, при успішній комплексній інтеграції цієї ідеї, «зелені» будівлі скоротять споживання енергоресурсів до 70%. Та, на жаль, поки «зелених» будівельних ноу-хау у світі замало. У тому числі й в Україні.
GREEN BUILDING ПО-УКРАЇНСЬКИ
Однак Україна починає долучається до процесу трансформації будівельного комплексу. Німецька компанія GTZ, яка ще з 1993 року надає підтримку Україні в процесі трансформації, зараз розвиває два проекти на території нашої держави. Перший полягає в консультативно-освітній програмі. «Ми вчимо, як правильно енергоефективно будувати: як розробляти проекти, які матеріали використовувати», — розповідає «Дню» представник компанії GTZ Флоріан Ламаєр.
Другий проект — це програма «Енергоефективні споруди». Її реалізація, як і реалізація першого проекту, здійснюється за гроші німецького уряду. Поки що тендерна процедура на будівництво енергопасивної споруди в Україні триває. Остаточний результат буде відомий 30 листопада. «Ніякий проект поки ще не вибраний, — повідомив «Дню» Флоріан Ламаєр. — Тендерна процедура триває. І я поки не можу розголошувати вам інформацію ні про те, скільки міст бере участь у конкурсі, ні які це міста. З заявлених у пресі Одеси, Львова, Києва, Харкова та Полтави — не всі є учасниками конкурсу, — це можу вам повідомити з впевненістю».
Україна для Міністерства екології Німеччини є досить цікавим об’єктом для просування енергозберігаючих технологій у будівництві. Прикладів ні енергоефективних, ні енергопасивних будинків серед українського архітектурного комплексу ще немає. Але ми посідаємо друге місце в Європі по споживанню енергоносіїв, ціни на які стрімко ростуть. За останні роки коефіцієнт зростання становив 350% — ділиться дослідженнями українського ринку Ламаєр.
Та українці все ж споживають поки дешеві енергоресурси. Скажімо громадянин Німеччини змушений платити за енергію більше на 170%, а болгарин — на 130%. Тож, незабаром, під впливом світової тенденції подорожчання енергоресурсів, зростання цін слід очікувати й в Україні. Але вже сьогодні енергоефективне будівництво повинно стати актуальною проблемою.
За підрахунками німецьких експертів, які вже мають колосальний досвід будівництва енергоефективних споруд, адже саме німці вперше заявили світу про нові зелені технології у будівництві, витрати на спорудження енергопасивного будинку більші від затрат стандартної технології у Німеччині всього лиш на 7—10%, а в Україні — на 15%. Однак його експлуатація значно рентабельніша. В Німеччині термін окупності проекту становить 9 років, в Україні ж — 15. Тож не важко підрахувати, що за 75 років такий енергоефективний будинок встигне окупитись як мінімум 5 разів.
«БАТОГОМ» ЧИ «ПРЯНИКОМ»
Те, що економія енергоресурсів — необхідна для України річ — аксіома, відома кожному. Однак, як спонукати українського забудовника будувати енергоефективні та екологічно чисті споруди?
Нещодавно у комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики відбулось громадське обговорення нового законопроекту «Про додаткові заходи зменшення впливу об’єктів будівництва на навколишнє середовище».
Забудовники щиро зраділи такій законотворчій ініціативі, адже, як зазначив один із представників будівельної індустрії, законопроект — це перший крок на шляху модернізації. І нехай він поки недосконалий та не враховує багато нюансів, але він є. Створена робоча група, до якої увійшли представники столичних юридичних кампаній, забудовники, підприємства, які виготовляють матеріали для будівництва, представники архітектурної спілки України, на чолі з народним депутатом Костянтином Бондаревим. Робоча група планує вдосконалити вищезгаданий законопроект, аби він максимально був адаптованим до вирішення проблем регулювання галузі.
Останніх, як виявляється, більш ніж достатньо. По-перше, каменем спотикання стає будівельна сировина та матеріали. Якщо забудовник і вирішить будувати еко-будівлю за допомогою енергозберігаючих технологій, то підшукати матеріали потрібної якості буде вкрай тяжко. «На ринку будівельних матеріалів представлений величезний асортимент. Однак, споживачу, будівельнику і навіть проектувальнику майже не можливо визначити товар, що підійде під стандарти «зеленого» будівництва. А все це проблема так званої «потаємної сертифікації», — розповідає менеджер з розвитку бізнесу ТОВ «Кнауф Інсулейшен Україна» Ганна Духно. Тому, як зазначила Духно, необхідно вводити систему сертифікації сировини та будівельних матеріалів, що відповідають світовим стандартам «зеленого» будівництва.
По-друге, побудувати об’єкт за європейськими стандартами в Україні просто не можливо. Бо в такому випадку він не відповідатиме вітчизняним вимогам. Тому забудовники просять у держави урегулювати цю різницю і прибрати невідповідності. На їхню думку, це не лише дозволить полегшити механізм переходу на стандарти «зеленого» будівництва, а й покращить якість будівельних об’єктів.
Та, попри всі переваги нової системи регулювання та стандартизації української будівельної індустрії, все ж беззаперечним залишається фактор ціни нової технології. Об’єкти, побудовані за новими стандартами енергоефективного «зеленого» будівництва, виходять дорожчими на первинному ринку. А споживач голосує, як відомо, гривнею. Тому ряд будівельних компаній побоюється, що їх «зелені» офіси чи квартири не будуть конкурентоспроможними за ціною.
Тож, держава, вважають експерти, повинна чи то допомогти, а чи змусити забудовників перейти до нових технології у будівництві. Представники будівельних компаній, як і юристи, що досліджують дану проблематику, все ж схиляються до методу «пряника». Мовляв, податкові пільги для будівельних компаній допоможуть впровадженню енергоефективного «зеленого» будівництва.
БУДІВЕЛЬНЕ НОУ-ХАУ — НЕЗАБАРОМ У КИЄВІ
Криза багато галузей примусила затягнути ремінці тугіше. Переоцінити не лишень цінову політику, але й маркетингові та виробничі стратегії. Тож і українським забудовникам, аби їхні споруди мали попит на посткризовому ринку, довелось все-таки перейняти світовий досвід будівництва енергоефективної нерухомості. «Маючи проект забудови бізнес-центру в столиці, ми під впливом кризи мусили повністю його переробляти. Неясна перспектива з цінами на енергоресурси, невпевненість у тому, наскільки адміністративно-офісні споруди будуть затребувані, змусили нас задуматися, чим же ми змогли б зацікавити покупця, аби привернути його увагу саме до нашого об’єкту. Тож ми дійшли висновку, що потрібно кардинально змінити погляд на процес та технологію нашого будівництва», — ділиться директор з будівництва UDC холдінг Анатолій Батрак.
Тож, окрім об’єктів енергоефективного будівництва, що реалізуються за програмами підтримки урядами інших держав, ініціатива «зелених» забудов в Україні зароджується й безпосередньо на місцях.
«Крім енергозберігаючих технологій у нашому будівництві ми використовуватимемо так звані «зелені фасади». Такі ноу-хау навіть у Європі ще не набули масового застосування. Така технологія базується на методології гідрофоніки. Існує багато видів чагарникових рослин, які можна висаджувати як у сонячних місцях, так і в тіні фасаду, як за допомогою спеціальних підпорів, так і без них. Рослини захищатимуть приміщення не лише від спеки, але й від холоду, за рахунок підвищення теплоізоляції зовнішніх стін. Тож влітку — тінь і прохолода. В дощ захищають від намокання. Акумулюють вологу, вловлюють пил та інші забруднення повітря, знижують рівень шуму і, звичайно, виконують ч декоративну функцію», — розповідає про новинки будівельної індустрії Батрак.
Тож, незабаром, як він повідомив, такий зелений фасад, який нагадуватиме одне з семи чудес світу — «Висячі сади Семіраміди», зможе стати окрасою бізнес частини столичних вулиць.
ВЕРДИКТ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО БУДІВНИЦТВА
Відзначимо, що раніше сонячні батареї на будинках встановлювалися українцями й з особистої ініціативи. Тож навіть мешканці «хрущівок» роблять спроби зробити своє помешкання енергоефективнішим.
Однак українські експерти з енергоефективних технологій вважають, що такі точкові реформації, як встановлення сонячних батарей на дахах «сталінок» чи «хрущівок» — гроші на вітер. Бо більша частина житлового, та й взагалі архітектурного комплексу України, не може бути переорієнтованою у енергопасивні або ж хоча б у енергоефективні будівлі.
«В довготривалій перспективі всі існуючі будинки мають бути знесені і на їх місце мають прийти споруди, збудовані у енергопасивному стандарті. З однієї простої причини — абсолютно нерентабельним є сучасний житловий комплекс з точки зору використання енергоресурсів. Коли ж житловий комплекс дозріє до такого стану — це питання лише темпів зростання цін енергоресурсів на планеті, — стверджує «Дню» виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Анатолій Копець.
