Це майже риторичне запитання можна перефразувати у питання вищого порядку: а чи будемо ми мати сільськогосподарську політику європейського зразка? Адже відомо — до 60% усіх питань та фінансів ЄС стосуються сільського господарства та сільських територій у спеціально оформлених політиках: спільній аграрній політиці та політиці розвитку сільських територій.
Але спробуймо відійти від більш загального питання до конкретики. Що треба для того, щоб сформувати добру господарську політику? Очевидно, що найперше — об'єктивна інформація. Без інформаційної бази, без реального відчуття, що робиться в аграрній сфері, неможливо формувати спочатку стратегію, потім концепцію, а пізніше — власне аграрну політику та програми з її втілення. А у сільському господарстві складається дивна інформаційна розвилка: більшість продукції поки що виробляється в особистих господарствах населення, а статистка традиційно зосереджує свою увагу на сільськогосподарських підприємствах. Але це ще не все — достовірність статистичних даних якщо змінилася, то лише в бік неповної об'єктивності. Однак статистика за визначенням й не може дати усіх даних для розробки аграрної політики — необхідні економічні показники, які не потрапляють в офіційну звітність. Інформація повинна хоча б репрезентативно охоплювати усіх виробників.
У Європі для цього знайшли цікавий, оригінальний та доволі дієвий вихід із ситуації. В більшості країн функціонує європейська система збору та нагромадження економічної інформації — FADN. З метою інформаційного забезпечення аграрної політики ЄС Європейською комісією (ЄК) 1965 року було прийнято рішення про створення єдиної системи збирання, обробки та використання інформації про сільськогосподарських виробників — FADN (англ. — Farm Accountancy Data Network). Дія цієї інформаційної системи поширювалася на країни-учасниці ЄС, тому з розширенням спільноти географія її дії значно збільшувалася. FADN, разом з ЄвроСтатом (EuroStat — головна статистична агенція ЄС) та іншими допоміжними інформаційними системами, є одним із головних інструментів формування, моніторингу та контролю над впровадженням САП ЄС. Зараз FADN діє в 27-ми країнах Європи та охоплює понад 90 тисяч так званих тестованих суб'єктів господарювання. Основними завданнями FADN є збір, нагромадження та обробка економічної та іншої визначеної господарської інформації по тестованих суб'єктах, щорічна оцінка економічних результатів та стану сільськогосподарських виробників; аналіз результатів діяльності сільськогосподарських виробників; оцінка та прогноз можливих наслідків аграрної політики, особливо її нових елементів, змін, доповнень.
Основою європейської системи сільськогосподарського обліку є тестовані господарства та підприємства. Спеціальним чином відбирають таку кількість усіх типів та видів аграрних виробників, щоб вони адекватно відображали загальну ситуацію по країні. Як і прийнято в демократичному світі з ринковою економікою, участь сільськогосподарських виробників у FADN є добровільною та відплатною. Все, що виробник рахує, обліковує, розраховує, коштує певну суму. Відомо, що, коли щось робиш за гроші, то відповідальність, якість та достовірність зростатиме. Осіб, які вестимуть облік, навчають та забезпечують необхідними бланками, зв'язком і комп'ютером.
Є ще декілька важливих принципів: дані обліку FADN по окремому виробнику є таємними і не підлягають будь-якому розголошенню (в тому числі в податковій та інших сферах), а облік ведеться за єдиною для усіх країн методикою без будь-яких вилучень. Розголошенню підлягає лише статистично оброблена інформація, за якою не можна виявити будь-якої індивідуальної характеристики чи показника.
Тестовані господарства і підприємства періодично подають необхідну інформацію у закодованій формі в регіональні центри FADN. Регіональні центри створюються на рівні NUTS-II (вітчизняний аналог — область, регіон). Основною формою звіту є т. з. Стандартні результати у формі таблиць (всього їх 14). Після обробки таблиць починаючи з регіонального рівня можна отримати додатково таку інформацію: опис вибірки суб'єктів дослідження; вибрана інформація про виробництво; вартість продукції; затрати виробництва і податки; доплати та субсидії; сальдо: доплати/податки; дохід на суб'єкта господарювання; дохід на особу; річний підсумковий баланс; фінансові показники.
На основі Стандартних результатів сільськогосподарської діяльності визначається багато показників та параметрів, необхідних для оцінки результативності аграрної політики на місцевому, регіональному, національному та союзному рівнях. Одним із важливих параметрів, роль і значення якого суттєво відрізняється від звичних і прийнятних на пострадянському просторі показників економічної ефективності, є показник економічної результативності. Адже в умовах суцільного та багаторівневого дотування та економічних преференцій у країнах ЄС рівень рентабельності свідчить не лише про ефективність виробничо-комерційної діяльності, але й про ефективність і результативність економічної підтримки.
Регіональні центри передають оброблену інформацію у національний центр, як правило — спеціалізований підрозділ Науково-дослідного інституту економіки сільського господарства. Національні центри надають інформацію в центральний офіс у Брюсселі, а також поширюють її серед національних інституцій. Практично будь-хто може отримати в національному офісі узагальнені та оброблені дані, які там зберігаються. Важливо зазначити, що усі витрати по підготовці, впровадженню та веденню FADN, навіть щодо країн, які не входять до ЄС, бере на себе об'єднана Європа. Тобто, це задоволення, за яке ми не платимо. Чому не спробувати?
Напевно, багато користувачів економічної інформації будуть раді її диверсифікації та уніфікації. Адже вже зараз дещо по-іншому визначають чимало звичних нам показників. Для прикладу, про розмір виробника свідчить зовсім не площа землекористування чи наявне поголів'я, а так звана сума стандартної доданої вартості. А як при визначенні ефективності не враховувати значну кількість допомог і преференцій — адже часто виявляється, що «батьком» успіху є не лише господар, але й державний бюджет.
Існує чимало аргументів, які свідчать про необхідність поступового впровадження системи FADN в українському сільському господарстві. Ще задовго до вступу у ЄС постсоціалістичні країни Центральної та Східної Європи апробували, з користю для власних економік, цю інформаційно-облікову систему. Оскільки Україна офіційно визнала необхідність та невідворотність європейської інтеграції, залучення до FADN є необхідним і обов'язковим. Це сприятиме так необхідній і вже наболілій уніфікації аграрної політики ЄС та України. Для впровадження FADN немає жодних методологічних та економічних перешкод, бо принципи і методика ведення обліку є наближеними до існуючої в сільськогосподарських підприємствах. Інших учасників системи можна ефективно навчити і проконсультувати на перших порах, можливо, навіть залучивши студентів-старшокурсників. Благо, бухгалтерів ми готуємо багато. Зрештою, поява ще одного джерела інформації, достовірного й апробованого, за загально визнаною на цілому Європейському континенті методикою сприятиме уніфікації господарських систем, створить умови для порівнянності економічних показників.
