Численні заяви громадян, які не бажають втрачати аналогове ТБ, примусили Антимонопольний комітет України знову робити «розбір польотів» столичним кабельникам, а саме — ЗАТ «Воля-кабель», яке комітет вважає монополістом на даному ринку.
Для цього навіть зібрали круглий стіл з різними експертами галузі та представниками влади, щоб у присутності ЗМІ показово «дати на горіхи» підприємцям і показати, як регулятор реагує на звернення громадян.
АМКУ непокоїть, чому кабельний оператор вирішив повністю перейти на «цифру» з 2009 року, а також чому, власне, це їм дозволила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України.
При цьому регулятор посилається на розпорядження Кабміну «Про схвалення концепції Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення», у якому сказано, що перехід на «цифру» Україна має здійснити до 2015 року (зробити це наша держава зобов’язалася, підписавши регіональну угоду «Женева-2006». Дана угода передбачає побудову цифрової телекомунікаційної інфраструктури телерадіомовлення й повну відмову від аналогової. І встигнути нам необхідно до 17 червня 2015 року. А, наприклад, країнам ЄС — до 2012 року).
До компанії «Воля-кабель» також є претензії щодо тарифної політики. «АМКУ має намір детально перевірити, що саме закладається в тарифи, аби вони були обґрунтованими. Якщо в діях цього провайдера буде виявлено ознаки порушення законодавства, то АМКУ налаштований застосувати жорсткі санкції», — йдеться в повідомленні Антимонопольного комітету.
Однак при цьому в діях АМКУ є певна неузгодженість: залишається незрозумілим, чому регулятор посилається на розпорядження Кабміну та регіональної угоди, що стосуються ефірного телерадіомовлення, тоді як «Воля» надає послуги кабельного телебачення?
Утім, так чи інакше, а процес, як то кажуть, уже пішов... І перший крок у ньому — створення спеціальної робочої групи з розслідування даної ситуації. Її робота мала розпочатися наприкінці минулого тижня, а попередні висновки очікуються цими днями. До складу робочої групи ввійшли представники регулюючих органів, Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення, представники самої «Волі» тощо. За результатами дій даної групи АМКУ пропонує внести певні пропозиції Кабінету Міністрів України, щоб розробити «конкретні механізми безболісного переходу на цифровий стандарт для незахищених верств населення».
Другий крок — створення спеціальної гарячої лінії для громадян, що покликана стати «книгою скарг» на ринку кабельного телебачення. Окрім цього, Нацраді також запропоновано переглянути своє рішення щодо компанiї «Воля-кабель» або ж розробити свої механізми захисту соціально-незахищених верств населення при здійсненні такого переходу.
Нагадаємо, що питання про невдоволення телеглядачів переходом даного кабельного оператора на «цифру» обговорюється вже давно. Нацрада свого часу навіть зверталася до суду з наміром позбавити провайдера ліцензії. Однак у справу знову втрутилися телеглядачі, що виступили проти того, щоб узагалі позбавитися послуг кабельного ТБ, і слухання справи не відбулося. Що буде цього разу? Глядачі, що не задоволені втратою аналогового ТБ, схоже, вже мали б підшукати альтернативу. Це, зокрема, могли б бути як інші оператори кабельного ТБ, яких у Києві сьогодні понад 15, так і провайдери платного цифрового супутникового ТБ (чи безкоштовного). Окрім того, у столиці вже пропонується державне цифрове ефірне телебачення, що надає споживачам близько 20 програм у цифровому форматі, до речі, без абонентської плати. А ще можна згадати ІРTV тощо... Тобто насправді альтернатива у споживачів є! Її лише треба знайти, вибрати на свій смак і заплатити за неї...
Хоча, скоріш за все, проблема вибору споживачів якраз і лежить у фінансовій площині. Незаможні люди (особливо ж пенсіонери) ладні дивитися кабельне аналогове ТБ ще на старезних лампових телевізорах, аби тільки це було дешево. А відносно дешевим останнє буде вже не довго... Як повідомили «Дню» у ЗАТ «Воля-кабель», вартість послуги аналогового ТБ iз кожним роком зростатиме. Причина — виробники зараз згортають масовий випуск аналогового устаткування, переходячи на схему індивідуальних замовлень, що підвищує вартість його придбання для операторів у декілька разів. Та й обслуговування старого обладнання потребує все більше й більше витрат. Бізнес же є бізнес... Як кажуть у голівудських фільмах, нічого особистого. Тож так чи інакше, а давню звичку дивитися аналогове ТБ (тим більше — на лампових телевізорах) українцям таки доведеться змінювати. 2015 рік — поки що останній термін...
КОМЕНТАРІ
Олександр МЕЛЬНИЧЕНКО, в.о. голови Антимонопольного комітету України:
— Чому Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила здійснити перехід на «цифру» до 2009 року, якщо державною концепцією це передбачено зробити до 2015 року? На жаль, на сьогодні такий перехід у киян викликав бурхливу реакцію — у нас є численні скарги... «Воля- кабель» в районах, де розпочато перехід на «цифру», припиняє доступ до аналогового ТБ. Хоча, наскільки мені відомо, технологічно можливо паралельно надавати послуги обома способами. Я нагадаю, що ринкове становище ЗАТ «Воля-кабель» на окремих ринках доступу до ТБ має ознаки монопольного... За таких умов Антимонопольний комітет вимагатиме пояснень від компанії. Адже в різних країнах такі питання вирішувалися дещо в інший спосіб... Наприклад, в Австрії, Італії, Німеччині при переході на «цифру» домогосподарства отримували субсидії. У Словаччині першим 350 тисячам громадян, які переходять на «цифру», держава оплачує половину вартості декодера тощо. Таким чином, існує необхідність перевірити обгрунтованість та законність дій як Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, так і ЗАТ «Воля-кабель» та внести відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України. Антимонопольний комітет України, по-перше, пропонує Національній раді з питань телебачення та радіомовлення або переглянути своє власне рішення щодо надання дозволу здійснити перехід на «цифру» з 1 лютого 2009 року, або виробити механізми захисту соціально незахищених верств населення при здійсненні такого переходу. По-друге, Антимонопольний комітет вимагатиме від ЗАТ «Воля-кабель» негайно надати обґрунтування цін на свої послуги й розглянути питання відповідальності цієї компанії. По-третє, Антимонопольний комітет пропонує Національній раді з питань телебачення та радіомовлення створити робочу групу з метою розробки заходів захисту соціально незахищених верств населення при переході на «цифру» і за результатами дій робочої групи внести певні пропозиції Кабінету Міністрів України. Переходити на цифрове мовлення потрібно, але цей процес має бути максимально безболісним і зрозумілим для людей. Тому ми вимагатимемо, щоб для цього було забезпечено всі необхідні умови, щоб кожну копійку, яка закладається в тарифи, було детально обґрунтовано.
Сергій БОЙКО, президент компанії «Воля»:
— Цифрові технології — уже не майбутнє, а сьогодення. Ринок потребує якісних змін для того, щоб вийти зі стагнації та розвивати нові послуги та створювати сприятливі умови для суміжних галузей. І державні установи мають створювати умови для того, щоб дати ринку розвиватися. Кожна компанія, згідно з Конституцією України, має право самостійно обирати послуги, їхніх споживачів та технологію надання. Держава гарантує невтручання у діяльність підприємств — це і є свобода підприємницької діяльності. Наразі ж складається враження, що одну компанію звинувачують у «нав’язуванні» клієнтам високоякісних послуг, бо інші не можуть (не хочуть, не вміють) їх надавати. Державні регулюючі органи, замість того, щоб розробляти кроки зі стимулювання переходу всіх провайдерів на нові стандарти якості за рахунок (у тому числі) й цифрових технологій, працювати з населенням та розробляти з експертами ринку механізм переходу, дискутують на тему «чи не встановити аналогові колективні антени за рахунок усіх платників податків, щоб зменшити кількість скарг від незначної частини людей на зміну технологій»... Якщо зміни не робити зараз, то наприклад, у 2009 році є висока вірогідність того, що послуга аналогового кабельного телебачення надаватиметься за ціною, в кілька разів вищою, ніж сьогодні. Тому що виробники зараз згортають масовий випуск аналогового устаткування, переходячи на схему індивідуальних замовлень, що підвищує вартість його придбання для операторів у декілька разів. Та й обслуговування старого обладнання потребує все більше витрат. Є ще й варіант, коли послуга не буде надана взагалі унаслідок того, що старе устаткування вийде з робочого стану, а замінити його на нове стане неможливо... На сьогоднішній день у Києві працюють понад 15 тільки кабельних провайдерів (і в окремих районах, і на території всього міста). Більше того — на ринок тільки за останній час вийшли декілька компаній, які пропонують супутникове або наземне цифрове телебачення. Крім того, в Києві вже пропонується державне цифрове ефірне телебачення, що надає споживачам близько 20 програм у цифровому форматі, до речі — без абонентської плати. Тобто альтернатива в споживачів є, і конкуренція досить суттєва! Тож сподіваємося, що задачею робочої групи буде не виконання чиїхось замовлень (покарання одного провайдера, тому що він єдиний успішно переходить на цифровий формат), а напрацювання інструментів роботи з населенням, а також розробка заходів для безболісного переходу на «цифру». Якщо вирішуватиметься саме ця задача — справа матиме вельми позитивні наслідки. Якщо ж iз будь-якої причини хтось займеться штучними, не стратегічними питаннями, це буде абсолютно безперспективно і навіть може заподіяти шкоду галузі в цілому.
