Про наші можливості в сфері альтернативної енергетики говориться не один рік. Більшість як вітчизняних, так і іноземних експертів в один голос запевняють: майбутнє за відновлюваними джерелами енергії. Нагадаймо, найвідоміші їх види — це енергія вітру, сонця та води. Саме вони, на думку вчених, мають замінити людству газ, нафту й подекуди навіть атомну енергетику. І допомогти таким чином покінчити не тільки з дефіцитом енергоресурсів з нетрів Землі, а й подолати кліматичну кризу, замінивши парникові гази викопних ресурсів електрикою чистого походження.
Втім, на ділі в Україні наближати це майбутнє з чистою енергією не надто поспішають. Тут цифри говорять самі за себе: на сьогодні, за даними Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), частка відновлюваної енергетики в паливному балансі нашої держави становить 0,8%. Як жартують деякі експерти, така частка близька до статистичної похибки підрахування...
Тим часом уряд ставить завдання до 2015 року збільшити цю цифру аж до 20%. «До 2015 року нам треба скоротити споживання природного газу на 15—20 мільярдів кубометрів, замістивши їх за допомоги альтернативної енергетики», — говорить перший заступник голови НАЕР Олександр Паршин. Допомогти зробити такий енергетичний прорив за одну п’ятирічку й нарешті реалізувати наш потенціал у альтернативній енергетиці влада планує за рахунок інвесторів. Хоч нині й криза, проте, як переконані чиновники й деякі експерти, варто лише створити необхідні умови — й інвестори з усього світу будуть тут як тут.
Потенційні інвестори й справді не проти вкладати свої кровні в перебудову енергетичного балансу України. Так, днями про свою зацікавленість у цій сфері заявили представники ісламських країн, котрі зібралися в Києві на інвестиційний самміт. Зокрема у рамках україно-арабської співпраці був представлений проект енергозберігаючого будинку «Green Buiding — сучасний ощадливий будиночок».
Чиновники, у свою чергу, запевняють, що будь-якого інвестора приймуть «з відкритими обіймами». У ролі обіймів тут мають виступити податкові преференції, вступ у дію яких обіцяють з 1 січня 2010 року.
«В Україні нині, мабуть, одна з найпрогресивніших нормативних баз з преференцій і інвестицій у сектор відновлюваної енергетики... Уже близько 10 підприємств отримали преференції на ввіз на територію України необхідного обладнання без мита та ПДВ. Плюс виробництво обладнання для альтернативної енергетики в Україні буде звільнено від податку на прибуток, — розповів днями на Українському форумі з відновлюваної енергетики Олександр Паршин. — Більше того, в новому році фізичним особам дозволять виробляти біоетанол. А саме виробництво загалом — звільняється від акцизу».
За його словами, розроблена програма енергозбереження передбачає загальні затрати в сумі 269 мільярдів гривень, з них бюджетного фінансування — 67 мільярдів. Плюс в бюджеті на наступний рік передбачений фонд енергозбереження розміром 3 мільярди гривень. Адже, як зазначив Паршин, втрати тепла на теплотрасах сьогодні — максимум 25%, на котельнях — 10—15%, а в будівлях втрати доходять до 50%. Тобто, яку б енергетику ми не використовували: альтернативну чи традиційну, ми зобов’язані знизити втрати, констатує він.
«Нині наша задача — створити сприятливі правила гри, тобто інвестиційний клімат. Тільки у вітроенергетику пропонується вкласти 60 мільярдів гривень, з них державних — 5—6 мільярдів», — розповідає перший заступник голови НАЕР. Є перспектива й для сонячної енергетики. Як повідомив Паршин, за 5 років у сфері сонячних електростанцій планується створити потужності розміром 505 МВт, завдяки яким ми зможемо зекономити 37,7 мільйона кубометрів газу. Для реалізації цього проекту необхідно 14 мільярдів гривень.
«Україна має величезний потенціал й у біоенергетиці... — далі перечислює перспективні напрямки для інвесторів Паршин. — Нині планується перевести більш як шість тисяч комунальних котлів на альтернативні види палива. Гроші на це передбачені в бюджеті. Таким чином ми створюємо ринок виробництва біопалива. За нашими розрахунками, до 2014 року його потужності сягнуть 12,5 мільйона тонн. Для порівняння: сьогодні виробляється лише близько 150 тисяч».
Упевнений у хорошій перспективі українських ринків енергозбереження й альтернативної енергетики й перший заступник Мінпаливенерго Олег Бугаєв. «Нині в Україні створюється нова нормативно-законодавча база відновлюваної енергетики. Уже діє так званий зелений тариф... Тож вітчизняний ринок відновлюваної енергетики є перспективним, і ми сподіваємося, що інвестори будуть активніше приходити в Україну, — заявив він на форумі. — Через невідворотне подорожчання традиційних енергоресурсів з причини їх вичерпування, розвиток відновлюваної енергетики на сьогодні є дуже актуальним. І розвинуті країни за останнє десятиліття повністю змінили свої енергетичні стратегії з урахуванням відновлюваної енергетики... Україна на сьогодні — на перших місцях за рівнем освоєння відновлюваних джерел серед країн СНД. І при послідовній державній підтримці є всі підстави для оптимістичного подальшого розвитку».
Обережний оптимізм у тому, що «крига скресла», й Україна нарешті почне активно розвивати «альтернативку», проявляють й самі енергетики. Так, «День» уже писав про наміри побудувати наступного року в Криму на Ай-Петрі пілотну сонячну електростанцію потужністю 10 МВт, обладнання для якої має поставити київський виробник сонячних модулів «Квазар». На думку як представників НАЕР, так і бізнесменів, це буде зразком інвестиційної привабливості сонячної енергетики в країні.
Нові горизонти в розвитку альтернативної енергетики бачать і у Всеукраїнській асоціації «Укргідроенерго». За словами члена президії даної асоціації Олександра Нікіторовича, нині в Україні нарешті може з’явитися можливість активної реконструкції та будівництва малих ГЕС. «Я думаю, що розвиток піде. Малі ГЕС будуть відновлюватися», — говорить він.
Нинішню ж ситуацію української малої гідроенергетики якнайкраще охарактеризував віце-президент Союзу енергетиків Північного Заходу Російської Федерації Яків Бляшко. «Коли прозвучали доповіді про нормативно-законодавчу базу в сфері альтернативної енергетики в Україні, я подумав: треба ж, як добре — закони є, нормативна база є. Не те, що в нас у Росії — тільки й працювати. Проте, коли почалися доклади щодо практичної роботи в цій сфері, я зрозумів, що в плані прийняття хороших законів в Україні пішли далеко, але в плані їх реалізації — приблизно на тому ж рівні, що й у Росії, де таких хороших законів немає...» — влучно підмітив він.
Трохи менше оптимізму у вітроенергетиків... «Два роки тому про Україну говорили, як про країну, котрій першій на території колишнього СРСР вдалося досягнути значних успіхів у розвитку вітроенергетики», — розповідає голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. Але сьогодні, за його словами, ми опустилися на 31-е місце у світі, і падіння продовжується з великою швидкістю. Причина — розвиток інших країн. Наприклад, Польща, як розповідає Конеченков, тільки за минулий рік установила майже 200 МВт. Це те, що Україна змогла за 15 років...
І на сьогодні ситуація у вітроенергетиці є такою: хоча прийнятий «зелений тариф», який дає великі можливості для продажу електроенергії вітроелектростанцій за хорошими цінами, проте ряд проблем, зокрема земельне питання чи відсутність досвіду, гальмують розвиток вітроенергетики, констатує голова правління Української вітроенергетичної асоціації. «Створена хороша законодавча база, але відсутня державна стратегія. У енергетичній стратегії України практично 99% обсягу присвячено атомній енергетиці, частково вугільній, і рівно половина сторінки (!) присвячена всім відновлюваним видам енергії... А без стратегії немає державних гарантій, без стратегії не зрозуміло: що та як робити...» — говорить Конеченков. Він пропонує чиновникам, насамперед, визначитися у державній стратегії, як розвивати альтернативну енергетику. Тоді інвестори, мовляв, самі зорієнтуються, куди їм краще вкладати гроші.
Утім, як стверджують експерти, будь-який рух назустріч альтернативній енергетиці — уже хороша новина. Адже допомагає зрозуміти кожному українцю перспективи розвитку «альтернативи» насамперед для нього самого. І потім уже — для держави в цілому. Адже на сьогодні Україна, як констатує генеральний директор компанії Fuel Alternative (організатора Форуму) Віталій Давій, може розвивати проекти в сфері відновлюваної енергетики за рахунок власного виробництва обладнання. Більше того, завдяки великим запасам кремнію Україна може стати одним із найбільших у Європі виробником сировини для потреб сонячної енергетики. Справа лише за ефективною реалізацією таких райдужних перспектив.
