Секретаріат Енергетичного Співтовариства ще й досі не отримав від України остаточний варіант Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року. Про це «Дню» повідомив директор Секретаріату Енергоспівтовариства Янез Копач під час 4-го Європейсько-Українського енергетичного дня. «Розробка Національного плану дій з енергоефективності підтримується Співтовариством... Однак ми не задоволені, що цей процес ще не завершено. Сподіваємося, що документ буде якнайшвидше направлено до нас, адже вже є затримка», — розповів він про оперативність української влади щодо підготовки важливих документів. За його словами, «затвердження планів затримується і нерідко відкладається». «Однак все-таки я оптиміст: в Україні є люди, які орієнтовані на реформи», — додав Янез Копач. До слова, в нас залишився місяць, щаб вкластися у відведений співтовариством термін.
«Відповідно до членства України в Енергетичному Співтоваристві, зараз розробляємо Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року. Цей план має бути розроблено і надано до Секретаріату Енергетичного Співтовариства до 30 червня, що передбачено Директивою 2009/28/ЕС. У цьому плані до 2020 року буде розписано кожен вид відновлюваної енергетики (сонячна, вітрова, гідроенергетика та біоенергетика). Буде розписано шляхи їх розвитку», — розповідає директор Департаменту розвитку відновлюваної енергетики Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності) України Ігор Ковальов.
«План знаходиться у стадії розробки. Ні Міністерство палива та енергетики, ні Міністерство економіки його ще не бачили», — доповнив свого колегу у розмові з «Днем» директор Департаменту державного регулювання Держенергоефективності Олександр Тронь. На запитання «чому виникла затримка», він відповів: «Щоб показувати, його треба зробити. Він буде готовий через два тижні, і ми його розсилатимемо. Буде проведено громадське обговорення 15 червня».
Однак було б неправильно вважати винним у затягуванні з підготовкою і передачею цього документа лише Держенергоефективності. Останнє з початку 2013 року вже передавало Міністерству енергетики та вугільної промисловості в рамках Енергетичної стратегії до 2030 року свої побажання щодо темпів розвитку альтернативної енергетики. Утім, їх проігнорували, кажуть в Держнацагенстві. «Сьогодні в цьому напрямку немає підтримки основного виконавця даного документу — Міністерства енергетики та вугільної промисловості в тому плані, що на розвиток відновлювальної енергетики в Стратегії виділяють дуже низький відсоток. Особливо це видно на прикладі виробництва енергії з ВДЕ: в останньому варіанті Стратегії виділено до 2020 року лише 1,7% в загальному енергетичному балансі країни. На потужності — це 1609 мегават. Нині Україна за відновлювальними джерелами енергії (не рахуючи великі електростанції) підійшла до планки 1000 мегават, і ось у план на 2020 рік нам ставлять 1600 мегават. Що це означає? Що цього року Україна подолає планку в 1000, далі 1600 мегават, а потім шість-сім років відпочинку, і ніякого розвитку. Тому з цієї позиції ми представляємо свої розрахунки і намагаємося, щоб в стратегії врахували нашу точку зору щодо розвитку», — розповідає заступник голови Держенергоефективності України Сергій Дубовик.
За словами Дубовика, в межах законодавства Енергетичного Співтовариства його учасники мають досягнути такого рівня, щоб частка відновлювальної енергетики становила мінімум 11% (згідно з цілями Директиви 2009/28/ЕС) у енергетичному балансі країни до 2020 року. «Тому ми виходимо з цифри 11%, в якій 5% — великі ГЕС», — розповідає він. Однак, уточнив Дубовик «Дню», «нині міністерство поки що не йде ні на які компроміси». У таких умовах, каже він, не виключено, що розроблений агентством план подадуть в Енергетичне Співтовариство, а після його візи документ розішлють місцевим органам влади та галузевому міністерству, як це було з Національним планом дій з енергоефективності. «Як нас терміни підтиснуть, то, можливо, підемо таким шляхом», — підсумовує Дубовик
«Ми хочемо, щоб Україна мала збалансовану Енергостратегію, щоб була стабільність в енергетичному секторі саме на довгострокову перспективу», — підкреслив зі свого боку керівник управління програм допомоги Представництва ЄС в Україні Ендрю Расбаш. На його думку, імплементація європейських правил допоможе Україні змінити енергетичний ринок загалом. Ендрю Расбаш порадив пришвидшити реформи, запроваджувати інновації в енергоструктуру, підвищувати енергоефективність, займатися відновлюваними джерелами енергії та диверсифікувати енергоджерела.
Утім, схоже позицію Енергетичного Співтовариства не поспішають розглядати в урядових кабінетах. «Минулого разу я зустрічався із заступником міністра Макухою (Володимир Макуха — екс-заступник міністра енергетики і вугільної промисловості, керівник апарату. — Авт.) У мене також була запланована зустріч з міністром Ставицьким (міністр енергетики та вугільної промисловості. — Авт.), але в останню хвилину її було скасовано, тому я і зустрівся з Макухою. Цього разу зустрічатися вже немає з ким. Я намагався зв’язатися з іншими заступниками, але поки що безуспішно», — розказав журналістам про теплий прийом в Україні Янез Копач. Нагадаємо, що у березні 2013 року єврочиновник також не зміг зустрітися з міністром енергетики та вугільної промисловості України Едуардом Ставицьким, в ході якої зокрема планувалося обговорити питання реверсу газу в Україну із ЄС через Словаччину та «Південний потік».
