Незважаючи на те, що ЗАлК є вітчизняним монополістом із виробництва алюмінію, у нього невеликі, порівняно з існуючими стандартами, виробничі потужності, низька ефективність електролізного виробництва: кількість людино-годин, які використовуються на тонну виробленого металу, значно вищі, ніж на західних виробництвах. Це знижує конкурентоспроможність українського алюмінію. Допомогти ЗалКу в розв'язанні наболілих проблем погодилася всесвітньо відома фірма «Кайзер Алумініум» (США), з якою, за словами І.Бастриги, у запоріжців давні ділові зв'язки.
Декілька місяців потрібно було групі американців для вивчення варіантів і підсумкового звіту про те, як забезпечити значне оновлення основних фондів ЗАлКу і продовжити на багато десятиріч уперед життя електролізного виробництва. Як згадує І.Бастрига, обговорення звіту фахівців «Кайзер» із керівництвом комбінату й цехів, головними фахівцями на початку грудня минулого року тривало три дні. Керівник проекту Зігфрід Прангерберг підкреслив, що при виборі технології розглядалася унікальність ЗАлКу з урахуванням екології й «віку» підприємства.
«Кайзер» запропонував конструкції електролізів світового рівня — елегантні, прості й високопродуктивні. Використавши 24 сценарії для технологічного модулювання, зрештою фахівці зупинилися на трьох. При цьому американці не диктували своїх умов, а намагалися пристосуватися до тих, що вже є, підтверджуючи кредо фірми: стосунки з партнером мають бути довгостроковими і грунтуватися на довірі.
Підраховані за європейською методикою показники привабливості інвестиційного проекту дозволяють з оптимізмом дивитися в майбутнє — за умови, звичайно, що знайдуться необхідні джерела фінансування. Хоч зовнішньому інвесторові більше, мабуть, скаже не стільки співпраця з авторитетною у всьому світі фірмою «Кайзер», скільки динаміка розвитку ЗАлКу, що працює нині навіть краще, ніж у «кращі» радянські часи. Тільки електролізники, які працюють на старому обладнанні й за застарілими технологіями, цього року досягли випуску алюмінію-сирцю вищих сортів 79% від загального обсягу.
ЗАлК не тільки зберіг власне глиноземне виробництво, а й оновив його, що дозволило підприємству безболісно пережити скандал, пов'язаний з Миколаївським глиноземним заводом — на виробничих показниках запоріжців це ніяк не позначилося. На комбінаті прагнуть до того, щоб спираючись на виробництво сировини, налагодити випуск продукції більш високого ступеню готовності, а отже, значно дорожчої і престижної. Завод алюмінієвої катанки, збудований тільки за рахунок власних коштів і пущений у червні цього року, дає на кожній тонні продукції додатково $300 прибутку. До кінця поточного року планується введення дільниці рулонної заготовки для виробництва вітчизняної фольги, а до 2001 року — пуск заводу із виготовлення фольги, головними споживачами якої стануть харчова й переробна галузі.
