Прийняття Податкового кодексу в нинішній редакції загрожує селянам зміною порядку дотування виробленого ними молока і м’яса. Сьогодні переробні підприємства все ПДВ з продажу своєї продукції спрямовують на виплату дотацій селянам та великотоварним господарствам, у яких закуповують молоко. У кодексі де-юре зберігається така схема аж до 2015 року, але при цьому додається: «якщо інше не передбачено проектом бюджету на наступний рік». Таким чином, влада залишає за собою «лазівку», аби в будь-який момент перейти на нову схему субсидіювання — з розрахунку на одну корову, а не на літр молока, як це нині відбувається.
Є вірогідність того, що в бюджеті на 2011 рік механізм підтримки зміниться, і м’ясо-молочний ПДВ направлятиметься до державного бюджету, а звідти виплачуватиметься на голову корови, повідомила в розмові з «Днем» виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко. Виробники та аграрні експерти попереджають: якщо це трапиться, то Україні слід готуватися до різкого скорочення поголів’я худоби і подорожчання продукції всього м’ясо-молочного ряду.
«Відмінивши діючий механізм, можемо отримати різке скорочення здачі молока від населення, бо ціни, за якими платитиме переробник без дотацій, будуть значно нижчими. Тому Україна ризикує перетворитися на дефіцитну країну, яка буде змушена імпортувати молочну продукцію», — каже генеральний директор компанії «Мілкіленд-Україна» В’ячеслав Реков.
До того ж, дотаційні новації позначаться й на ціні кінцевого продукту, вважають опитані «Днем» експерти. Нагадаємо, що в Україні середня ціна реалізації молока та молочних продуктів за січень—серпень 2010 року зросла на 53% (від 1779 до 2730 гривень за тонну (без ПДВ). А до кінця року, за прогнозами голови ради директорів Союзу молочних підприємств Вадима Чагаровського, слід очікувати подорожчання молочних продуктів на 10—15%.
Результатом впровадження нової схеми дотування може стати і зниження якості молочної сировини. «Сьогодні ми виплачуємо дотацію конкретним постачальникам молока і знаємо, що ця дотація — це премія за покращення якості сировини та збільшення її кількості», — розповідає «Дню» директор із зовнішніх зв’язків ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» Наталія Фесюн. Новий порядок пропонує субсидіювати корову. Однак чи даватиме вона молоко — це питання, додає Реков, бо не з’ясованим залишається, що ж чиновники вважатимуть за корову: теля, м’ясну чи молочну корову тощо.
«Прогоріти» від впровадження нового механізму дотування, на думку експерта Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Інни Іллєнко, ризикують близько двох мільйонів селян, які сьогодні виробляють 75% усієї молочної сировини.
Причина можливих фінансових втрат аграріїв — перерахунок дотацій тільки на банківський рахунок конкретному отримувачу субсидій. Для підприємств це не проблема, але в бабусі на селі немає банківського рахунку, і з казначейства ніхто не привезе їй дотації, зазначає керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник. Крім того, досі відсутній реєстр корів, який необхідний для автоматизації нової дотаційної системи. «Тому та частина коштів, яка не знайде свого отримувача за новим механізмом, скоріше за все, в кінці бюджетного року піде на інші бюджетні цілі, а не на розвиток молочної галузі», — каже Колесник, пропонуючи залишити нинішній механізм дотування.
Але в ефективності дотацій на літр зданого молока сумнівається міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк. На його думку, сьогоднішній механізм дотування не стимулює розвитку галузі, бо поголів’я корів не збільшується. «Два мільярди гривень мають щороку збільшувати поголів’я на 500 тисяч», — заявив він у розмові з «Днем».
Натомість віце-прем’єр України з питань АПК Віктор Слаута запевнив «День», що найближчим часом змінювати процес дотування не будуть. Хоч у перспективі такого кроку не уникнути. Як розповів Слаута, виплатою дотацій на літр молока сьогодні надто зловживають переробники. Замість 20% вони перераховують сільгоспвиробникові 7—15% та ще й затримують перерахунки на місяць-два, додав віце-прем’єр.
Водночас заміна наявної схеми дотування може принести аграрному сектору й позитив — розвиватимуться агрохолдинги. Тим більше, що в проекті кодексу 30% коштів від ПДВ з м’ясо-молочної продукції пропонується спрямовувати на фінансування створення тваринницьких комплексів.
«І це добре, адже альтернативи розвитку великих молочних ферм немає», — вважає президент УКАБ Алекс Ліссітса. Експерт зазначає, що останнім часом поставки молока від населення зменшуються: за січень—вересень скоротилися на 4% порівняно з аналогічним періодом 2009 року. Падіння спричинене не тільки цьогорічною рекордною спекою, а й іншими факторами, наприклад демографічним. Населення старіє, а молодь виїжджає в міста. А тим часом виробничі потужності великих компаній продовжують зростати. Така тенденція логічно вписується у світову аграрну практику, де головним постачальником сировини вже давно виступають агрокомплекси, підсумовує Ліссітса.
За даними УКАБ, сільське господарство України сьогодні налічує більш як 60 великих аграрних холдингів, які обробляють понад чотири мільйони га сільськогосподарських земель. Обсяги виробництва зерна окремими компаніями сягають або навіть перевищують півмільйона тонн. Тож, оговтавшись після кризи, успішні аграрні компанії продовжують нарощувати свою присутність в агропромисловому комплексі країни. Нині на світових фондових ринках є акції 14 українських агропромислових компаній, загальною вартістю (станом на 9 вересня 2010 року) понад 6 мільярдів дол. У п’ятірку аграрних лідерів серед публічних компаній експерти зараховують «Миронівський хлібопродукт», «Кернер», «Авангард», «Мрія Агрохолдінг» та «Астарта», на які припадає 5,25 мільярда дол. залучених на фондових площадках коштів. За даними УКАБ, до кінця 2010 року ще мінімум чотири українські компанії вийдуть на світові фондові біржі, а загальна сума залучених ними коштів становитиме не менше ніж один мільярд гривень.
ДО РЕЧI
Як повідомив перший заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник, для підстраховки внутрішніх цін на молочні продукти уряд розглядає можливість імпорту сухого молока й вершкового масла з Білорусі та Польщі. «Усе залежатиме від попиту на ринку. За попередніми підрахунками, щоб уникнути стрибків цін і провокацій дефіциту, потрібно буде купити близько 20 тисяч тонн вершкового масла і 17 тисяч тонн сухого молока, що дасть можливість забезпечити баланс споживання», — повідомив він.
