На 3 листопада заплановане повторне перше читання проекту держбюджету-2005. Але прогнозу щодо того, як воно відбуватиметься і чи відбуватиметься взагалі, сьогодні не дасть ніхто. Зрозуміло, що депутатський настрій багато в чому залежатиме від результатів першого туру президентських виборів. Тим більше, що народним обранцям не доводиться боятися наслідків неприйняття бюджету.
І все ж бюджет — це аж ніяк не звичайний закон. Тому, як здається, в ньому і депутати, і громадськість мають обговорити й проаналізувати кожен рядок. А тим більше аграрну частину законопроекту, наповнення та виконання якої насамперед позначається на добробуті населення країни і серйозно впливає на стабільність її фінансів.
Почнімо з того, що аграрний блок бюджету-2005 містить деякі несподіванки — як приємні, так і не дуже. До перших можна зарахувати відсутність фінансування положень гучного закону «Про державну підтримку сільського господарства України». Як повідомлялося, він передбачає перелік найменувань сільськогосподарської продукції, на яку поширюватиметься режим державного регулювання (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, борошно пшеничне або пшенично-житнє, соєві боби, насіння льону, рапсу, соняшника, шишки хмелю, буряковий цукор). Регулювати держава збиралася з допомогою товарної інтервенції на ринок (щоб утримати ціни на вказану продукцію в межах між мінімальною та максимальною закупівельною ціною). А провести інтервенцію доручали Аграрному фонду, що створюється згідно з законом у підпорядкуванні Мінагрополітики. Фонду в свою чергу має підпорядковуватися Державний продовольчий резерв, із запасів якого й планували провести цю інтервенцію (в 2005 році за бюджетні кошти до фонду планували закласти 1,5 млн. тонн пшениці та жита і 180 тис. тонн бурякового цукру). Крім того, закон передбачає також створення аграрної біржі, реформування системи страхування сільгосппродукції тощо. На впровадження всього викладеного автори закону вже наступного року пропонували виділити близько 5 млрд. грн. бюджетних коштів.
Так ось, грошей на все вищевикладене в проекті бюджету не заплановано. Документ не містить ані слова ні про Аграрний фонд, ні про закупівлі сільгосппродукції за бюджетні кошти, ні про товарну інтервенцію, ні про аграрну біржу. Більш того, на весь АПК країни в 2005 році передбачається витратити 4,3 млрд. грн. — проти заявлених лише на систему держрегулювання п’яти мільярдів.
Водночас за уважного дослідження бюджету помічаєш ще одну тенденцію — зростання показника бюджетного фінансування аграрного сектора. Загальна сума фінансування АПК у законопроекті порівняно з минулими роками істотно збільшилася: заплановані 4,3 млрд. грн. витрат на село — це понад 6% усієї витратної частини бюджету-2005. У 2004 році цей показник становив лише 2,58 млрд. грн. (трохи більше 4% загальної суми витрат), а в 2003 — лише 1,2 млрд. грн. (трохи більше 2%). Отже, апетити аграріїв і (що набагато показовіше) можливості бюджету їх задовольнити лише протягом минулих двох років збільшилися в три з половиною раза.
Порівняно з минулим роком планується також суттєво збільшити асигнування на здешевлення кредитів сільгоспвиробникам (із 120 млн. грн. до 175 млн. грн.), фінансову підтримку фермерських господарств (із 13 до 17,25 млн. грн.), компенсаційні виплати із здешевлення мінеральних добрив і сільгосптехніки вітчизняного виробництва (з 190 до 250 млн. грн.).
Усе це чудово. Дещо непокоїть, що в бюджеті збереглися синекури для окремих осіб, як, наприклад, бюджетні вливання в розвиток господарства «Пуща-Водиця» (минулого року — 5, цього — аж 15 млн. грн.). І не зовсім зрозумілі принципи бюджетного фінансування фізкультурно-спортивного товариства «Колос» (хто бачив цих героїв спорту?). За які це заслуги держава виділила сільським фізкультурникам додатковий мільйон гривень (із 6 до 7 млн. грн.)?
А ще можна констатувати, що критика, що ось уже багато років звучить на адресу системи бюджетного фінансування села, є актуальною й на сьогодні: в бюджеті не передбачено жодної копійки на структурне та функціональне реформування галузі, зате апетити фінансованих із бюджету організацій зростають рік від року.
