22 — 24 травня за інформаційної підтримки газети «День» у місті Ель-Кувейті відбудеться Другий щорічний українсько-кувейтський бізнес-форум, офіційним організатором якого виступає компанія «UDC Holding». У Ель-Кувейті за столом бізнес-переговорів мають зібратися понад 100 учасників: делегати з українських міністерств і торговельних місій, народні депутати, бізнесмени й власники інвестиційних проектів із України, Кувейту та країн Перської затоки. Як зазначають організатори, головною метою проведення вже другого форуму з арабськими партнерами є ознайомлення представників бізнесу та влади Кувейту й України з економічним, виробничим і науковим потенціалом цих країн, а також із проблемами, що заважають розширенню співпраці. Зважаючи на колосальну місткість ринків країн Близького Сходу, особливий акцент буде зроблено на можливість експорту товарів, робіт і послуг з України до цього регіону.
Цей бізнес-форум стане вже четвертим заходом, спрямованим на розвиток економічної співпраці між Україною та Близьким Сходом. Виходячи з отриманого досвіду попередніх українсько-арабських бізнес-заходів, на сьогодні визначені основні галузі, що є найпривабливішими для арабських бізнесменів. Це сільське господарство та продукти харчування, високі технології та будівництво, розвиток інфраструктури та сучасні будівельні технології, енергетика й важка промисловість, рекреація, а також банківський сектор.
«На сьогоднішній день вже підписано понад десять перспективних контрактів між українськими та арабськими компаніями, переважно в таких сферах, як сільське господарство, будівництво, рекреація та технології з очищення води», — розповідає генеральний директор «UDC Holding» Леонід Богданов.
Утім, й інші сфери народного господарства України так само мають шанс зацікавити арабських інвесторів, вважають аналітики. Лише виробникам алкоголю, тютюнової продукції та гральному бізнесу не вдасться отримати партнерів у країнах Близького Сходу, оскільки ці різновиди бізнесу заборонені законами шаріату.
Арабські інвестиції дещо «специфічні» не лише цим. Фінансування арабський бізнес надає лише у вигляді входження в частку підприємства. Тобто, інвестуючи, він автоматично стає партнером і, що позитивно, поділяє не лише прибуток, а й ризики діяльності підприємства. Така форма, як «кредитування» або будь-який інший метод надання грошей під відсотки заборонені Кораном.
Обсяг сьогоднішнього товарообігу між Україною й арабськими державами надзвичайно малий порівняно з потенціалом, переконані експерти. Як розповів «Дню» інвестиційний директор «UDC Holding» Юрій Стецьків, із країн арабського світу один лише Кувейт купує сьогодні товарів, робіт і послуг на мільярди доларів на рік. Тоді як український товарообіг із цією країною не перевищує 30 — 40 мільйонів доларів. Експерт вважає, що Україна може досягти набагато кращих показників за рахунок експорту самих лише продуктів харчування на ринки країн Близького Сходу.
«Оскільки там майже нічого не росте, весь наш агрокомплекс, за винятком зернових і свинини, може отримати колосальний потенціал ринку збуту, а отже, й прибутку. Свинина заборонена Кораном, а от нішу постачання зерна дуже «щільно» освоїли австралійські й американські компанії, тож нам буде важко там пробитися. Водночас, мені сьогодні відомі приклади дуже успішних проектів постачання яєчного порошку й іншої курячої продукції українського виробника до країн арабського світу. І це лише невелика частина можливостей вітчизняної харчової індустрії», — розповідає Стецьків.
Серед продуктів промисловості України арабський бізнес в плані потенційного експорту наразі зацікавили український метал і технології очищення прісної води. Угоди про постачання українського металу перебувають ще на первинній стадії переговорів, а контракт про постачання водоочисних систем був підписаний ще минулого року. Перевагою українського виробника цих галузей на арабських ринках є невисока ціна, переконані експерти.
«Українським компаніям ще належить подолати довгий шлях, щоб розвилася дійсно потужна співпраця з арабським світом, адже поки не дуже звичними для України є правила ісламського інвестування. Але механізм запущено, перші контракти підписані, зацікавленість постійно зростає, інформація поширюється — а це явні ознаки перспективного розвитку», — переконаний Стецьків.
