В Україні мають намір реформувати Аудиторську палату України (АПУ). Відповідні зміни вже підготувало Міністерство фінансів у проекті поправок до закону про аудиторську діяльність. Зокрема, йдеться про розширення складу палати АПУ за рахунок непрактикуючих осіб, удосконалення порядку делегування представників влади і аудиторів з метою запровадження громадського нагляду над аудиторською діяльністю.
Нагадаємо, що існуюча модель регулювання аудиторської діяльності (визначена законом «Про аудиторську діяльність») сформувалася ще 1993 року і частково її було модернізовано 2006 року. За цей час в європейських країнах докорінно змінилися основні принципи регулювання аудиторської діяльності. І щоб наблизити українські правила до європейських, їх потрібно адаптувати до відповідних директив Європарламенту.
Розроблений Мінфіном документ пропонує силами професійних організацій аудиторів і бухгалтерів країни сформувати спільний представницький орган, представників якого введуть до складу АПУ, комісій з питань якості і сертифікації аудиторів. При цьому дуже важливо, що для цієї організації Мінфін хоче самостійно встановлювати певні критерії.
Як йдеться в пояснювальній записці до законопроекту, документ спрямований також на вдосконалення системи сертифікації аудиторів. Зокрема, запропоновано встановити необмежений термін дії сертифікату і обмежити (до трьох мінімальних заробітних плат) стягнення плати за проведення сертифікації, поклавши відповідні функції на комісію з сертифікації аудиторів, до якої делегується по чотири представники від спільного представницького органу професійних організацій аудиторів, з’їзду аудиторів і державних органів. Окрім цього, Мінфін пропонує вдосконалити систему забезпечення якості аудиторських послуг, встановивши вимоги, передбачені директивою Європарламенту від 2006 року: проводити відповідні перевірки аудиторських фірм і аудиторів, що здійснюють обов’язковий аудит, раз на три роки, а інших аудиторських фірм і аудиторів — раз на шість років.
При цьому функції з перевірки дотримання аудиторськими фірмами і аудиторами стандартів аудиту і вимог закону «Про аудиторську діяльність» передбачається покласти на комісію з питань якості, до якої також делегуються по чотири представники від спільного представницького органу професійних організацій аудиторів, з’їзду аудиторів і державних органів.
Забезпечення формування і запровадження єдиного реєстру аудиторів і аудиторських фірм передбачається покласти виключно на АПУ в порядку, визначеному нею за узгодженням з Національним банком України в частині аудиторських фірм, що мають право здійснювати аудит банків.
Документ також законодавчо закріплює застосування міжнародних стандартів. Зокрема, він встановлює, що аудиторські фірми і аудитори у своїй діяльності застосовують міжнародні стандарти аудиту, оприлюднені на офіційному сайті АПУ, а також визначає, що аудиторська перевірка підтверджує відповідність фінансової звітності не лише стандартам бухгалтерського обліку, а й міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ), якщо фінансову звітність складено за такими стандартами.
КОМЕНТАРI
Тетяна ЗАЦЕРКОВНА, член ради Спілки аудиторів України, заслужений економіст України:
— Про запровадження громадського нагляду йдеться в 43 директиві ЄС. Справді, аудит має розвиватися так, щоб йому довіряло не лише підприємство, яке замовляє цю послугу, а й — суспільство. А суспільство — це користувачі цієї фінансової звітності і ті, хто на її підставі ухвалює рішення. Але головне питання — як сформувати цей нагляд. Думки — різні. Мінфін пропонує сформувати цей орган громадського нагляду в окрему структуру. Але при цьому фінансуватиме його Аудиторська палата. Якщо створюється окрема ні від кого не залежна юридична контора, то на якій підставі її фінансуватиме АПУ? Не зрозуміло. У такому разі було б логічніше, аби цей орган громадського нагляду фінансувала держава.
Також заперечення викликає і закладений в документі підхід до підготовки і перепідготовки аудиторів. Зокрема, пропонується створити окремий орган, який займатиметься цим незалежно від Аудиторської палати. На мій погляд, не можна передавати ці функції Мінфінові, як запропоновано в законопроекті. Чому? Тому що в цьому міністерстві немає людей, які зможуть аудиторам роз’яснити, як застосовувати на практиці (не теоретично) ті чи ті стандарти міжнародного аудиту. Якщо підготовку і перепідготовку аудиторів передадуть до Мінфіну, то різко знизиться рівень аудиторів.
Щодо громадського нагляду — я запропонувала б діяти інакше: залучити для створення єдиного механізму представників від аудиторів, держорганів і бізнесу, оскільки для останніх фінансова звітність дуже важлива. Саме тому бізнес має диктувати, що він хоче бачити у звітності, як розкривати ту чи іншу інформацію. Це основні зауваження до законопроекту, але є й інші, менші.
Загалом, запропонований варіант законопроекту про реформування Аудиторської палати, на мій погляд, лише погіршить ситуацію. Тому й основи, закладені в 43 директиві ЄС, не реалізовано. А враховуючи незрозумілість із тим, що саме за орган нагляду пропонується створити, як відбувається навчання і перепідготовка аудиторів, то спаду якості послуг слід чекати на першому ж етапі (1-3 роки). Загалом, я б сказала, що законопроект Мінфіну несе більше мінусів, аніж плюсів.
Нинішня система аудиту не така вже й погана, аби її змінювати. І структуру Аудиторської палати не треба так серйозно змінювати. Йдеться про те, що перед реформуванням необхідно визначитися з моделлю, до якої прагнемо. Тому що нагляд може проводитися державою, а може — громадськістю. У ЄС, в різних країнах, це по-різному.
Я прибічник паритетного реформування, коли головними гравцями є бізнес, держава, аудитори. Також потрібна ідеологія, під яку має писатися закон. Її я поки що не бачила й не чула. Без цього реформу не можна розпочинати, тому що зміна аудиторських правил позначиться на роботі всього українського бізнесу і виллється у зниження якості аудиторських послуг. А оскільки аудитор — це лікар бізнесу, який вказує йому на слабкі місця, допомагає готуватися до освоєння зовнішніх ринків, то ухвалення мінфінівського законопроекту також може ускладнити вихід вітчизняного бізнесу на міжнародні ринки. Саме тому Спілка аудиторів України розробляє свій законопроект і вже подала перші напрацювання до Мінфіну, але, як мені відомо, відповіді поки що немає.
Ростислав КРАВЕЦЬ, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери»:
— Це позитивна ініціатива, тому що вона дасть змогу взяти під контроль і врегулювати всю аудиторську діяльність. Дуже позитивно, що свідоцтво на роботу аудиторам видаватимуть безстроково. Єдиним проблемним моментом, на мій погляд, може бути питання оцінювання якості надання аудиторських послуг. Бажано, аби це були не суб’єктивні параметри, а — об’єктивні, такі, що виключають корупційну складову. Якщо це врахують, то, загалом, ринок оцінить цю новацію позитивно.
