Завтра Верховна Рада має розглянути в другому читанні законопроект «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», або так звану автоцивілку. Розмови на цю тему в Україні тривають давно, але досі залишаються актуальними. Пов’язане це з тим, що обов’язкове автострахування вже мовби існує (закон набув чинності 1 січня 2005 року), але його нібито й немає (із 8 мільйонів автовласників реально застрахувалися трохи більше 320 тисяч). По суті, «автоцивілка» може стати одним із найбільших інвесторів економіки, і саме це, безумовно, відкриває перед нею широкі перспективи.
Проте тут хотілося б поговорити про інше. Розгляд проблеми автострахування у Верховній Раді відбувався на тлі відповідних публікацій у ЗМІ. Цей зв’язок між обговоренням теми у Верховній Раді та в ЗМІ цікаво прослідкувати.
Українські ЗМІ провели потужну піар-кампанію, що висвітлює тенденції розвитку страхування в Україні й автострахування зокрема. При цьому наголошується на дедалі більшому активному розвитку страхового ринку, зростанню зібраних премій і частках страхових внесків у ВВП. Велику увагу приділяли не лише перевагам, а й проблемам. Наприклад, зазначається, що ще не відпрацьований механізм покарання водіїв за відсутність страховки, у зв’язку з чим пропонують відстрочити введення в дію норми закону про відповідальність за відсутність полісів (вона набула чинності з 1 квітня). Цей факт був використаний як формальний привід для внесення у Верховну Раду пропозицій про зміну чинного закону.
Парламент зайнявся цим питанням ще 6 квітня. Одразу було зрозуміло, що одним перенесенням дати набуття чинності норми про відповідальність за відсутність поліса зміни до чинного закону не обмежаться. Ще в лютому була висунена пропозиція про те, щоб у порядку експерименту встановити розмір базового страхового платежу на 2005 р. у сумі 100 грн. замість затверджених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 291 грн. 49 коп. На початку березня була публікація, де наводився розрахунок, що за вартості річного страхового поліса 291,49 грн. діяльність страхових компаній з автострахування буде мінімально (1,3 млн. грн.) прибутковою, а за 100 грн. — збитковою (мінус 23 млн. грн.). Цю статтю передбачливо продублювали на інтернет-сайті згаданої комісії. У результаті Верховна Рада зняла з розгляду законопроект, що передбачає проведення вказаного експерименту.
Замість цього парламент прийняв у першому читанні проект народних депутатів Олександра Морозова, Віталія Хомутинника та Сергія Буряка (зареєстрований 4 квітня, тобто всього за 2 дні до розгляду), де термін набуття чинності відповідальності не згадується, зате до учасників бойових дій і інвалідів I групи як осіб, яких звільнено від обов’язкового автострахування, пропонують додати інвалідів війни. Крім того, учасники війни платять страховий внесок у розмірі 50%. При цьому пропозиція про звільнення інвалідів війни від сплати страхових внесків була представлена як певна плата страхових компаній за те, що автострахування буде обов’язковим. Решта передбачених змін закону мають технічний характер.
При підготовці проекту до другого читання надійшла ціла низка пропозицій. Серед них — внесення чорнобильців і ветеранів праці до списку «пільговиків», підвищення вдвічі ліміту відповідальності страховика (максимальної суми, що виплачується при настанні страхового випадку), визначення розміру базового страхового платежу не названою комісією, а Верховною Радою, набуття законом чинності з 1 січня 2008 року (або в інші терміни) тощо. В одному діловому виданні повідомлялося, що на засіданні профільного комітету вирішено занести до законопроекту норму про перенесення терміну введення штрафів на 1 вересня поточного року, а решту пропозицій відхилити. Все так, але стаття вийшла 11 квітня, а комітет розглядав поправки 14 квітня, тобто на 3 дні пізніше, ніж про відповідне рішення комітету проінформували ЗМІ.
Проте 18 квітня депутати дещо змінили свою думку, і була підготовлена остаточна, офіційна редакція законопроекту до другого читання. У ній адміністративна відповідальність вводиться вже з 1 січня наступного року, а чорнобильці I та II категорій стають пільговиками і платять 50% від повного страхового внеску. Примітне й те, що співавтор законопроекту В. Хомутинник вніс кілька технічних виправлень до того тексту, що вже був затверджений у першому читанні. Це підштовхує до висновку, що проект закону спочатку готувався з певним поспіхом. Його друге читання було заплановане на 19 квітня, але депутати того дня до цього питання не дійшли.
Слід згадати про ще одну поправку. Депутати фракції соціалістів наполягали на скасуванні обов’язковості автострахування. Але їхню пропозицію цілком проігнорували, чого, втім, і слід було чекати. Адже ціною питання є не лише публічно запланований прибуток страхової галузі в розмірі 1,3 млн. грн. на рік, а й уже здійснені страховими компаніями витрати на отримання ліцензій, пряму рекламу своїх послуг і — на елегантний піар.
