Українці ще остаточно не змирилися з думкою про те, що відповідальність перед кимось може дорого коштувати. Такий висновок видається цілком виправданим, коли аналізуєш дані про «приживлення» на українському грунті наймолодшого в нашій країні виду страхування — так званої автоцивілки. Її, схоже, водійська громада сприйняла, що називається, в багнети. За 9 місяців у країні було продано всього трохи більше двох мільйонів полісів… замість десяти мільйонів (якщо вважати за кількістю автомобілів).
У Моторно-транспортному страховому бюро України (МТСБУ) пояснюють усе дуже просто: поки за відсутність полісів обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСАЦВ) не почнуть штрафувати, — діла не буде. Але стурбованих своїм іміджем перейменованих даїшників сьогодні зовсім не приваблює перспектива щосекунди розмахувати жезлами й карати тих, хто ігнорує «автоцивілку». Вони вимагають увести для автомобілів спеціальний знак, який засвідчує, що водій має відповідний поліс, а також базу даних на всі застраховані авто.
Але знак досі розробляється, а от базу страхувальники обіцяють запустити влітку наступного року. «Тоді, — не без задоволення повідомив «Дню» президент МТСБУ Володимир Романишин, — дуже легко можна буде дізнатися, застрахована машина чи ні. Запит можна буде робити навіть з мобільного телефону».
«Контроль на дорозі нам дуже потрібний, — зазначає глава моторно-транспортного бюро. — І його не замінить розмахування полісом перед носом у перевіряючого в момент проходження техогляду». Але водії, схоже, дотримуються іншої думки. Їм дешевше купити поліс на 15 днів, щоб отримати талон техогляду, а там хоч трава не рости. Правда, водії-аматори, які користуються своїм чотириколісним другом лише час від часу, мають непогану відмовку: бензин дорогий, а ще й нерідко коливається в ціні. Тому авто дуже часто іржавіє в гаражі. Навіщо ж тоді купувати цей дорогий папірець, якщо не їздиш?
А страхувальники розповідають, що таке ставлення до «автоцивілки» миттю зникає, лише тільки незастрахований водій потрапляє в аварію. Адже потерпілій стороні, якщо вона не отримала полісу, згідно з жовтневими змінами до закону про «автоцивілку», ніхто не відшкодовуватиме збитків. Ані страхова компанія винуватця випадку, ні моторно-транспортне бюро.
Добре ще, якщо автомобіль застрахований від збитку та угону за полісом КАСКО. Проте, за словами голови Держфінпослуг Віктора Суслова, цей поліс рятує далеко не завжди. Все залежить від того, які умови страхування записані у відповідному договорі. А уже страхувальники майстерно їх складають на свою користь. Одні розумники, наприклад, записали, що виплата здійснюється лише у випадку аварії на транснаціональних магістралях і дорогах загального користування. Так що в місті у водія не виявилося ніяких гарантій.
Проте страхуючи свій транспортний засіб за допомогою поліса КАСКО, власник авто вдумливо підбирає страхувальника. Інша справа — цивільна відповідальність — виплата ж буде не йому. Тут кастинг не такий прискіпливий. Головне, щоб поліс коштував якомога дешевше.
Цю особливість і використовують для спекуляцій. Чим більше автомобілів ви маєте й страхуєте, тим менший базовий платіж. Він знизиться на 5%, якщо власник страхує від 5 до 10 авто. До 20 машин — мінус 10%, понад 20 — мінус 15% від суми страхового платежу. І це все, що передбачає закон. Усі інші преференції — елементи недобросовісної конкуренції між страховими компаніями.
За словами Романишина, сьогодні зустрічаються страхувальники, які взагалі роздають поліси безкоштовно, і які страхують одночасно ще й життя або нерухомість… «Цього робити не можна, — наполягає він. — Страхування автоцивільної відповідальності — дуже дорога послуга. А ціна за неї низька». (Базовий страховий платіж за підсумками десяти місяців складає в середньому 180 грн. замість очікуваних 250, а максимальне відшкодування — аж ніяк не високе за європейськими мірками — становить 51 тисячу гривень кожному потерпілому і 25,5 тисячі за майно).
Такий рівень дозволяє не перевантажувати клієнта і водночас дає можливість страхувальнику нести відповідальність з досить великої кількості страхових випадків, не збанкрутувавши. Але треба враховувати, що платоспроможність компанії зворотно пропорційна кількості аварій і прямо пропорційна обсягу своїх страхових резервів. У Держфінпослуг стверджують, не називаючи імен, що є ряд компаній, які показують величезні резерви. Насправді вони наповнені нічого не вартими, так званими сміттєвими цінними паперами, які ніхто ніколи не купить. Значить, у разі чого, їх не можна продати, щоб виконати зобов’язання перед страхувальниками. Проте з нового року такі аферисти мають самоліквідуватися.
До того ж з першого січня посиляться вимоги щодо платоспроможності до компаній, зайнятих страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Почне працювати й норма, яка передбачає, що фактичний запас платоспроможності має бути на чверть вищим за нормативний. Можна передбачити, що в результаті наш ринок стане більш цивілізованим...
Рівень виплат, безумовно, збільшиться (сьогодні він становить 15,04%), але «на халяву» навряд чи комусь щось перепаде. За словами заступника генерального директора МТСБУ Івана Гумінського, так звані договірні схеми, коли ДТП просто імітується, більше не проходитимуть, навіть у разі домовленості з дорожніми службами МВС. Не вдасться наживатися й укладаючи договір автоцивілки з кількома страховими компаніями… В Росії один винахідливий водій застрахував себе вісімнадцять разів, а потім навмисне потрапив у ДТП і спробував зібрати відшкодування з усіх своїх страхувальників...
Однак реальний рівень виплат можна буде оцінити лише через два- три роки — після введення закону в дію у повному обсязі. Принаймні так було в інших країнах. Сьогодні ж зібрані страхувальниками премії резервуються для майбутніх виплат за сьогоднішніми подіями. Тобто, за словами Романишина, вже сьогодні існують збитки, аварії, про які страхувальникам поки не відомо. Виходить, у 2006 році вони платять за збитки 2005 р. У 2007 — за збитки 2006 р. І так далі. Плюс оплата праці агентів, витрати з ліквідації збитків. У кінцевому результаті, всі легкі прибутки, що не дають спокійно спати деяким заздрісним людям, зводяться практично до нуля, а то й переходять у мінус. У країні, де кожний другий водій крутіший за Шумахера, й за вечір на дорогах може статися понад сотню аварій, багато не заробиш. І чому тільки страхувальники взагалі беруться за цей бізнес?
