Національний банк України (НБУ) привідкрив таємницю подальшої долі проблемного банку «Надра». В ньому ще на півроку продовжили діяльність тимчасової адміністрації та найближчим часом планують збільшити статутний капітал.
Тривала пауза, яку нацрегулятор взяв у даному питанні, обірвалася якраз під час чергового візиту до України команди МФВ, що приїхала перевіряти виконання умов договору про надання одного з траншів кредиту стендбай. Можливо, як кажуть, це випадковий збіг обставин. Але прискорити вирішення питань із проблемними банками керівництво нацрегулятора нещодавно закликав і один із політичних важковаговиків. «Нам треба спеціально заслухати інформацію Нацбанку з приводу рефінансування банків...І друге питання, яке непокоїть — це ситуація з поверненням заощаджень громадянам, особливо тим, хто поклали кошти на депозити, але термін депозитів давно закінчився», — заявив спікер парламенту Володимир Литвини.
Проте якою б не була істина причина порушення НБУ мовчанки, але сьогодні банк «Надра» демонструє певні успішні результати. За час роботи тимчасової адміністрації банк виконав перед своїми клієнтами зобов’язання на суму близько 9 мільярдів гривень і реструктуризував заборгованість на суму близько 900 мільйонів дол., повідомив голова НБУ Сергій Арбузов. Окрім того, чистий прибуток банку в 2010 році становив 4,74 мільярда гривень проти чистого збитку в 2009 році в розмірі 1,364 мільярда гривень. Об’єм кредитів і заборгованості клієнтів банку за рік зменшився на 1% — до 24,547 мільярда гривень. При цьому на початок 2011 року банк сформував резерви під знецінені кредити в розмірі 5,19 мільярда гривень, що складає 21,14% від їх загального об’єму (на 1 жовтня 2010 року — 19,01%).
Проте поки що банк так і не спромігся розпочати виконувати одну зі своїх головних функцій — видавати без обмежень депозити вкладникам. На думку Сергія Арбузова, відновлення нормальної роботи банку можливе тільки після завершення процедури збільшення його капіталу.
Саме тому тимчасовий адміністратор банку вирішив збільшити статутний капітал банку «Надра» в 9,9 рази, або на 3,5 мільярда гривень (до 3,89 мільярда гривень) шляхом додаткового випуску акцій. Банк планує провести закрите розміщення акцій номіналом 10 гривень в два етапи в період з 23 лютого по 10 березня 2011 року.
За словами Арбузова, додаткова капіталізація банку можлива, насамперед, за рахунок коштів приватного інвестора. «Тому НБУ затвердив план капіталізації банку за участю приватного інвестора, хоча ми не виключаємо надання державних коштів для збільшення регулятивного капіталу банку», — деталізував плани стосовно «Надра» голова НБУ.
Та чи багато буде бажаючих інвестувати в проблемний банк? На думку опитаних «Днем» експертів, шанси банку знайти інвестора непогані.
«Ми вважаємо, що новий випуск акцій буде придбано бізнесменом Дмитром Фірташем, який, згідно з різними повідомленнями, зосередив у своїх руках 70% зовнішніх боргів банку і міг би конвертувати їх в акції», — говорить «Дню» аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Ольга Сливинська.
Нагадаємо, що в травні 2010 року співвласник газового трейдера «РосУкрЕнерго» (РУЕ), власник Group DF український бізнесмен Дмитро Фірташ висловлював готовність інвестувати в банк «Надра» 5 мільярдів гривень на паритетних умовах із державою.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко також підтримує думку своєї колеги про можливого інвестора. «Враховуючи, що підконтрольне йому РУЕ продасть газ, то чому б не купити банк? Абсолютна доцільна та розумна інвестиція», — вважає він.
За словами Охріменка, сьогодні «Надра» — неринковий банк, тому продати його практично не можливо. «Але я так розумію, що є певна домовленість між урядом та Фірташем. Можливо, покупцем буде офшорна компанія, яка спільно з державою реанімуватиме банк», — припускає експерт. Однак, хто б зрештою не викупив запланований випуск акцій, немає великої різниці, вважає президент Українського аналітичного центру. Адже для відновлення нормальної роботи банку потрібна значно більша сума, ніж 3,5 мільярда гривень, вважає він.
Якщо в банку знімуть заборону на зняття депозитів, то існує великий ризик того, що фізичні особи масово заберуть свої гроші, продовжує Охріменко. «Тому потрібно приблизно 3 мільярда гривень, щоб в разі чого погасити пік зняття депозитів», — пояснює він. Окрім того, у банку не вирішене питання з погашенням єврооблігацій. І найголовніша проблема «Надра», на думку Охріменка, повернення рефінансування НБУ, яке він оцінює в 4 мільярда гривень. Тому так чи інакше інвестору або ж державі доведеться додавати ще грошей на реанімацію банку.
«Необхідні вливання оцінюються в 8,3 мільярда гривень. Причому половину цієї суми передбачається отримати від приватного інвестора, а другу половину уряд може внести в формі субординованого боргу через державний «Укрексімбанк». Проте останній варіант схеми рекапіталізації має ще бути затверджений урядом», — прогнозує можливий розвиток подій Ольга Сливинська.
На думку першого заступника голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслава Юткіна, реальна сума для відновлення нормальної роботи банку «Надра» стартує з 8 мільярдів і обмежується 10 мільярдами гривень. «Щоб «переварити» таку суму, банку потрібно 6 — 9 місяців», говорить Юткін, аналізуючи власний досвід реанімації «Промінвестбанку».
«Є такі сподівання, що в другому півріччі 2011 року банк почне нормально працювати, — говорить Охріменко. — Він може показувати збитки, можлива реструктуризація боргів, але він видаватиме та прийматиме депозити». Такий сценарій, на думку експерта, можливий, якщо держава і приватний інвестор якнайшвидше об’єднають свої зусилля для відновлення роботи банку «Надра».
