Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Банк НРБ» продається, відкривається і стає «СБР банком»

Нові інвестиції дозволять ефективніше використовувати ресурси
19 липня, 2007 - 00:00
ВІДПОВІДАЮЧИ НА ПИТАННЯ «ДНЯ», ПРЕЗИДЕНТ І ГОЛОВА НАГЛЯДОВОЇ РАДИ «БАНКУ НРБ» В’ЯЧЕСЛАВ ЮТКИН (НА ЗНІМКУ ПРАВОРУЧ) ВИЗНАВ, ЩО ОДНІЄЇ З ПРИЧИН ПРОДАЖУ БАНКУ СТАЛО СТАВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ ДО ІНВЕСТОРІВ, ЗОКРЕМА, ГОТЕЛЮ «УКРАЇНА» (КИЇВ). ТЕПЕР БАНК СТАЄ СИЛЬНІШИМ. ДО ЙОГО НАГЛЯДОВОЇ РАДИ ОБРАНО ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ ОЩАДБАНКУ РФ АЛЛУ АЛЬОШКІНУ (НА ЗНІМКУ ЛІВОРУЧ) І ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ ОЩАДБАНКУ РФ ОЛЕКСАНДРА БРИНЗУ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Iнтернаціоналізація українських банків триває. Вигідну покупку днями зробив російський «Сбербанк». Отримавши дозвіл Антимонопольного комітету України, він став власником більш ніж 50% акцій «Банку НРБ».

Нагадаємо, що 30 квітня було підписано відповідний договір про купівлю українського сегменту цієї фінансової установи. Крапка в отриманні 100% пакету акцій за $150 мільйонів, як повідомив голова спостережної ради «Банку НРБ» В’ячеслав Юткін, буде поставлена у листопаді-грудні. А доти, для завершення всіх формальностей, потрібен дозвіл від російського регулятора, після чого весь пакет документів передадуть на остаточне узгодження до Нацбанку України.

За словами Юткіна, кардинальних змін у основних орієнтирах банку не передбачається. «Для нас пріоритет буде лише у тій частині, де ми повинні забезпечити дуже гарні, якісні банківські умови обслуговування великого російського бізнесу, що йде сюди», — доповнює колегу перший заступник голови «Сбербанка» Росії і член спостережної ради українського банку Алла Альошкіна.

Відповідно, матиме місце і оснащення «доньки» новими російськими банківськими продуктами, звичайно, після їх адаптації до українського законодавства. У розширеному списку послуг особливий акцент зроблять на системі переказів і можливості розрахунків російських клієнтів Ощадбанку в українській гривні. У той же час для підтримання нового статусу потрібно збільшити обсяги російської валюти, яка є у розпорядженні банку.

«Ввійти в п’ятірку банків за капіталом і протягом трьох років — забезпечити вихід у топ-десятку», — говорить Юткін про поставлені перед українською «дочкою» завдання. На практиці це означає розширення філіальної мережі колишнього «Банку НРБ» — нинішього «СБР Банку» у областях активної діяльності саме російського бізнесу. До кінця року вони з’являться у Дніпропетровську, Сімферополі, Донецьку, Одесі, Черкасах. Завдання створення філій у таких містах, як Миколаїв, Львів, Чернігів залишається на 2008 рік, на кінець якого заплановано близько 30 відділень. «Йдеться не про розширення системи заради розширення. Банк іде слідом за клієнтом»,— уточнює Альошкіна.

Змінюючи власника, керівництво банку обіцяє і надалі демонструвати високий рівень активної соціальної відповідальності, але з бiльшим розмахом. Зокрема, продовжуватиметься багаторічна традиція меценатської підтримки фотоконкурсу газети «День». «Гадаю, вона збережеться, тільки матиме ще вищий рівень — згідно з іміджем «Сбербанка» Росії»,— говорить Юткін.

Звичайно, зміна власника призведе й до певних кардинальних змін. І це не лише нова назва — «СБР Банк» — це ще й перехід від ЗАТ до відкритого акціонерного товариства. Нові господарі вирішили також збільшити на 2,02 мільярда гривень ($400 млн.) статутний фонд. Нові грошові вливання здійснять у вигляді додаткової емісії акцій, які в повному обсязі придбає Сбербанк Росії. За словами Юткіна, цей аванс — «дуже серйозна позиція для українського ринку». Від того, на скільки якісно його освоять, залежать розміри наступних емісій, які обов’язково будуть 80—85%. Отримані кошти спрямують на кредитно-активні операції.

Суттєву частину отриманих коштів спрямують на іпотечне кредитування. За словами Альошкіної, така «перспектива доволі серйозна на найближчі роки» і передбачає відкриття іпотечного центру. «Ми зможемо надавати ресурси на довші терміни, ніж це існує в Україні сьогодні, — говорить Юткін і додає: — П’ятнадцять-двадцять років».

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: