На середину липня до банків звернулося 3 934 позичальників-військовослужбовців, які попросили надати відстрочку зі сплати відсотків за користування кредитом. Про це повідомив на своєму сайті НБУ. Загалом кількість договорів, за даними Нацбанку, за якими вже переглянули умови від названого числа, — 90,5%. Така інформація міститься у відомостях, наданих банками регулятору станом на 16 липня поточного року.
Нагадаємо, що з 8 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації». Ним дозволяється ненарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також відсотків за користування кредитом військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним — з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду.
Чи достатньо прийнятих заходів, аби вирішити питання ненакопичення кредитних боргів військовослужбовцями? Та як система реагує на затверджений порядок? Про це «День» запитав президента «Українського аналітичного центру» Олександра ОХРІМЕНКА:
— Для банків сьогодні надання пільг — це складно, бо система працює в непростий час. Обсяги кредитування впали, а відтік депозитів зростає. НБУ грошей на пільги не дає. Тому ці поступки військовим надають за рахунок фінансів банків. Штрафні санкції чи кредитні канікули для них менш затратні. Однак списати чи зменшити відсотки взагалі — нереально. Банки не мають можливості компенсувати ці збитки, бо українська економіка не в найкращому стані. Загалом же суми пільг для військовослужбовців поки що не критичні для системи. Головна небезпека криється в іншому: що довше АТО — то більше ризиків для банків. Тому що швидше військові дії закінчаться, то спокійніше буде вкладникам, а відтак — швидше відновиться притік депозитів у систему. Адже що зараз відбувається? Через військові події на сході вкладники масово забирають гроші з банків, а ті в свою чергу не видають кошти. Тобто ризик погіршення роботи банківської системи за умови збереження чи поглинення АТО очевидний. Як має діяти НБУ, аби в таких умовах забезпечити оптимальні умови роботи системи? Перше — відродити повноцінне рефінансування. Друге — повернути контроль на валютному ринку, щоб не спекулянти встановлювали курс, а НБУ. Третє — переглянути нормативи для банків і послабити їх. Нинішні показники роботи банків розраховані на стабільні умови. На час АТО варто було б спростити їх і дати таким чином сектору більше поля для простору, для кредитного маневру. Адже зараз банки змушені, як і раніше, формувати резерви, а це стримує і без того їхню мляву кредитну діяльність.
