У Донецьку скоєно збройне пограбування банку. Деталі нападу журналістам повідомила начальник прес-служби Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ Ольга Почкалова. За її словами, збройне пограбування невідомими відділення банку «Креді Агріколь» сталося в понеділок, близько 14.40. За словами начальника прес-служби Донецького міського управління міліції, з відділення банку грабіжники винесли 900 тисяч гривень, 30 тисяч доларів, 19 тисяч євро та 400 тисяч рублів, передає УНІАН.
У прес-службі Донецької облдержадміністрації, з посиланням на Управління охорони здоров’я ОДА, уточнили, що внаслідок «нальоту» озброєних злочинців вогнестрільні поранення отримали троє відвідувачів банку — чоловіки віком 31, 36 і 46 років. У одного з них — важке поранення стегна, в другого — важке поранення поперекової ділянки, стан третього — середньої тяжкості, в нього також поранення стегна. «Двоє госпіталізовані в обласну травматологію, третій — у хірургічне відділення міськлікарні №1», — сказали в Обласному управлінні охорони здоров’я.
Це вперше за рік у результаті пограбування зазнало поранення така кількість людей. Пояснити ситуацію з нападом «День» попросив у відділенні пограбованої фінансової установи. «Банк постійно впроваджує заходи для підтримки високого рівня безпеки відділень, у відповідності до вимог НБУ, і підтверджує, що, зокрема, норми безпеки Донецького відділення відповідають вимогам НБУ. «Креді Агріколь» користується послугами приватної охоронної фірми, яка має відповідні дозволи та ліцензії на здійснення діяльності. Банк також співробітничає з донецьким відділом міліції. «Креді Агріколь» бере на себе всі витрати щодо медичного супроводження постраждалих. Також, отримавши запит від лікарні, банк негайно організував здачу крові», — таку відповідь отримав «День» у прес-службі пограбованого банку.
Тож що це: ознака нової тенденції на ринку, яка свідчить про незахищеність українських банків, чи, радше, окремий прикрий випадок? Скільки пограбувань банків скоюється щороку в Україні? Який відсоток таких справ лишається нерозкритим? Із такими запитаннями видання звернулося до Національного банку та Міністерства внутрішніх справ України. Відповідь пообіцяли надати тільки через п’ять днів. А поки що свою думку з цього приводу «Дню» висловили банкіри.
Не вбачає негативної тенденції в тому, що сталося, президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко. За його словами, за показником рівня захищеності банківських відділень Україна не відрізняється від інших держав Центральної Європи, наприклад, Польщі чи Угорщини. Українські банки, продовжує він, активно співпрацюють зі структурами, які надають охоронні послуги, — й ця співпраця продуктивна. Тому частка фінансових втрат від нападів на банківські відділення настільки незначна, що навіть не потрапляє в поле зору Асоціації, пояснює «Дню» Сугоняко. На підтвердження наводить цифри, мовляв, у останньому випадку вкрали 1 мільйон гривень, загалом по системі такі втрати становлять близько 2 — 5 мільйонів. Активи ж банків, веде далі він, сягають мільярди доларів. Тому хвилюватися нема чого, каже банкір.
Звісно, певне посилення нападів було зафіксовано в період кризи, каже експерт. Нагадаємо, що 2009 рік став для українців справді «врожайним» на пограбування банків. Два роки тому як наслідок економічної кризи та складної економічної ситуації в країні кількість пограбувань зросла вдвічі. Як тоді заявляли правоохоронні органи, 2009 року кількість нападів на банки збільшилася в середньому в 2,4 разу. Так, за даними Міністерства внутрішніх справ, лише за перший квартал 2009 року на відділення банків, обмінні пункти та банкомати злочинці нападали 62 рази. Тобто щомісяця було скоєно мінімум 20 нападів. «Але, слава Богу, після 2009-го протягом останніх двох років — це поодинокі випадки. В Україні спостерігається тенденція до посилення безпеки банків. Це пов’язано з тим, що після кризи скоротилася кількість відділень і лишилися ті, які найкраще підготовлені та технічно захищені», — підсумовує Сугоняко.
Однак не всі банкіри дотримуються такої точки зору. «Час говорити про тенденцію, а не про окремий випадок», — коментує ситуацію «Дню» перший заступник голови правління «Промінвестбанк» В’ячеслав Юткін. Банківські відділення захищені слабо, констатує він. Юткін пояснив, що, бажаючи відкрити відділення якомога швидше, банки часто жертвують заходами із забезпечення захищеності своїх відділень. А з тенденції грабунків, зауважує Юткін, висновки робляться вкрай рідко, натомість принцип «а раптом пронесе» для українських банкірів все частіше стає за правило. «У нас все ще не прийнято вчитися на чужих помилках. — коментує «Дню» Юткін. — Адже поліпшити систему безпеки можна дуже просто. По-перше, суворо дотримуватись інструкцій НБУ з цього питання. А по-друге, не економити на безпеці».
Кого обирати — державну чи приватну службу для охорони — звичайно, рішення кожного банку. Але різниця між ними є, констатують експерти. Відмінність між приватними охоронними фірмами та Державною службою охорони (ДСО) полягає в тому, що ДСО має відповідні повноваження, надані чинними законодавчими актами щодо володіння та застосування вогнепальної зброї, безперешкодного пересування груп затримання та розгалуженої системи міліцейських підрозділів, які можуть бути задіяні у разі виникнення протиправних дій. «Залучення підрозділів ДСО до охорони установ банку є більш прийнятною, але вартість їхніх послуг для фінансових установ, на жаль, суттєво завищена», — констатує «Дню» Юткін. Але ж чи мають банки право економити на безпеці? Як показує практика, принцип « а може, минеться» не завжди спрацьовує, а страждають у результаті люди: банківські працівники та клієнти.
