Міністерство фінансів пропонує надати позичальникам можливості переводити валютні кредити в гривневі.
Відповідна пропозиція подана в меморандумі про спільні дії Національного банку України (НБУ), комерційних банків та Мінфіну для врегулювання проблем повернення кредитів населенням і підприємствами, які виникли через девальвацію гривні. Однак опитані банкіри та експерти сумніваються в ефективності документа і прогнозують подальше збільшення частки «поганих» активів у банківських портфелях.
У проекті документу пропонується, що банки надаватимуть можливість позичальнику повністю або частково перевести зобов’язання в інвалюті по сплаті залишку або частини залишку основної суми боргу і відсотків по кредиту в гривню. Згідно з проектом меморандуму, таке переведення можливе за умови здійснення позичальником часткового дострокового погашення узгодженої з банком суми по сплаті частини залишку основної суми боргу і/або відсотків по кредиту. При цьому передбачається, що розмір ставки по таких кредитах буде на рівні, близькому до розміру ставки по кредитах банку в гривні на дату видачі кредиту, який реструктуризується. Крім того, банки можуть надати позичальникам можливості відкладати виплату кредиту без звільнення від сплати відсотків, а також розстрочку виконання зобов’язань по кредиту при умові негайного дострокового погашення частини суми кредиту перед банком. У документі вживання заходів із полегшення умов повернення кредитів позичальникам передбачено до першого квітня 2009 року.
Для банків передбачили дві «солодкі цукерки». Їм пропонують відносити суми втрат від таких операцій у вказаних можливих (але не виняткових) формах на збільшення валових витрат (зменшення прибутку), на зменшення резервів, а у випадках браку вказаних джерел — на зменшення капіталу. Щоб не бути голослівним, Мінфін пообіцяв підстрахувати банкірів законопроектом про зміну оподаткування їхнього прибутку. У ньому регламентовано надання права банкам відносити відповідні збитки на валові витрати, а також права коректувати суму нарахованих зобов’язань із податку на прибуток по нарахованих відсотках з урахуванням вжитих з першого жовтня 2008 року до першого квітня 2009 року заходів, передбачених цим меморандумом. А рейтинговим агентствам й аудиторським компаніям НБУ та Мінфін готові у разі необхідності надати відповідні роз’яснення.
У такі доводи не вірить начальник управління інвестиційно-банківських послуг «Укрсоцбанку» Ерік Найман: «Відсоткова ставка в гривні набагато вища, ніж в доларах. Виходить подвійна втрата (для банків. — Авт.): банк отримує валютний ризик, і плюс втрачає з прибутку... Ніхто не має наміру грати в короткі ігри з державою. Ви ж знаєте, що держава сьогодні заявляє одне, а потім передумує».
Йому буквально вторить економіст Борис Кушнірук, який бачить головну проблему того, що відбувається в банківському секторі, в наявності у Нацбанку та Мінфіну дещо неправильної ідеології. «Якщо Нацбанк так поводитиметься з валютою, то це може призвести до колапсу в системі. Добре, вони (клієнти. — Авт.) конвертують доларові кредити у гривневі, а що робити банкам: у них же зобов’язання в доларах?» — запитує Кушнірук. У цьому випадку банки понесуть збитки, а при подальшому посиленні ситуації вони просто стануть банкротами, впевнений експерт.
Щоб цього не сталося, він пропонує в грошово-кредитну політику на 2009 рік вписати заходи для підтримки курсу та для забезпечення позитивного сальдо торговельного балансу, за рахунок чого підтримуватиметься курсова стабільність. І лише тоді потрібно вирішувати питання з клієнтами банку.
«Найбільш правильне рішення, на мій погляд, передбачити в бюджеті гроші на формування якогось фонду або що б той же Нацбанк виділив п’ять мільярдів гривень на викуп іпотечних паперів (як варіант) або іпотечних кредитів. Тоді це все реалістично. А так це все казки», — розповідає «Дню» Найман.
Маложиттєздатним (він же необов’язковий) меморандум вважає член спостережної ради Енергобанку В’ячеслав Юткін. «Кожен банк розглядатиме його крізь призму своїх інтересів. І важко повірити, що якийсь банк погодититься погашати чийсь борг за курсом 6—6,5 а не за 7,5 гривні за долар». Варіант із розстрочкою банкір вважає більш оптимістичним, але і його кожний банк трактуватиме по-своєму і виходитиме зі своєї рентабельності та прибутку. Юткін вважає, що меморандум не вирішить проблеми поганих кредитів, а при певних обставинах може її навіть посилити. «Це певний «передих» для позичальників, але не більше... Поки не дамо ладу курсу, не доб’ємося стабільності й не зрозуміємо, що відбувається в економіці, ситуації з проблемними кредитами не буде вирішено. Тому що все це — напівзахід, покликаний на певний час зняти напруженість на фінансовому ринку». На думку Юткіна, курс слід загнати в рамки 6,30—6,5 гривні за долар, а то й до біди не далеко. «Якщо подивитися на ситуацію глобально, з висоти світової кризи, то Україна, напевно, посідає друге місце після Ісландії (Ісландія — країна, що оголосила себе банкротом — Авт.). І ситуація в Україні надзвичайно складна з огляду на курс. Якщо не вирішити цей букет проблем, то їх лише додасться.
Ситуацію, на думку Юткіна, може посилити і той чинник, що внаслідок дії меморандуму у клієнтів, навіть тих, хто платить зараз, з’являється спокуса зволікати з платежами. А це призведе до зростання ще більшої кредитної заборгованості у банківських портфелях.
А ось голова правління «БГ Банк» (який входить до складу BOG Group) Костянтин Полосков бачить обсяг неповернень по валютних кредитах уже сьогодні в межах 35—40% сукупного кредитного портфеля банківської системи. «Якщо посилюватиметься (девальваційна тенденція. — Авт.) — ця частка може сягнути 70—80% портфеля», — сказав він. За його словами, найбільші ускладнення виникли з автокредитуванням, іпотекою та інвестиційним кредитуванням.
