Наметове містечко біля стін центрального офісу Національного банку України збираються встановити вкладники низки ліквідованих українських банків, які протестують проти затягнення розрахунків із ними.
«Я більше ніж упевнений, що наше наметове містечко намагатимуться знести всіма правильними та неправильними методами», — побоюється представник ініціативної групи вкладників Богдан Цимейко, хоча, за його даними, проведення мітингу дозволене київською владою. За словами Цимейка, учасники постійного пікету вимагають прийняття законів, що передбачають прискорення розрахунків із вкладниками збанкрутілих банків, доведення кримінальних справ проти власників і керівників таких банків до суду, а також звільнення та притягнення до відповідальності кількох керівників Нацбанку, які відповідають за ліквідацію збанкрутілих банків. Підтримати протестувальників, за їхніми словами, збирається навіть колишній банкір і столичний міський голова Леонід Черновецький...
А що думають із цього приводу в Нацбанку? Відповідаючи на це запитання «Дня», керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький не підтвердив викладених вище побоювань і вказав на те, що в Нацбанку є розуміння цієї проблеми. У зв’язку з цим здійснюють заходи для посилення контролю та регулювання діяльності комерційних банків. Нацбанк, спільно з Фондом гарантування вкладів, підготував законопроект, після прийняття якого Фонд зможе компенсувати потерпілим вкладникам не менше 50 тисяч гривень (зараз — 15 тисяч). Законопроект перебуває на узгодженні в державних органах і після цього буде поданий у парламент. «Навіть у тому випадку, якщо людина має триста тисяч, які вона хоче зберегти від інфляції, то вона зможе розмістити їх у шести банках і бути цілком впевненою, що вони не пропадуть, — говорить Литвицький і додає: — Щоправда, для цього вкладнику доведеться походити, а це, звісно, не всім під силу». При цьому він також зазначив, що вкладникам треба більш вдумливо ставитися до вибору банків, посилюючи таким чином конкуренцію між цими фінансовими установами, і за якістю обслуговування, і — головне — за показниками, що свідчать про їхню надійність. Крім того, за словами Литвицького, ніде у світі вкладникам не компенсують повністю їхніх заощаджень у разі банкрутства банків. 50 тисяч гривень на сьогодні для України — оптимальна сума, тоді як більша може виявитися надмірним навантаженням для банківської системи та навіть підвищити ризики шахрайських операцій на банківському полі, оскільки видасть зловмисникам певну моральну індульгенцію, на зразок того, що держава їм (вкладникам) у будь- якому випадку все поверне.
А тим часом НБУ здійснює й інші кроки, спрямовані на те, щоб підвищити стабільність і стійкість банківської системи та, зокрема, сприяти збереженню банківських вкладів. Уже в листопаді головний банк країни зможе підтримувати ліквідність комерційних банків за допомогою так званих операцій своп. Для цього Нацбанк затвердив нову редакцію положення про регулювання ліквідності банків. Тепер для цього використовуватимуть не лише такі інструменти, як рефінансування та депозитні операції, а й операції з обміну іноземної валюти на гривню — операції своп. Назване положення набуде чинності 16 листопада. Згідно з документом, НБУ зможе проводити операції своп з іноземною валютою (доларами, євро, англійськими фунтами стерлінгів, швейцарськими франками, японськими ієнами) на строк до 15 днів. Ціною операції своп є відсоткова ставка за використання національної валюти на рівні відсоткової ставки, що встановлена за результатами проведення останнього тендера з підтримки ліквідності банків терміном до 14 днів, і відсоткова ставка за коштами в іноземній валюті, розмір якої встановлює НБУ у відсотковому співвідношенні до рівня середньозваженої ставки міжбанківського кредитування. Крім того, названим документом розширений список видів забезпечення, що його приймає НБУ в заставу від банків при рефінансуванні — до нього внесені гарантії банків й облігації Державної іпотечної установи (ДІУ).
Крім того, документ передбачає можливість проведення НБУ операцій прямого репо (кредитна операція, що передбачає купівлю НБУ ресурсів комерційного банку із зобов’язанням банку викупити їх за обумовленою ціною та на обумовлену дату) з банківськими металами, тоді як ця операція проводилася лише з державними цінними паперами й іноземною валютою.
Нагадаємо, що для підтримки ліквідності банківської системи центробанк лише у вересні провів рефінансування банків на 394,8 мільйона гривень, а від початку року загальний обсяг рефінансування становив 7,4 мільярда гривень.
