В Україні масово гинуть бджоли. Пасічники декількох областей уже заявили, що втратили ледве не всі бджолосім’ї.
Одними з перших забили на сполох бджолярі на Прикарпатті — там уже в першій половині травня загинуло 200 сімей бджіл.
Згодом про цю ж біду заявили бджолярі на Волині, Дніпропетровській, Кіровоградській, Харківській областях. Пасічники Запоріжжя, Хмельниччини, Потавщини, Сумщини, Херсонщини, Миколаївщини та Рівненщини також уже заявили про масову загибель бджіл.
Найбільше, стверджують у Спілці пасічників України, потерпіли виробники меду на Криворіжжі: там ідеться про загибель бджіл у майже півтисячі пасічників. Загинуло, за неофіційними даними, майже 15 тисяч бджолиних сімей. Збитки оцінюють у мільйони гривень. Одна бджолина сім’я продуктивного віку на ринку сьогодні коштує від 2,5 до 3 тисяч гривень. Крім того, гибель комах відбулася в сезон. Відповідно, пасічники втратили ще й продукт. За даними Спілки пасічників, одна бджолосім’я може принести 120 — 140 кілограмів меду на рік, а це — від 18 до 21 тисячі гривень. Точніше, могла... У Спілці пасічників України просять оголосити ситуацію в Криворіжжі — екологічною катастрофою.
БДЖОЛИ НЕВИННІ
Бджолярі звинувачують у гибелі комах довколишні агропідприємства, які, за їхніми словами, обробляють поля високотоксичними препаратами.
Так, наприклад, у період оброблення полів ріпаку в Волинські області загинуло близько 400 сімей бджіл більш ніж у десяти селах Турійського району. Навіть через п’ять днів після обприскування бджоли гинули. Це свідчить про надвисоку концентрацію отрути у вуликах, куди її занесли самі бджоли. Після суспільного розголосу і втручання обласної влади слідчі розпочали за цим фактом кримінальне провадження за ч. 1 ст. 326 Кримінального кодексу України («Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами»). У загиблих бджолах виявили залишковий вміст пестицидів, що свідчить про порушення правил оброблення посівів. Така ж ситуація в Дніпропетровській та Криворізькій областях.
Постраждалі пасічники одностайно стверджують, що про обробіток їх не попередили. Однак Закон України «Про бджільництво» запроваджує відповідальність за неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам у разі застосування засобів захисту рослин.
До того ж, згідно з державними санітарними правилами «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», за дві доби до початку хімічного оброблення полів потрібно сповістити про це населення, представників місцевої влади тощо. У повідомленні потрібно зазначити місце оброблення, строк і метод застосування пестициду.
Є й інші правила, яких слід дотримуватися: під час проведення робіт на відстані 200 метрів від поля слід встановлювати попереджувальні таблички з написами. Санітарний розрив від поля, яке обробляють пестицидами, до меж населених пунктів, тваринницьких комплексів, водойм та місць відпочинку має бути 300 — 500 метрів залежно від методу застосування. А щоб не зашкодити бджолам, роботи слід проводити вночі або в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають.
І зрештою, самі ж аграрії радять колегам: під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці та інших медоносних культур не можна проводити обробку пестицидами, інакше квіти можуть зазнати опіку, а бджоли та інші корисні комахи-обпилювачі — загинути. Нагадаємо: коли бджола прилітає на квітучу рослину, це корисно не лише для бджоли, а й для рослини, бо відбувається запилення. Тому обробляти потрібно у фазу бутонізації до цвітіння. Із цих вимог не було дотримано жодної.
Тому, за словами виконавчого директора спілки пасічників України Тетяни СУШКО, бджіл вбиває безконтрольне і неправильне використання заборонених із 27 квітня цього року в Європі хімікатів — неонікотиноїдів.
МАЛЕНЬКІ ЖЕРТВИ ХІМІЧНОЇ АТАКИ
Щоправда, від яких саме препаратів загинули бджоли — і досі не з’ясовано, бо місцеві аграрії не йдуть на контакт із пасічниками. Власники пасік запросили ветеринарів для проведення експертизи. Та виявилося, що не так все просто з тією експертизою. Передусім, щоб відкрити провадження, потрібно, щоб пасіку було зареєстровано в сільраді, на неї, відповідно до закону про бджільництво, має бути ветеринарний паспорт. Якщо його немає, ніхто не розпочне розслідування.
Чому немає? Насамперед тому, що люди, залякані всілякими фіскальними заходами і загрозою втрати комунальних субсидій, бояться декларувати доходи й воліють тихесенько господарювати в тіні. А якщо ти офіційно не існуєш, то й захищати тебе ніхто не повинен.
Та й це ще не все. Провести аналіз — теж неабияка складність. У головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повідомили, що всю лінійку отруйних речовин, які могли застосовувати на полях, здатна визначити лише Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК у Києві. В інших, за словами виконавчого директора Спілки пасічників України Тетяни Сушко, просто немає необхідних реагентів — можуть визначити один-два пестициди, а їх до сотні.
До слова, всі дослідження пасічникам доведеться оплачувати із власної кишені, а вони недешеві: аналіз на наявність лише одного препарату коштує майже 3,5 тисячі гривень. А потрібно — сотні. Але тільки така експертиза ліцензованої лабораторії потім може стати аргументом в суді.
ВБИВЧА КОНТРАБАНДА
Поліція відкрила кримінальні провадження за статтею 247 Кримінального кодексу України (порушення законодавства про захист рослин).
І днями з’явилось повідомлення, що правоохоронці викрили приватне підприємство, яке здійснювало закупівлю і постачання на територію України засобів захисту рослин невідомого походження та складу із Китайської Народної Республіки.
Як повідомляється на сайті Генпрокуратури, підприємство здійснювало свою діяльність у Київській області й було викрите бориспільським управлінням.
Фактично, порушники здійснювали торгівлю препаратами, які не дозволені до ввезення і не проходили обов’язкової державної реєстрації в Україні.
У процесі митного оформлення до декларації було занесено недостовірні дані, нібито ЗЗР виготовлені на території Європейського Союзу і пройшли держреєстрацію. А співробітники митних та екологічних органів умисно не бачили невідповідності у препаратах, які ввозилися під виглядом якісних ЗЗР, зазначають у ГПУ.
Загалом було виявлено 17 найменувань хімікатів невідомого походження, які були ввезені як європейський продукт. Несплачена сума за держреєстрацію цих препаратів оцінюється в 1 млн грн.
В ГПУ також уточняють, що в результаті обшуків виявлено й вилучено 139 тонн засобів захисту рослин на загальну суму майже у 18 млн грн, які імпортовані на територію України без належних дозвільних документів.
За оцінками учасників ринку, чверть пестицидів, що продаються в Україні, насправді є фальсифікатом. Частину з них незаконно ввозять з-за кордону, решту виготовляють місцеві «кулібіни».
МЕД БУДЕ?
А тим часом люди побоюються, що масова загибель бджіл цього року призведе до різкого зростання цін на мед та інші продукти бджільництва. Утім, відзначила в коментарі «Дню» виконавчий директор Спілки пасічників України, є набагато більша небезпека. І вона не лише економічна. Адже вже ставлять під сумнів безпечність уже зібраного в Україні меду. Це, зокрема, може негативно вплинути на експорт українського меду за кордон. Адже такі кричущі випадки в Україні й за кордоном не залишаться непоміченими.
Крім того, хімікати, які вбили українських бджіл, — це контрафактний продукт. Він недосліджений. Відповідно, нікому невідомо, якої шкоди він уже завдав навколишньому середовищу і завдаватиме ще, констатує Сушко.
«Це токсична речовина, яка належить до першої групи ризику для бджіл і до другої-третьої — для людини. Ви ж бачите, що 15 корів загинуло на Прикарпатті, пастух, який їх випасав, помер», — зауважує Сушко.
За її словами, попри національні масштаби і розголос, розслідування на місцях все одно гальмується: корупція та кругова порука. «Спеціально затягують проведення експертизи, тому що речовина летка — швидко вивітрюється. І відповідно, це робиться, щоб пасічник не міг довести вини агровиробника. Зверталися пасічники й до Держслужби екології при Міністерстві екології, щоб вони перевірили агровиробника, які інтоксициди там використовували, але на сьогодні жодної роботи так і не проведено. І взагалі я не можу зрозуміти, чому мовчить міністр екології?» — розповідає виконавчий директор Спілки пасічників України.
За словами Сушко, сьогодні пасічники вже готуються подавати звернення на секретаря Ради національної безпеки та оборони з проханням провести спеціальне засідання. Адже це вже питання національного масштабу. «Бджола — це індикатор придатності до життя екосистеми. Зрештою, вбивчі інтоксициди — це вже наслідок. А перша причина — це контрабанда. Наш кордон нас убиває, труїть наших дітей, землю...» — говорить Сушко.
Відомому фізику Альберту Ейнштейну приписують пророцтво: «Якщо на Землі зникнуть бджоли, то через чотири роки зникне і людина. Не буде бджіл — не буде запилення, не буде рослин, не буде тварин, не буде людини». Не хотілось би перевіряти цю «гіпотезу» на прикладі України, правда ж?!
