Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бензин поза законом

Експерт: «Десять тонн пального можуть перетворитися на п’ятнадцять чи двадцять — якщо з ним «правильно» попрацюють»
18 липня, 2013 - 10:36

Кількісний показник — продаж пального через мережу автозаправних станцій — у червні навіть дещо зріс. Цього не скажеш про якість. Київський клуб автомобілістів ініціював його перевірку. Як виявилося, усі десять проб бензину А-95, відібраних автомобілістами на київських АЗС, не відповідали ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови». Такий висновок зробили в лабораторії Українського науково-дослідного і наукового центру хімології та сертифікації паливно-мастильних матеріалів і технічних рідин Національного авіаційного університету.

Голова клубу Максим Головін наголосив, що це дослідження мало споживчий характер. Автомобілісти хотіли з’ясувати, де можна заправлятися, а де небажано. І були засмучені результатами експертизи, оскільки вони засвідчили, що на всіх АЗС, обраних у випадковому порядку, є відхилення щодо октанового числа (встановлено моторним методом). Як наголошується у висновку лабораторії, в результаті порушуються експлуатаційні якості двигуна, він перевантажується, а його потужність знижується. Головін назвав компанії, що володіють перевіреними АЗС, але потім, як мовиться, здав назад і наголосив, що про відповідні торговельні марки не йдеться.

Здавалося б, локальна перевірка. Але в результаті обговорення її підсумків зав’язалася серйозна розмова. Нагадаємо, що Міненерговугілля підготувало проект «Технічного регламенту вимог до автомобільних бензинів, дизельних, суднових і котельних палив». Згідно з цим документом, який не встигли вчасно обкатати в бюрократичній машині уряду, дію стандартів якості нафтопродуктів, що відповідають вимогам Євро-3, пропонується продовжити до 31 грудня 2015 року, Євро-4 — до 31 грудня 2017 року. Повний перехід на стандарти якості пального Євро-4 і Євро-5 вже неодноразово відкладався. Зокрема, дію старих стандартів, що відповідають вимогам Євро-2 і Євро-3, було продовжено в липні 2011 року, у січні 2012 року і в липні 2012 року. Міністр енергетики і вугільної промисловості Едуард Ставицький 26 червня сказав журналістам, що уряд протягом місяця визначиться з питанням продовження терміну дії стандарту якості пального Євро-3. Але вирішувати треба було швидше. Через тяганину тепер виникла серйозна колізія.

Незалежний енергетичний експерт Валентин Землянський наголосив, що з 1 липня регламенти, за якими проводилася перевірка, вже не діють, оскільки уряд не продовжив терміну їх використання. Відповідно, усе пальне, що відповідає стандартам Євро-2 і Євро-3 і яке ще продається на заправках, сьогодні вже поза законом. АЗС не мають права його реалізовувати. Про це, за словами Землянського, йшлося у зверненні експертно-аналітичної групи при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), яка тепер уже теж, на жаль, нелегітимна. За його словами, рішення і рекомендації цієї групи на ринок вже не впливають. За даними експерта, 30% ринку пального в Україні «перебуває в сірому чи в тіньовому сегменті». «Бодягою» наш ринок насичують, — як вважає Землянський, — міні-заводи. Їх бізнес, за акцизу 198 євро за тонну 95-го бензину, досить вигідний і прибутковий».

Землянський закликає уряд звернути увагу на контроль якості пального безпосередньо на АЗС, «прямо біля пістолета». Він припускає, що навіть якісне пальне, завезене трейдерами з-за кордону і перевірене українською митницею, не обов’язково реалізується в такому ж вигляді. Його можуть продати на внутрішньому ринку, і ніхто достеменно не знає, що відбувається з ним надалі. Експерт припускає, що «десять тонн можуть перетворитися на п’ятнадцять чи двадцять — якщо з ним «правильно» попрацюють».

Експерт переконаний, що суть проблеми у відсутності фінансування Держспоживінспекції, на яку покладено контроль якості пального. Він упевнений, що необхідні суми легко можна було б знайти, оскільки вони «не критичні». Від 0,5 до 1% від сплаченого торік акцизу (12 мільярдів гривень) було б досить, аби забезпечити контроль якості бензину на всіх 7,5 тисячах АЗС країни. А якщо нагадати ще й про втрати бюджету у зв’язку з реалізацією тіньового пального (4 мільярди гривень), то, зазначає експерт, кожен побачить, що ці цифри просто неспівставні, а фінансування цього відомства в повному обсязі є дуже вигідним для держави. Є в Землянського й інший варіант. Якщо дати імпортерам якісь податкові послаблення, тоді вони, на його думку, могли б узяти фінансування контролю якості моторного пального на себе. А поки що експертові абсолютно не зрозуміло, як далі може працювати ринок нафтопродуктів.

Директор з маркетингу компанії WOG Віталій Леончук вважає, що ініціатива клубу автомобілістів об’єднує інтереси споживачів і великих мереж АЗС. «Ми передусім потерпаємо від низької якості нафтопродуктів, що продаються дрібними мережами. Вони мають можливість продавати за низькими цінами. Відповідно, споживач обирає низьку ціну — отримує низьку якість, а щодо нашої компанії і всього ринку формується думка, що тут суцільна «неякість», суцільний обман». «Ми витрачаємо великі гроші на контроль якості нафтопродуктів, — продовжує Леончук, — але цього не досить для інформування споживача. Якщо клуб разом з нами візьме цей процес у свої руки і надасть йому публічності, то всі споживачі зможуть переконатися, що у великих мережах на 99,99% з якістю все гаразд. Ми готові надати для цього свої міні-лабораторії».

Геннадій Рябцев з науково-технічного центру «Психея» уточнює, що об’єм «бодяги», яка продається на українському ринку, можна оцінити за різницею об’ємів нафтопродуктів, проданих на АЗС й офіційно вироблених і офіційно імпортованих у країну. Отже, якщо у нас всього було реалізовано 9 мільйонів тонн світлих нафтопродуктів, то з них 1,5 мільйона тонн, які взялися нізвідки. Тепер їх всього лише за півроку більш як 1,5 мільйонів. «Ці цифри з’явилися у зв’язку з тим, що зараз компанії масово не сплачують акцизний збір і ПДВ, — стверджує Рябцев. — Але чомусь вважається, що якщо хтось не платить, то необхідно посилити тиск на легальних імпортерів, які сплачують усі податки в повному обсязі». Експерт стверджує, що уряд лукавить, коли розповідає, що було посилено контроль якості нафтопродуктів, які ввозилися в Україну, на кордоні. «Митниця як контролювала відповідність завезеного пального в митному класифікаторі, так і контролює. Жодних заходів там не було вжито. Просто всі марки бензину нині оподатковуються. Інша річ, що не всі платять». «Ось на це й слід звернути увагу!» — пропонує Рябцев митниці і податковій.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: