Процес реприватизації та пов’язані з ним судові розгляди породили невідомий раніше в Україні феномен. Виявляється, приватні юристи можуть дозволити собі безплатно працювати на державу. Про це неодноразово заявляли представники компанії «Пукшин і партнери», стверджуючи, що представляють інтереси Кабміну в судових процесах навколо реприватизації ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», не отримуючи від держави плати за свою роботу. Однак ідеалістична картина, в якій одна із найбільш високооплачуваних юридичних компаній країни виступає як безвідплатний захисник держінтересів, при більш детальному розгляді викликає низку запитань.
Насамперед запитання викликають правові підстави, на яких колишній голова Мін’юсту Роман Зварич видав компанії «Пукшин і партнери» доручення на право представляти інтереси держави у справі НЗФ. Згідно з українським законодавством, існує два способи, за допомогою яких юристи могли стати держпредставниками в судах. Перший — у результаті тендеру, перемігши в якому, компанія отримує право відстоювати інтереси того чи іншого органу державної влади в суді. Згідно зі статтями 242—244 Цивільного кодексу України, орган держвлади на підставі результатів такого тендера оформляє з переможцем конкурсу договір про представництво за дорученням. Однак про проведення тендера уряд не оголошував, а отже, легітимно провести його не міг. Є, щоправда, й інший варіант. Приватні юристи могли б перейти на роботу до Кабміну і стати чиновниками, які представляють інтереси уряду в суді. Але ці адвокати на судах представляються як партнери адвокатської контори «Пукшин і партнери», що говорить про те, що й працівниками Кабміну вони також не є. Звідси й наш висновок про сумнівність підстав, на яких ці юристи і компанія, в якій вони служать, працюють на уряд.
Чи не тому й діяльність «безплатних» адвокатів представляється далеко не бездоганною. 28 вересня народний депутат Лариса Полякова звернулася до прем’єр-міністра України Юрія Єханурова з депутатським запитом. У ньому, зокрема, говориться про те, що жодних рішень про використання послуг щодо правової допомоги від компанії «Пукшин і партнери» уряд не приймав. Крім того, в запиті вказується, що один із «представників» КМУ — пані Островська — безпідставно, оскільки використала статус представника уряду, подала до Київського апеляційного господарського суду заяву. У ній вона вказала, що реєстратором ВАТ «НЗФ» є компанія ТОВ «Славутич-реєстратор». При цьому Островська не представила будь-яких документів, які підтверджують свою заяву, і таким чином ввела суд в оману. У результаті він визнав саме «Славутич» реєстратором акціонерного товариства. Це рішення суду ледве не призвело до силового протистояння співробітників підприємства з міліцією. У запиті також вказується, що компанія «Славутич» входить до структури групи «Приват». Як припускає депутат, саме вона й може бути тим спонсором, який забезпечує «безплатну» роботу компанії «Пукшин і партнери» на уряд.
Але якщо така інформація підтвердиться, то ні про який захист державних інтересів йтися, зрозуміло, не може. Адже встановлення приватною структурою контролю над підприємством та спроби держави повернути завод у свою власність прямо протилежні. Така ситуація є наслідком устремлінь попереднього уряду, очолюваного Юлією Тимошенко. Адже він, як відзначив Президент України Віктор Ющенко, лобіював інтереси «Привату». Зараз неважко припустити, що після того, як новий прем’єр-міністр Юрій Єхануров ознайомиться з подробицями справи, у уряду з’являться нові представники. Їм, звичайно, доведеться платити з бюджету, але працюватимуть вони саме на державу, а не на інтереси приватної структури.
