Відразу два — без перебільшення — революційні для економіки законопроекти має розглянути парламент. Перший — Закон України «Про валюту» — має навести лад в оперціях з валютою — і другий — Закон «Про податок на виведений капітал» — має скасувати податок на прибуток.
По суті , ці ініціативи, які на своїй прес-конференції анонсував Президент — мають пожвавити бізнес-клімат в Україні. Однак, не все так однозначно.
ДЕКЛАРАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ КАПІТАЛУ
Закон «Про валюту» забезпечить перехід України до нової сучасної моделі валютного регулювання, яка впроваджує принцип «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Це своєрідна декларація незалежності для капіталу. Резиденти та нерезиденти зможуть проводити будь-які валютні операції (в іноземній валюті та гривні) без обмежень.
У пропонованому проекті такою метою є п’ята стаття «Свобода проведення валютних операцій», перша частина якої звучить наступним чином: «1. Будь-які валютні операції проводяться без обмежень, якщо інше не встановлено валютним законодавством».
У повідомленні Національного банку зазначається, що режим вільного руху капіталу, який запроваджує закон, передбачає відсутність валютних обмежень, а отже не потребує валютного контролю як інструменту контролю за їх дотриманням. Натомість дотримання валютного законодавства в цілому покладається на валютний нагляд.
«При вільному русі капіталу процедури повинні мати не дозвільний характер, як це відбувається досі, а повідомлювальний — для цілей статистики (розрахунку платіжного балансу тощо)», — зауважили у Нацбанку.
Регулятор повідомляє, що за ліберальної моделі валютного регулювання валютні обмеження повинні будуть запроваджуватись лише з метою подолання чи запобігання кризі та на короткий термін (не довше ніж шість місяців).
Михайло ДОВБЕНКО, перший заступник голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності: — Валютне законодавство двадцятип’ятирічної давнини не дозволяє Україні стати повністю «своєю» на світових ринках, і зараз коли весь світ знімає кордони між країнами не лише для руху людей, а й для руху капіталів, ми залишаємось обмеженими навіть не зовнішніми чинниками, а власним законодавством.
І після потужного кроку, який Україна зробила минулого року — запровадження безвізового режиму з ЄС, ми маємо зробити такий же крок і для спрощення руху коштів як бізнесу, так і населення — своєрідний «безвіз» для капіталу. Хоча це досить непроста справа.
Як зазначав перший нобелівський лауреат з економіки, Ян Тінберген, автор теорії базової економічної політики, у складних ситуаціях успіх залежить від чітко сформульованої мети і її підтримки більшою частиною суб’єктів, які причетні до проблеми. Вже потім вилаштовується шлях до такої мети за допомогою відповідних інструментів і моделей
«Такий підхід до валютного регулювання відповідає міжнародній практиці та євроінтеграційним намірам України. Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, з 2021 року Україна повинна почати переговори з ЄС щодо нових валютних правил. Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити вільний рух капіталу. Тому при роботі над законопроектом робоча група НБУ враховувала Директиву Ради ЄС 88/361», — звернули увагу в Нацбанку.
Додамо, після ухвалення Закону «Про валюту» Верховною Радою України потрібно буде шість місяців перехідного періоду на узгодження нормативно-правових актів НБУ з нормами закону. Після цього закон набуде чинності.
ДІРКА В БЮДЖЕТІ?
Ще однією революційною новацією останнього тижня для економіки України може стати Закон України про податок на виведений капітал.
Головна ідея податку на виведений капітал полягає в тому, що отриманий фірмою прибуток не обкладається податком, поки він не виплачується власникам у вигляді дивідендів та прирівняних до них платежів.
Зокрема, замість ставки податку на прибуток у 18%, яка діє на сьогоднішній день, пропонується запровадити ставку в 15% з операцій з виведення капіталу безпосередньо власникам.
Йдеться про дивіденди й інші прямі виплати, навіть у тому випадку, якщо вони не оформлені як дивіденди.
Крім того, також пропонується ввести оподаткування в розмірі 20% з операцій, які прирівнюються до виведення капіталу, і для донарахувань.
Податок на прибуток дає в бюджет близько 2% ВВП або до 9% від усіх податкових надходжень до бюджету. Зокрема, в 2017 році він забезпечив понад 67 млрд гривень.
Уже в поточному році, згідно з прогнозами Кабінету міністрів, надходження зростуть ще на 22%. Таким чином, в уряді очікують отримати від податку на прибуток 82 млрд гривень.
Запровадження ж податку на виведений капітал загрожує величезними втратами для України як мінімум в перші роки його дії. Про те, що в бюджеті утворюється дірка визнають і в Міністерстві фінансів. За підрахунками відомства, йдеться про щорічну втрату 35—40 млрд гривень.
При цьому голова комітету з питань промислової політики, народний депутат від Радикальної партії Віктор ГАЛАСЮК відзначає, що Україна може недоотримати понад 55 млрд гривень податкових зборів.
Схожі показники наводить і начальник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Євген БАМБІЗОВ. За його словами, у разі прийняття відповідного податку протягом лише двох років Україна може втратити від 80 до 100 млрд гривень.
Новий податок може створити певні труднощі і для українських інвестицій за кордон. Зокрема, передбачається оподаткування вкладів в створення підприємства за кордоном податком на виведений капітал. У зв’язку з цим відповідну норму можна розцінювати як дискримінацію для українських інвестицій.
Також не вирішено питання, що робити зі збитками/переплатами з податку на прибуток підприємств за минулі періоди. З боку бізнесу виникає питання — чи можна провести залік накопичених переплат з податку на прибуток в рахунок сплати податку на виведений капітал?
Як новий податок вплине на інвестиції в Україну зараз доводиться тільки гадати, зазначає керівник податково-юридичної практики EY в Україні Володимир КОТЕНКО. Занадто мало авторитетних незаанґажованих досліджень цього питання.
За його словами, захисники нового податку випромінюють оптимізм і відвагу. При цьому, в уряді до цього питання ставляться більш скептично, що теж природно.
«Хотілося б почути думку міжнародних організацій, бажано, не дуже «комерційних», у яких є досвід аналізу податкових політик різних країн і впливу такої політики на мотивацію бізнесу та інвестиційний клімат», — говорить Котенко.
В Інституті економічних досліджень та політичних консультацій додають, що великого сплеску економічного зростання за рахунок інвестицій після впровадження податку на виведений капітал не варто очікувати.
