Українські виробники нетрадиційних видів моторного палива закликають українські підприємства спиртової промисловості переглянути свою політику ціноутворення щодо біоетанолу і знизити ціни на цю продукцію. Про це під час засідання комітету моторного біопалива Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ) заявив його голова, генеральний директор компанії «Азовська нафтова компанія» Андрій Чередников.
За його словами, сьогодні головними постачальниками українських компаній, які займаються виробництвом альтернативних видів палива, є поки що українські підприємства спиртової галузі. Проте на українському ринку намітилася стійка тендейция до стрімкого зростання частки імпортного біоетанолу. Зокрема, каже він, сьогодні ціла низка компаній-виробників альтернативних видів палива активно вивчає можливість постачань біоетанолу з Молдови, Північної Осетії та Кабардино-Балкарії (РФ).
Такий розвиток подій, на його думку, викликав ціновий дисбаланс між українським та імпортним біоетанолом. Зокрема, каже він, ринкова ціна української продукції становить сьогодні в середньому 11 500 — 12 000 гривень за тонну, тоді як імпортний біоетанол (з урахуванням всіх витрат на транспортування і митне оформлення) коштує в середньому 10 000 — 10 500 гриві за тонну.
За словами президента АПЕУ Віталія Давія, український біоетанол менш конкурентний на ринку через те, що підприємства спиртової галузі при формуванні ціни на свою продукцію орієнтуються на ціну бензину А-95 на українських АЗС, водночас усі європейські та російські виробники етанолу орієнтуються на котирування цього продукту в системі Plats.
«Таким чином, сьогодні для українських виробників нафтопродуктів додавання біологічних компонентів українського походження призведе до подорожчання кінцевої продукції, відповідно, компанії в масовому порядку переорієнтовуватимуться на імпортну продукцію», — передбачає Андрій Чередников.
За словами Давія, якщо в найближчі півроку ситуація з цінами не зміниться, то виробники бензинів можуть масово перейти на імпорт. Тому комітет моторного біопалива АПЕУ пропонує консолідовано розробити спеціальний алгоритм розрахунку цін на продукцію з урахуванням світових тенденцій та кон’юнктури українського ринку.
Експерт ринку пального Геннадій Рябцев пояснює різницю в цінах на український та імпортний біоетанол так: «Дуже неефективне виробництво на спиртових заводах (витрачається в 3—4 рази більше енергії і тепла, ніж на інших підприємствах). Це не нормально. І це, звісно, відбивається на кінцевій вартості продукції». На думку Рябцева, вирішити це питання треба швидко, адже нещодавно депутати ухвалили Закон України (№ 4970-VI від 19 червня 2012 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва і використання моторного палива із вмістом біокомпонентів»). Ним передбачено запровадження обов’язкової норми про наявність біоетанолу в бензині. Вміст 5% біоетанолу в бензині буде рекомендовано з 2013 року, а обов’язковий вміст біоетанолу в розмірі не менш ніж 5% передбачається в 2014—2015 роках. З 2016 року обов’язковий вміст біоетанолу в моторних бензинах має становити не менш ніж 7%.
«Головна мета ухваленого в липні закону, що передбачає обов’язкове додавання біоетанолу до бензинів, — забезпечити стабільний і зростаючий ринок збуту продукції для стагнуючої спиртової галузі. Але дива не станеться: якщо українська продукція буде дорожча, ніж імпортна, то змусити виробників нафтопродуктів підтримувати національного виробника буде практично неможливо», — зазначив голова АПЕУ.
На думку Рябцева, аби закон спрацював, необхідно розробити нормативні документи, характеристики біоетанолу і змішаного пального на його основі. Тому що розроблені 2010 року стандарти, каже Рябцев, створювалися під тодішні характеристики продукції спиртової галузі. «Але вони не мають нічого спільного зі станадартами щодо біоетанолу в ЄС чи навіть Росії», — каже він.
На думку голови правління Національної асоціації цукровиробників України «Укрцукор» Миколи Ярчука, для розвитку біоетанольного напряму необхідно також чітко розуміти, який обсяг цукру слід виробляти в майбутньому. «Сьогодні Україна виробляє 16—18 мільйонів тонн буряка. Якщо запрацює виробництво біоетанолу, то буде 30—35 мільйонів. Це додатково забезпечить роботою ще 10—15 заводів», — розповідає він про перспективи нового напряму. За його словами, у Франції, яка є лідером з виробництва біоетанолу, цей напрям належить приватному сектору, а саме цукровим заводам. Саме вони — джерело сировини. «На мій погляд, в Україні біоетанолом має займатися приватний бізнес, готовий вкладати кошти в це недешеве виробництво», — каже він.
За оцінками експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), для забезпечення 5% вмісту біоетанолу в бензині Україні потрібно буде виробляти 320 мільйонів літрів біоетанолу щороку. Як сировина для виробництва біоетанолу, найімовірніше, використовуватиметься кукурудза. «Враховуючи те, що з однієї тонни зерна кукурудзи можна отримати 380—400 літрів біоетанолу, на покриття потреби в 320 мільйонів літрів етанолу буде потрібно близько 810 тисяч тонн зерна кукурудзи», — оцінює плани з вирощування кукурудзи для виготовлення біоетанолу експерт аграрних ринків УКАБ Роман Сластьон. «Наслідком такого кроку може бути не лише зменшення енергозалежності України, а й підвищення стабільності на українському ринку кукурудзи, який нині є переважно експортно орієнтованим», — додав він.
